Єдиний державний реєстр судових рішень ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" червня 2011 р. Справа № 5023/3766/11
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пушай В.І., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача –Слабунов В.М.
відповідача –Новиков В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2359Х/3-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.05.11 р. по справі № 5023/3766/11
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Харківської філії цех телекомунікаційних послуг № 12, м. Барвінкове, Барвінківського району, Харківської області
до Харківського обласного військового комісаріату, м. Харків
про стягнення 1078,79 грн. -
встановила:
У травні 2011 р. позивач - Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Харківської філії цех телекомунікаційних послуг № 12, м. Барвінкове звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з Харківського обласного військового комісаріату, м. Харків 1078,79 грн. боргу та судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Мамалуй О.О.) від 20.05.11 р. у справі № 5023/3766/11 позовні матеріали повернуті заявникові на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Ухвалу мотивовано з тих підстав, що позивачем не додано до позовної заяви належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви, а з наданої позивачем в обґрунтування вказаного копії поштової квитанції не вбачається, що саме направив позивач відповідачу.
Позивач з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її незаконної та необґрунтованою, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що законодавством не передбачено обов’язкового оформлення відправником опису вкладення до листа при надсиланні позовної заяви в разі звернення з позовом до суду, тощо.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, у травні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача 1078,79 грн. боргу та судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Мамалуй О.О.) від 20.05.11 р. у справі № 5023/3766/11 позовні матеріали повернуті заявникові на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, з тих підстав, що позивачем не додано до позовної заяви належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви, а з наданої позивачем в обґрунтування вказаного копії поштової квитанції не вбачається, що саме направив позивач відповідачу.
Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, суд безпідставно вдався до оцінки наданих позивачем доказів, що призвело до прийняття судом неправильної ухвали.
Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 34, 36 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Ст. 63 ГПК України визначено повний перелік підстав, за наявності яких суддя повертає позовну заяву заявникові без розгляду.
Зокрема п. 6 названої статті передбачено, що підставою для такого повернення є неподання позивачем доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивачем при поданні позову по даній справі докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів були надані.
Такими доказами є копія поштової квитанціі Балаклійського відділення зв’язку № 7936 від 06.05.2011 р. про поштове відправлення на адресу відповідача.
Відповідно до абз. 6 п. 3.3 Роз’яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. за № 02-5/289 розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Зазначена квитанція відповідає вимогам Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 р. за № 270, в зв’язку з чим, з урахуванням вимог ст. 34 ГПК України, може вважатися належним доказом вказаних обставин.
Посилання суду на той факт, що з копії поштової квитанції не вбачається, що саме направив позивач відповідачу є безпідставними, оскільки вимоги ГПК України вимагають від сторін виключно подання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви. При цьому, ст. ст. 32, 34, 36 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Крім того, теоретично позивач мав можливість виготовити текст позову ще до надсилання його на адресу сторони, та з об’єктивних причин один з його примірників датувати однією датою та надіслати на адресу відповідача, а інший через деякий проміжок часу датувати іншою датою та надіслати на адресу суду.
Як свідчать матеріали, в даному випадку саме такі обставини і мали місце, а саме, позивач після виготовлення тексту даного позову від 18.04.2011 р. за вих. № 56 надіслав його копію відповідачеві та, в якості відповідного доказу, він надавав під час звернення до суду копію зазначеної поштової квитанції.
За таких обставин оскаржувана ухвала суду, винесена з підстав ненадання належних доказів надсилання копії позову на адресу відповідача, підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 106 ГПК України, У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, є підстави для передачі справи на розгляд господарського суду Харківської області.
Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.05.11 р. у справі № 5023/3766/11 скасувати.
Справу передати на розгляд господарського суду Харківської області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Пушай В.І.
судді Барбашова С.В.
Білецька А.М.
Повний текст постанови підписано 29.06.2011 р.
Судове рішення № 17290961, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 01.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/3766/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: