Рішення № 17289924, 09.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/12709.06.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Одесагаз»

до Приватного підприємства «Аріадна Україна»

про стягнення 9930,86 грн. заборгованості

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Одесагаз»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Аріадна Україна»про стягнення 9930,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не здійснив поставку рукава зливного дм. 38 (Італія), вартість якого проплачена позивачем відповідно до виставленого рахунку № 277 від 09.11.2010р., а кошти, перераховані відповідачу не повернув.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 9600,00 грн. – основного боргу, 277,21 грн. –пені, 53,65 грн. –3% річних, 102,00 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 10.05.2011 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.05.2011 року.

В судове засідання 26.05.2011 р. представник відповідача не з’явився, відзив на позов не надав, про день та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.05.2011р.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, розгляд справи було відкладено на 09.06.2011р.

В судове засідання 09.06.2011 р. представник відповідача повторно не з’явився, відзив на позов не надав, про день та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача також в судове засідання не з’явився, про день та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 10.05.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2010 року відповідачем було виставлено позивачу рахунок № 277 на оплату поставки рукава зливного дм. 38 (Італія), загальною вартістю 9600,00 грн.

10 листопада 2010 року позивач здійснив оплату згідно вищезазначеного рахунку в розмірі 9600,00 грн.

Відповідачем поставка товару не відбулась.

19 січня 2011 року Позивач направив на адресу відповідача претензію № 21/17-93, в якій просив повернути здійснену ним проплату товару в розмірі 9600, 00 грн. в триденний термін.

Однак, із матеріалів справи слідує, що у встановлений позивачем строк відповідач не здійснив повернення предоплати, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 9600,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Судом встановлено, що дана усна домовленість між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом (ч. 2 ст. 266 ГК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, здійснив оплату рахунку № 277 від 09.11.2010р., тоді як відповідач у встановлений строк не поставив товар та не повернув сплачені позивачем платежі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 53,65 грн. –3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 53,65 грн. –3 % річних, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 277,21 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 277,21 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Аріадна Україна»(04116, м. Київ, вул. Коперника, 23, оф. 27, код ЄДРПОУ 34298278) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Одесагаз» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) –9600 (дев’ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. –боргу, 277 (двісті сімдесят сім) грн. 21 коп. –пені, 53 (п’ятдесят три) грн. 65 коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. – державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко