Постанова № 17290819, 19.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2011 № 7/264

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скрипка І.М.

суддів: Іваненко Я.Л.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача:не зявилися;

від відповідача 1:не зявилися;

від відповідача 2:ОСОБА_1 дов. №609/1 від 03.08.2010 р.;

від третьої особи:ОСОБА_2 дов. б/н від 10.12.2010 р.;

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного підприємства “Вальдес”

на рішення

Господарського суду м. Києва

від14.03.2011р.

у справі№ 7/264 (суддя: Якименко М.М.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” (позивач)

доДочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” (відповідач-1)

Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (відповідач-2)

третя особа із самостійними вимогами на предмет спору

Приватне підприємство “Вальдес”

простягнення 4 042 617,46 грн.

за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору

Приватного підприємства “Вальдес”

доДочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”

Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”

простягнення 2 341 617,46 грн. основного боргу та 958 185,97 грн. штрафних санкцій

В судовому засіданні 19.07.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рiшенням Господарського суду м. Києва вiд 14.03.2011 р. у справі №7/264 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” 142 617,46 грн. боргу, 459 042,11 грн. інфляційних втрат, 72 556,63 грн. 3% річних, 25 500,0 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинено провадження у справі в частині стягнення з Дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” 3 900 000,00 грн. заборгованості на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Припинено провадження у справі за позовом Приватного підприємства “Вальдес” про стягнення солідарно з Дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” та Відкритого акціонерного товариств “ДАК “Автомобільні дороги України” 2 341 617,46 грн. основного боргу та 958 185, 97 грн. штрафних санкцій на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись iз вказаним рiшенням суду, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору звернулася до Київського апеляцiйного господарського суду з апеляційною скаргою, в якiй просить скасувати рiшення Господарського суду м. Києва вiд 14.03.2011 року у справi №7/264 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства “Вальдес”, стягнути суму боргу та штрафні санкції у розмірі 958 185,97 грн., з яких 365 142,16 грн. пені, 94 693,94 грн. 3% річних, 498 349,86 грн. інфляційних втрат.

Апелянт зазначає, що на його адресу було надіслано копію рішення Господарського суду м. Києва вiд 14.03.2011 року у справi №7/264, зміст якого відрізняється від рішення Господарського суду м. Києва вiд 14.03.2011 року у справi №7/264, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Вважає, що застосування до Дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який пеня стягується, а також 3 % річних та інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення відповідачем-1 строків оплати, є законним та обґрунтованим.

При цьому апелянт зазначає, що від позовних вимог третя особа із самостійними вимогами не відмовлялася, а тому підстав припиняти провадження у місцевого господарського суду не було. При цьому, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що позивачеві було переуступлено третьою особою з урахуванням додатку №1 до договору про відступлення права вимоги лише 1 000,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2011 року було прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства “Вальдес” та призначено до розгляду на 12.07.2011р.

11.07.2011 р. представником Приватного підприємства “Вальдес” через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано заяву про уточнення вимог апеляційної скарги, в якій третя особа просить скасувати рiшення Господарського суду м. Києва вiд 14.03.2011 року у справi №7/264 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства “Вальдес” про стягнення з відповідача-1 основної суми боргу у розмірі 142 617,46 грн. та штрафні санкції у розмірі 958 185,97 грн., з яких 365 142,16 грн. пені, 94 693,94 грн. 3% річних, 498 349,86 грн. інфляційних втрат.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Іінтеграл” надійшли пояснення по справі, в яких останнє вимоги Приватного підприємства “Вальдес” щодо стягнення основного боргу у сумі 2 341 617,46 грн., штрафних санкцій у сумі 958 185,97 грн. та вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтеграл” щодо стягнення 1000,00 грн. боргу згідно додатку №1 від 07.08.2009 р. до Договору про відступлення права вимоги № 02-ІВ/Кі від 06.04.2009 р. вважає цілком законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Одночасно в поясненнях позивач виклав клопотання про розгляд справи у відсутність представників позивача за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 р. розгляд справи було відкладено та зобовязано Приватне підприємство “Вальдес” надати суду уточнений розрахунок суми боргу, 3% річних, пені та інфляційних втрат з урахуванням положень договору про відступку права вимоги та наявності в 2008 році 366 календарних днів.

18.07.2011 р. представником Приватного підприємства “Вальдес” подано заяву про уточнення вимог апеляційної скарги, в якій останній просить скасувати рiшення Господарського суду м. Києва вiд 14.03.2011 року у справi №7/264, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства “Вальдес”, стягнути із боржника основну суму боргу у розмірі 141 617,46 грн. та штрафні санкції у розмірі 958 185,96 грн., з яких 365 142,16 грн. пені, 94 693,94 грн. 3% річних, 498 349,86 грн. інфляційних втрат.

В судове засідання апеляційної інстанції 19.07.2011 р. представники позивача та відповідача -1 не зявилися, причини неявки представники відповідача-1 апеляційному суду не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність представників відповідача-1 та позивача, від якого надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2008 р. між Приватним підприємством “Вальдес” (Постачальник) та Дочірнім підприємством “Кіровоградський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (Покупець) було укладено договір поставки № 58 (а. с. 17-19, т. 1), відповідно до якого Постачальник зобовязувався систематично поставляти продукцію, а Покупець зобовязувався в порядку та на умовах, визначених Договором, приймати та оплачувати товар за визначеною ціною.

06.04.2009 р. між Приватним підприємством “Вальдес” (далі третя особа, ПП “Вальдес”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” (далі позивач) було укладено Договір № 04-ІВ/Кі про відступлення права вимоги (надалі - Договір цесії), відповідно до умов якого третя особа відступила, а позивач набув право вимоги, належне ПП “Вальдес” згідно з Договором поставки № 58 від 06.06.2008, укладеним між ПП “Вальдес” та Дочірнім підприємством “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” виключно в частині, визначеній пунктом 1.2 Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору предметом права вимоги, яка відступається являється заборгованість відповідача-1 перед третьою особою за поставлений та переданий у його власність третьою особою бітум нафтовий дорожній по основному договору (Договору поставки № 58 від 06.06.2008) в сумі 4 042 617,46 грн., а також суми штрафних санкцій, інших видів відповідальності відповідача-1, збитків, завданих неналежним виконанням та невиконанням умов Договору поставки № 58.

07.08.2009 р. між ТОВ “Фірма “Інтергал” та ПП “Вальдес” було укладено Додаток №1 до договору про відступлення права вимоги (а. с. 18, т. 2), у відповідності до якого предметом права вимоги, яке відступається відповідно по договору цесії від 06.04.2009 р., є заборгованість ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” по основному зобовязанню перед ТОВ “Фірма “Інтергал” у сумі 1 000,00 грн.

Оскільки, рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.09.2010р. у справі №19/183 про визнання недійсним договору цесії № 02-ІВ/Кі від 06.04.2009р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2010р. (а. с. 107-111, т. 2) - вищезгаданий договір цесії визнано дійсним, відповідно і додатки до нього, які виступають його невідємною частиною - також дійсні.

В 2009 році Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” та Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення заборгованості у розмірі 4 042 617,46 грн. на підставі договору цесії від 06.04.2009 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.04.2009 р. прийнято позовну заяву ТОВ “Фірма “Інтергал” та порушено провадження у справі № 7/264.

07.09.2009 р. до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства “Вальдес”, в якій останній в порядку, передбаченому ст. 26 Господарського процесуального кодексу України, заявив позовні вимоги до Дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” та Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення 2 341 617, 46 грн. основного боргу та 958 185,96 грн. штрафних санкцій, з яких 365 142,16 грн. пені, 94 693,94 грн. 3% річних, 498 349,86 грн. інфляційних втрат (а. с. 1-12, т. 2).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.02.2011 р. у справі № 7/264 прийнято позовну заяву Приватного підприємства “Вальдес”, як третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору для сумісного розгляду у справі № 7/264.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” під час розгляду справи судом першої інстанції подавалося доповнення до позовної заяви, в яких останній просив стягнути солідарно з відповідачів 4 042 617,46 грн. основного боргу, 459 024,11 грн. інфляційних втрат, 72 556,63 грн. 3%річних та 365 142,16 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд встановив наступне.

На виконання умов Договору поставки № 58 від 06 червня 2008 року, відповідач-1 отримав в червні-серпні 2008 р. у власність товар на загальну суму 7 712 617,46 грн. з ПДВ., що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, квитанціями про приймання вантажу, податковими накладними (копії залучено до матеріалів справи).

Відповідач-1 частково оплатив ПП “Вальдес” поставлений товар, чим заборгував останньому станом на момент подання позову 4 042 617,46 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем -1.

Після порушення провадження у справі, відповідач-1 сплатив на користь ПП “Вальдес” заборгованість в розмірі 3 900 000,00 грн. за договором поставки № 58 від 06.06.2008 року, що підтверджується платіжними дорученнями №269 від 13.05.2009 р., №105 від 06.08.2009 р., №1067 від 23.11.2009 р., № 1136 від 30.11.2009 р., № 261 від 23.02.2010 р., №767 від 16.04.2010р., № 397 від 03.09.2009 р. (а. с. 132 138, т. 2).

Заборгованість відповідача 1 за договором поставки № 58 від 06.06.2008 року, станом на 30.06.2010 р. становить 142 617,46 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків від 30.06.2010 р. між відповідачем-1 та третьою особою із самостійними вимогами, підписаним обома сторонами та завіреним печатками підприємств (а. с. 131, т. 2), а провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню у відповідності до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарськими визнаються зобовязання, що виникають між субєктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб'єкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 1 ст. 74 Господарського кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між третьою особою із самостійними вимогами та відповідачем-1 договір № 58 від 06.06.2008 р. є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Оскільки, як вже зазначалося вище, відповідно до Додатку №1 до договору про відступлення права вимоги, укладеного 07.08.2009 р. між ТОВ “Фірма “Інтергал” та ПП “Вальдес” предметом права вимоги, яке відступається відповідно по договору цесії від 06.04.2009 р., є заборгованість ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” по основному зобовязанню перед ТОВ “Фірма “Інтергал” у сумі 1 000,00 грн., а тому апеляційний суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню лише в частині стягнення заборгованості на підставі договору цесії від 06.04.2009 р. в розмірі 1 000,00 грн. В іншій частині позовні вимоги ТОВ “Фірма “Інтергал” являються не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки, загальна сума заборгованості відповідача 1 за договором поставки № 58 від 06.06.2008 року, станом на 30.06.2010 р. становить 142 617,46 грн., що доведено матеріалами справи та не спростовано відповідачем 1, 1 000,00 грн. підлягає стягненню на користь ТОВ “Фірма “Інтергал” на підставі договору про відступлення права вимоги від 07.08.2009 р. з урахуванням додатку № 1 до договору, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги ПП “Вальдес” в частині стягнення основного боргу в розмірі 141 617, 46 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині стягнення основного боргу позовні вимоги ПП “Вальдес” являються не обґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо заявлених до стягнення позивачем за первісним позовом сум інфляційних, 3 % річних та пені, апеляційний суд зазначає наступне.

Оскільки, за договором цесії, з урахуванням додатку №1, предметом права вимоги є лише заборгованість ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” по основному зобовязанню перед ТОВ “Фірма “Інтергал” у сумі 1 000,00 грн., отже у позивача відсутні правові підстави для нарахування інфляційних, 3% річних та пені, а тому колегія суддів відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідачів 1 459 024,11 грн. нарахованих інфляційних втрат, 72 556,63 грн. - 3% річних та 365 142,16 грн. пені.

Що стосується заявлених третьою особою із самостійними вимогами вимог в частині стягнення з відповідачів 365 142,16 грн. пені, 94 693,94 грн. 3% річних, 498 349,86 грн. інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пеню) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 9.5. договору поставки № 58 від 06.06.2008 р. передбачено, що покупець за цим договором несе відповідальність за неоплату чи недоплату товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день неоплати чи недоплати.

Перевіривши обґрунтованість і правильність здійсненого третьою особою із самостійними вимогами нарахування пені від суми заборгованості, колегія суддів дійшла висновку про те, що з відповідача 1 на користь третьої особи підлягає стягненню пеня у розмірі 365 142,16 грн., розмір якої ПП “Вальдес” доведений, а відповідачем-1 не спростований.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши розрахунок третьої особи збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, апеляційний суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги третьої особи про стягнення з відповідача 1, 94 693,94 грн. 3% річних, 498 349,86 грн. інфляційних втрат, підлягають задоволенню.

Одночасно колегія суддів зазначає, що підстав для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача-1 на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України немає.

Що стосоується вимог позивача та третьої особи із самостійними вимогами про солідарне стягнення заборгованості та штрафних санкцій з Дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” та Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обовязок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобовязання.

Умовами Договору поставки не передбачено солідарної відповідальності ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” за невиконання або неналежне виконання ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” своїх зобовязань.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 90-97, т. 3) ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” є окремою юридичною особою, що самостійно здійснює господарську діяльність у межах, визначених Статутом та законодавством, та у відповідності з останнім несе відповідальність за невиконання власних зобовязань.

Згідно з п. 3.5 статті 3 Статуту (а. с. 127-135, т. 1) ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” несе відповідальність за своїми зобовязаннями згідно з чинним законодавством. ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” не відповідає за зобовязаннями ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, так само як і ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” не відповідає за зобовязаннями ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”.

ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових прав і нести обовязки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському або третейському суді (п. 3.6 статті 3 Статуту ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”).

Статтею 96 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобовязаннями, що виникли до її державної реєстрації.

3 огляду на викладене, ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, хоча воно і є засновником ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, не відповідає за зобовязаннями останнього, крім випадків, якщо банкрутство ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” буде викликане неправомірними діями ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, як то передбачено змістом 3.5 статті 3 Статуту ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача та третьої особи із самостійними вимогами до відповідача - 2.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що ПП “Вальдес” не відмовлялося від позову, у місцевого господарського суду не було належних правових підстав для припинення провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу Укарїни

Згідно зі ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ПП “Вальдес” підтвердились під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що свідчить про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1)неповне зясування обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4)порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного підприємства “Вальдес” підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.03.2011 р. у справі №7/264 підлягає скасуванню частково, з прийняттям нового рішення у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на часткове задоволення позовних заяв та задоволення апеляційної скарги ПП “Вальдес”, судові витрати за подання позовних заяв покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а за подання апеляційної скарги на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Вальдес” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.03.2011 у справі №7/264 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” (25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 38, код ЄДРПОУ 32039992, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” (79026, м. Львів, Франківський р-н, вул. Стрийська, 98, код ЄДРПОУ 31215780) 1000 (одну тисячу) грн. заборгованості, державне мито в розмірі 5 (пять) грн. 10 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 00 грн. 02 коп.

3. В решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” відмовити.

4. Позов Приватного підприємства “Вальдес” задовольнити частково.

5. Стягнути з Дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” (25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 38, код ЄДРПОУ 32039992, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства “Вальдес” (79058, м. Львів, Шевченківський р-н, вул. Замарстинівська, 31 А, код ЄДРПОУ 34987468) 141 617 (сто сорок одну тисячу шістсот сімнадцять) грн. 46 коп. заборгованості, 365 142 (триста шістдесят пять тисяч сто сорок дві) грн. 16 коп. пені, 94 693 (девяносто чотири тисячі шістсот девяносто три) грн. 94 коп. 3% річних, 498 349 (чотириста девяносто вісім тисяч триста сорок девять) грн. 86 коп. інфляційних втрат, державне мито в розмірі 8 499 (вісім тисяч чотириста девяносто девять) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78 (сімдесят вісім) грн. 66 коп.

6. В частині стягнення решти основного боргу провадження припинити.

7. В частині позовних вимог Приватного підприємства “Вальдес” до Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” відмовити”.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства “Кіровоградський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” (25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 38, код ЄДРПОУ 32039992, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства “Вальдес” (79058, м. Львів, Шевченківський р-н, вул. Замарстинівська, 31 А, код ЄДРПОУ 34987468) 12 750 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят) грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 7/264 повернути до Господарського суду м. Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписаний 25.07.2011 р.

Головуючий суддяСкрипка І.М.

СуддіІваненко Я.Л.

Остапенко О.М.

28.07.11 (відправлено)