Рішення № 17289746, 09.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

09.06.11 Справа № 11/5009/2399/11

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Скіфія»(вул.Запорізька, 9а/63, м. Запоріжжя, 69063)

до відповідача: Приватне підприємство «Юрківське»(вул. Будьонного, буд.43, с. Юрківка, Оріхівський район, Запорізька область, 70535)

у присутності представників

від позивача: ОСОБА_1 дов. б/н від 01.05.2011р.;

від відповідача: не зявився

про стягнення 44292,28 грн.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Скіфія»про стягнення з приватного підприємства «Юрківське»44292,28 грн., які складаються з 26900,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 7972,30 грн. втрат від інфляції 2010,48 грн. 3% річних та 7409,50 грн. пені.

05.05.2011р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.

У звязку з неявкою повноважного представника відповідача, а також з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові, зокрема зазначив що виникнення заборгованості обумовлене неналежним виконанням з боку відповідача умов договору № ПР02/05-2008 купівлі-продажу партії товару від 06.05.2008р. щодо оплати поставленого товару в межах дії договору та оплати товару, поставленого за видатковими накладними товару поза межами договору. Тривала затримка оплати вартості переданого товару стала підставою для нарахування сум пені, 3% річних та втрат від інфляції. Разом з цим, позивач просить судові витрати, повязані із розглядом справи, покласти на відповідача.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив та витребувані документи не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. До суду ухвали, направлені відповідачу, не повертались, що свідчить про повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи належним чином. Справа розглядається в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи документами.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Скіфія»та приватним підприємством «Юрківське»06.05.2008р. укладено договір № ПР02/05-2008 купівлі-продажу партії товару відповідно до умов якого позивач зобовязався передати у власність відповідача товар, а останній в свою чергу, прийняти та оплатити вартість товару на умовах, визначених договором.

Асортимент, кількість та вартість товару сторони визначили в п. 2.1 договору, а відповідно до п. 2.2 загальна ціна договору складає 20300,00 грн. в т.ч. ПДВ 3383,34 грн.

На виконання умов договору відповідачу за видатковою накладною №РН-0000051 від 06.05.2008р. була поставлена обумовлена кількість товару 20300,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата товару здійснюється в розмірі 100% протягом девяноста днів після поставки товару та передачі документів, передбачених п. 1.3 договору.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Зобовязанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

05.06.2008р. за видатковою накладною № РН-0000065 позивач відвантажив відповідачу насіння соняшнику «Дрофа»у кількості 0,057 тн на суму 1800,00 грн., а 06.06.2008р. за видатковою накладною № РН-0000070 насіння соняшнику «Манад» у кількості 0,120 тн на суму 4800,00 грн.

Факт отримання товару як за договором так поза межами його дії підтверджується копією довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ № 158657 від 06.05.2008р., відмітками уповноваженої особи ПП «Юрківське»на видаткових накладних та підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.03.2009р.

Дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обовязків, що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та актом звіряння взаємних розрахунків, відповідно до яких позивач зобовязався передати певну кількість товару за певною ціною, а відповідач прийняти та сплатити вартість. Суд вважає, що угода укладена в належній для угод цього виду формі письмовій, що підтверджується наявністю підписів та відбитків печаток сторін на зазначених документах.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

10.03.2009р. на адресу відповідача за вих. № 10/03/09 позивачем була направлена претензія з вимогою сплатити існуючу заборгованість.

Відповідач належним чином (в повному обсязі та у встановлений умовами договору та вимогами законодавства строк) не виконав взяті на себе зобовязання, оплату поставленого товару не здійснив, на претензію не відповів, у звязку з чим його основна заборгованість перед позивачем на час вирішення спору складає 20300,00 грн. за договором № ПР02/05-2008 від 06.05.2008р. та 6600,00 грн. за усною угодою. Загальна сума 26900,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 26900,00 грн. основного боргу позивачем заявлені правомірно, підтвердженні зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 10.1 договору сторони передбачили, що покупець за неоплату або несвоєчасну оплату сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості поставленого та неоплаченого товару (частини товару) за кожний день прострочення оплати.

Позивачем за порушення умов договору в частині оплати 20300,00 грн. вартості товару нарахована та заявлена до стягнення пеня в сумі 7409,50 грн. за період з 05.08.2008р. по 04.08.2009р.

Позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 1 частини 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) слід застосувати скорочену позовну давність в один рік.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З вказаного випливає, що позивач мав право нарахувати відповідачу пеню лише за період за період з 05.08.2008р. по 05.04.2009р., а звернутись до суду з вимогою про її стягнення до 05.04.2010р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За прострочення виконання грошових зобовязань по розрахункам за поставлений товар позивач нарахував відповідачу 3 % річних в сумі 2010,48 грн. та 7972,30 грн. втрат від інфляції.

Розрахунок сум 3% річних та втрат від інфляції ретельно перевірені в судовому засіданні. Господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2010,48 грн. 3 % річних та 7972,30 грн. втрат від інфляції також позивачем заявлені правомірно, підтвердженні зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Юрківське»(вул. Будьонного, буд.43, с. Юрківка, Оріхівський район, Запорізька область, 70535, код ЄДРПОУ 30951951) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Скіфія»(вул.Запорізька, 9а/63, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 32551359) 26900,00 грн. основного боргу, 2010,48 грн. 3% річних, 7972,30 грн. втрат від інфляції, 289,10 грн. державного мита, 154,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.А.Гончаренко

В судовому засіданні 09.06.2011р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 14.06.2011р.