Рішення № 17292010, 28.07.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "28" липня 2011 р.Справа № 9/5007/81/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов.№4 від 10.01.2011року, ОСОБА_2 дов.б/н від 17.12.2009року

від відповідача: ОСОБА_3 дор.б/н від 23.03.2011року

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслосирзавод" (м.Андрушівка)

до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м. Житомир)

про стягнення 506416,82 грн (згідно заяви про уточнення позовних вимог 434995,82грн).

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 506416,82грн з яких: 429485,01грн основного боргу, 28472,50грн пені, 5510,81грн 3% річних, 42948,50грн штрафу.

Представники позивача в судовому засіданні подали заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просять стягнути з відповідача заборгованості в сумі 429485,01грн, 3%річних в сумі 5510,81грн та судові витрати.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представники позивача в судовому засіданні надав довідку з якої вбачається, що станом на день розгляду справи сума боргу не змінилась і становить 429485,01грн.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення (а.с.25-26). Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення 429485,01грн. заборгованості за Спред солодковершковий "Попільнянське" визнав.

В судовому засіданні сторони між собою погодили, що відповідач зобов'язується сплатити суму боргу в розмірі 429485,01грн, 3% річних в сумі 5510,81грн. та судові витрати.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслосирзавод" (позивач, постачальник) та Дочірнім підприємством "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (відповідач, покупець) був укладений договір №64/02-02 (надалі - Договір (а.с.14-17), за п.1.1 якого постачальник зобов'язується постачати і передавати у встановлені строки у власність Покупця спред солодоквершковий "Попільнянське" 82,5% партіями відповідно до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та проводити оплату за Товар на умовах Договору.

На виконання умов вказаного Договору, згідно видаткових накладних №51634 від 10.12.10р. на суму 217 400,00грн (а.с.10), №-54031 від 20.04.11р. на суму 105950,00грн (а.с.11), №-53464 від 23.03.11р. на суму 211900,00грн. (а.с12).

За даними позивача, відповідач прийняв поставлений йому товар, що підтверджується вищевказаними документами.

Окрім того, 18.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київмолторг" та Дочірнім підприємством "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" був укладений договір №18/10/10 на поставку молока (надалі - Договір, (а.с.11-12)), за яким продавець зобов'язується передати у власність покупця молоко коров'яче пастеризоване охолоджене (ДСТУ 2661-94) далі - Товар)) в кількості, якості і в терміни на умовах даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей Товар (п.п.1.1., 1.2. Договору).

Позивачем, на виконання умов Договору №18/10/10, було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 129866,11 грн., що підтверджується видатковими накладними №КМ-0000068 від 18.10.10р., №КМ-0000069 від 19.10.10р., №КМ-0000071 від 20.10.10р., №КМ-0000074 від 21.10.10р., №КМ-0000075 від 22.10.10р., №КМ-0000076 від 23.10.10р. (а.с.29-34).

Згідно з п.4.3 Договору, Оплата за товар здійснюється Покупцем згідно видаткових накладних в строк 2 (двох) банківських днів з моменту поставки Товару Постачальником відповідно до п.п.3.1 цього Договору.

Відповідач взяті на себе зобов'язання, щодо оплати поставленого позивачем Товару не виконав, тому заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №64/02-02 від 02.02.2010р. склала 429485,01 грн.

08.07.2011р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія про сплату боргу за отриманий Товар по Договору №64/02-02 від 02.02.10р. на суму 429 485,01грн., з вимогою про погашення заборгованості в найкоротший термін (а.с. 18-19).

Таким чином, за даними позивача, внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань відповідачем, у останнього, станом на день подачі позовної заяви до суду, утворилася заборгованість у розмірі 429 485,01грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані, в процесі її розгляду, пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Зокрема, за ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з умов договору, загальна ціна товару визначається сумою вартості товару поставленого протягом строку дії договору.

Пунктом 4.4. Договору, сторони погодили, що всі розрахунки здійснюються в національній валюті України-гривні, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок постачальника.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь 3% річних від простроченої суми в сумі 5510,81грн.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3%річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 5510,81грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 429485,01грн. визнав, про що зазначив у письмовому запереченні, яке міститься в матеріалах справи, проте доказів її погашення перед позивачем суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 434995,82грн., з яких: 429485,01грн. основного боргу, 5510,81грн. 3% річних.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, ст. 530, ст. 625, ст. 692, ст. 712 ЦК України, 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82 85 ГПК України, Господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (10031, м. Житомир, вул. Ватутіна, 45, ідентифікаційний код 32176931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслосирзавод" (13400, Житомирська область, м.Андрушівка, вул.Лисенка, 10, ідентифікаційний код 30873067

- 429485,01грн. основного боргу

- 5510,81грн. 3%річних

- 5064,17грн. витрат по сплаті державного мита

- 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "29" липня 2011 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.з пов.про вручення)