Постанова № 17290734, 08.07.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.07.2011 р.

справа №16/95

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівДіброви Г.І.

Бойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі Клименко К.О.

від позивача:ОСОБА_1 за дов. № 15 від 16.05.2011 р.;

ОСОБА_2 за дов. б/н від 16.05.2011р.

від відповідача:ОСОБА_3 за дов. № 63 від 27.12.2010 р.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від26.05.2011 року

у справі№ 16/95 (суддя Манжур В.В.)

за позовомПублічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк

до відповідачаПриватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк

простягнення 805405 грн. 73 коп.

та за зустрічним позовомПриватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк

доПублічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк

провизнання недійсним з моменту укладення договору оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007 р. В С Т А Н О В И В:

У 2011 році Відкрите акціонерне товариство «Донецький металургійний завод», м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк про стягнення 805405 грн. 73 коп.

Ухвалою від 10.05.2011 року по справі № 16/95 господарським судом Донецької області була прийнята до розгляду зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007 р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2011 року за заявою позивача за первісним позовом, Відкритого акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк, його замінено на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Донецький металургійний завод», м. Донецьк; позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк про стягнення 805405 грн. 73 коп. задоволені частково. З урахуванням ухвали господарського суду Донецької області від 03.06.2011 року про виправлення арифметичної помилки, допущеної під час підготовки повного тексту рішення від 26.05.2011 року, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк заборгованість з орендної плати в розмірі 524621 грн. 93 коп. В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк, а також у задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк було відмовлено. Відповідач за первісним позовом, Приватне акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а також унаслідок невідповідності висновків суду обставинам справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2011 року у справі № 16/95 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за первісним позовом і задоволення зустрічного позову.

Позивач за первісним позовом надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для зясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 16/95 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення вимог позивача за первісним позовом в іншій сумі, навіть з урахуванням ухвали господарського суду Донецької області від 03.06.2011 року про виправлення арифметичної помилки, допущеної під час підготовки повного тексту рішення від 26.05.2011 року, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Донецький металургійний завод»(орендодавець) та Закритим акціонерним товариство «Мініметалургійний завод «Істіл (Україна)», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод», (орендар) було укладено договір оренди № 4500003393/13375 (далі за текстом договір). Згідно умов пункту 1.1 договору орендодавець передав орендареві у тимчасове платне користування майно цеху благоустрою, ЦВС, ЖДЦ, ЦСП (далі майно), розташоване за адресою: м. Донецьк, 83062, вул. Ткаченка, 122, перелік та вартість якого наведені у додатку № 1, що є невідємною частиною даного договору, для здійснення статутної діяльності, про що складений акт приймання-передачі.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що строк оренди обраховується з моменту прийняття майна за актом приймання-передачі та складає 12 (дванадцять) місяців з 01 листопада 2007 року до 31 жовтня 2008 року. При цьому, у відповідності до п.п. 2.2, 2.4, 2.5 орендатор протягом 3-х днів з моменту закінчення строку дії договору або його дострокового розірвання зобовязується повернути орендодавцю майно; майно вважається переданим в оренду (прийняти з оренди) з моменту підписання акту приймання-передачі, підписаного уповноваженими представниками та скріпленого печатками обох сторін.

Орендна плата за даним договором відповідно до п. 4.1 становить 19408 грн. 44 коп. , у тому числі ПДВ 3234 грн. 74 коп. у місяць, але згідно з п. 4.2 договору за згодою сторін розмір орендної плати може змінюватись у випадку зміни централізованих цін, тарифів, індексів інфляції, при зміні фактичних умов експлуатації майна орендатором. На підставі п. 4.3. договору орендна плата сплачується орендатором щомісяця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця протягом 90 (девяноста) календарних днів з моменту отримання відповідної платіжної вимоги (рахунку) від орендодавця, за умови виконання п. 4.4 даного договору, яким передбачене щомісячно у строк до 5 числа місяця, наступного за звітним, підписання сторонами акту виконання умов цього договору.

На виконання умов договору оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007 року орендодавцем були виставлені платіжні вимоги та рахунки-фактури на загальну суму 991211 грн. 99 коп.

Відповідач за первісним позовом прийняті на себе зобовязання щодо своєчасного та належного виконання умов даного договору по сплаті орендної плати виконав не в повному обсязі, а саме сплатив орендну плату лише в сумі 185806 грн. 26 коп. У звязку з чим, Публічне акціонерне товариство «Донецький металургійний завод», м. Донецьк звернулося із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк заборгованості зі сплати орендної плати за договором № 4500003393/13375 від 01.11.2007 року в сумі 805405 грн. 73 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

В порядку ст. 764 Цивільного кодексу України, орендар продовжував користуватися майном після закінчення строку договору оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007 року , тож, у звязку з відсутністю заперечень протягом одного місяця з боку орендодавця, даний договір вважається поновленим на строк, який був раніше ним встановлений.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, сторони повинні виконувати взяті на себе за цим договором зобовязання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII від 10.04.1992 року, оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

Зміна розмірів орендної плати згідно зі ст. 21 цього Закону можлива за погодженням сторін або на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Таким чином, відповідач за первісним позовом у період з 01.11.2007 р. до 31.12.2010 р. (тобто протягом 38 місяців) відповідно до розділу 4 договору оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007 року повинен був щомісяця сплачувати орендодавцеві орендну плату в розмірі 19408 грн. 44 коп. шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок протягом 90 (девяноста) календарних днів з моменту отримання платіжної вимоги (рахунку).

У звязку з відсутністю у матеріалах справи № 16/95 доказів на підтвердження припинення зобовязань за цим договором у встановленому чинним законодавством порядку, а нормами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання, зобовязання відповідача за первісним позовом зі сплати орендної плати відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України може бути припинене лише проведеним належним чином виконанням.

Оскільки на момент прийняття рішення по справі, відповідач, згідно з вимогами статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів сплати заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2007 р. до 31.12.2010 р. у повному обсязі, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Проте розрахунок суми заборгованості Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк за договором оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007 року, наданий господарському суду Донецької області у складі письмових пояснень по справі, як і перерахунок, зроблений судом, суперечить вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

По-перше, сторонами за даним договором не було досягнуто згоди щодо зміни розміру орендної плати як у сторону її збільшення (19565 грн. 28 коп. за грудень 2008 р., по 41671 грн. 82 коп. - у період з січня 2010 р. до грудня 2010 р.), так і у сторону її зменшення (19405 грн. 55 коп. за листопад 2008 р., 18273 грн. 17 коп. у період з січня 2009 р. до грудня 2009 р.), про що свідчить відсутність у матеріалах справи №16/95 доказів такого узгодження. Розрахунки орендної плати за місяць з доданими до них довідками, представлені позивачем за первісним позовом суду першої інстанції (аркуші справи 4-12 тому 2), не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги в якості таких доказів, оскільки суперечать приписам ст. 654 Цивільного кодексу України щодо форми зміни або розірвання договору, а також п. 10.5. договору, у відповідності до якого будь-які зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені лише за згодою сторін та повинні бути викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками і скріплені печатками обох сторін. Крім того, умовами укладеного між сторонами договору оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007 року не було передбачено обовязку орендаря сплачувати вартість будь-яких додаткових послуг. Тому додання позивачем за первісним позовом до суми орендної плати за період з січня 2010 р. до грудня 2010 р. також і суми відшкодування витрат орендодавця зі сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розташовані обєкти оренди, є безпідставним і не відповідає положенням ст. 797 Цивільного кодексу України. Виходячи з приписів даної норми плата за користування земельною ділянкою повинна бути складовою частиною плати, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), поряд із платою за користування нею, а не розраховуватися окремо і додаватися до передбаченої договором суми орендної плати.

По-друге, висновок суду першої інстанції про необхідність нарахування щомісячної орендної плати за цим договором у період з січня по грудень 2010 року виходячи з розміру орендної плати в сумі 18273 грн. 17 коп., розмір якої визначений виходячи із зміни залишкової вартості майна, що передано в оренду, також є помилковим. Це зумовлено тим, що залишкова вартість майна є різницею між її первісною вартістю і сумою накопиченої амортизації. Статтею 4 Наказу Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 року «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»амортизацію визначено як систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). У звязку з чим, зміна залишкової вартості майна не може вважатися в розумінні ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»№ 2269-XII від 10.04.1992 року істотною зміною стану обєкту оренди, яка відбулася з незалежних від сторін обставин, а відповідно і підставою для зміни розміру орендної плати в односторонньому порядку.

Отже рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісних позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати в розмірі 524621 грн. 93 коп. (з урахуванням ухвали від 03.06.2011 року) підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача і стягнення з Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк суми боргу в розмірі 551714 грн. 46 коп.

Стосовно зустрічних позовних вимог відповідача до Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007 року, суд першої інстанції правомірно відмовив у їх задоволенні з огляду на наступне:

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочином у відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Так, договір оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Донецький металургійний завод»та Приватним акціонерним товариством «Донецький електрометалургійний завод»на підставі ч. 2 ст. 202 цього ж Кодексу є двостороннім правочином.

Частинами 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої позовні вимоги про відсутність у Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк права передавання майна у найм, зокрема, тим, що на підставі наказу Фонду державного майна від 10.04.1996 року № 1749 про перетворення Державного підприємства «Донецький металургійний завод»у відкрите акціонерне товариство «Донецький металургійний завод»та переліку № 41 від 11.08.1998 року нерухомого майна, яке передається у власність ВАТ «ДМЗ», були передані у власність ВАТ «ДМЗ»автодороги:

- внутрішньомайданчикові (інв. № 02000290, балансова вартість 4926944 тис. крб., обєкт включений до статутного фонду з певною вартістю в 2213871 тис. крб.),

- спорудження автодороги (інв. № 02000366, балансова вартість 4933768 тис. крб., обєкт включений до статутного фонду з певною вартістю в 2600543 тис. крб.),

- спорудження автодороги (інв. № 02000568, балансова вартість 178104 тис. крб., обєкт включений до статутного фонду з певною вартістю в 73694 тис. крб.).

31.03.1999 року ВАТ «ДМЗ»передало Дочірньому підприємству «ДМЗ-Сталь», а Дочірнє підприємство «ДМЗ-Сталь»прийняло до статутного фонду автодорогу внутрішньомайданчикову (інв. № 02000290, протяжність 1500 м.п., балансова вартість 66580 грн., знос 4049 грн., залишкова вартість 62531 грн.).

10.06.1999 року ДП «ДМЗ-Сталь»передало ТОВ «Істіл-ДМЗ», а ТОВ «Істіл-ДМЗ»прийняло до статутного фонду автодорогу внутрішньомайданчикову. Однак, актів приймання-передачі майна не представлено ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.

До бухгалтерії ТОВ «Істіл-ДМЗ»була передана картка обліку основних засобів із зазначенням її протяжності з посиланням на креслення 1286005А.

Як зазначив позивач за зустрічним позовом, на підставі схеми внутрішньозаводських доріг, площадок, тротуарів, йому стало відомо, що орендовані автодороги з інв. №№ 02000366, 02000568 є частиною автодороги з інв. № 02000290.

В якості доказу, що підтверджує реєстрацію права власності на майно, що є обєктом договору оренди, позивач за зустрічним позовом посилається на інвентарну картку обліку основних засобів (арк. 111, том справи 1) із зазначенням протяжності внутрішньомайданчикової автодороги з посиланням на креслення 1286005А.

Статтею 181 Цивільного кодексу України передбачено, що до нерухомих речей (нерухомого майно, нерухомості) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно п. 1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту № 7/5 від 07.02.2002 року, державна реєстрація прав це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

На підставі п. 1.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права, зокрема, на таке нерухоме майно як споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Таким чином, згідно з приписами п. 3.11. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно належним доказом на підтвердження реєстрації права власності на автодорогу внутрішньомайданчикову є витяг реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа. У звязку з чим, господарським судом Донецької області правомірно не прийнято інвентарну картку обліку основних засобів як належний доказ в підтвердження реєстрації права власності на автодорогу внутрішньомайданчикову за Приватним акціонерним товариством “Донецький електрометалургійний завод».

Копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, додані позивачем за зустрічним позовом до апеляційної скарги, не містять інформації щодо належних підприємству на праві власності автодоріг. Наявність серед обєктів, які перелічені у розділі «Характеристика будинку, господарських будівель та споруд»технічного паспорту Приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод»на будівлю головного корпусу ЕСПЦ (літера Е-1), внутрішньомайданичикової автодороги (інв. № 02000290) не свідчить про те, що спорудження автодоріг за інв. №№ 02000366, 02000568 є складовими частинами автодороги за інв. № 02000290. Крім того, як вбачається з переліку № 41 від 11.08.1998 року нерухомого майна, яке згідно наказу Фонду державного майна від 10.04.1996 року № 1749 про перетворення Державного підприємства «Донецький металургійний завод»у відкрите акціонерне товариство «Донецький металургійний завод», передавалося у власність ВАТ «ДМЗ», вище вказані автодороги передавалися як окремі обєкти нерухомості. Таким чином, додані до апеляційної скарги документи не підтверджують ті обставини та факти, на які посилається скаржник.

У звязку з тим, що інших доказів на підтвердження реєстрації права власності на зазначене майно за Приватним акціонерним товариством «Донецький електрометалургійний завод», до матеріалів справи не представлено, висновок суду першої інстанції про наявність у Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк права передачі спірного майна в оренду є вірним, оскільки право власності на автодорогу в районі ЭСПЦ (інв. № 02000366) та автодорогу для проїзду пожежних машин впродовж VI прольоту ЭСПЦ (інв. № 02000568) саме у позивача за первісним позовом підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22442178, в пунктах 67 та 68 якого визначені вищевказані обєкти.

У звязку з чим, колегія суддів Донецького апеляційного суду вважає, що господарським судом правомірно відмовлено позивачу за зустрічним позовом у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним з моменту укладання договору оренди № 4500003393/13375 від 01.11.2007 року у звязку з безпідставністю.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення, але при винесенні рішення місцевого господарського суду частково порушені і неправильно застосовані норми матеріального права України, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2011 року у справі № 16/95 частковому скасуванню, позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з відповідача 805405 грн. 73 коп. слід задовольнити частково в розмірі 551714 грн. 46 коп., в іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2011 року у справі № 16/95 залишити без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судових витрат за подання позовної заяви покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2011 року у справі № 16/95 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2011 року у справі № 16/95 частково скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк про стягнення 805405 грн. 73 коп. заборгованості з орендної плати за договором № 4500003393/13375 від 01.11.2007 р. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», 83062, м .Донецьк, вул. І. Ткаченка, 122, ЗКПО 30479040 на користь Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», 83062, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, 122, ЗКПО 00191164 заборгованість з орендної плати в розмірі 551714 грн. 46 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 551 грн. 71 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 161 грн. 66 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2011 року у справі № 16/95 залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

СуддіК.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим: 1 у справу; 2 позивачу;3 відповідачу;4 ДАГС;5ГС Дон. обл. Клименко К.О.