Рішення № 17288044, 18.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2011 р. Справа № 5023/4829/11

вх. № 4829/11

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 166-16/36 від 16.12.2010 р.)

відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 16 від 06.01.2011 р.)

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", м. Київ

до Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс", м. Харків

про стягнення 13 728,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" (надалі - Відповідач) грошову суму в розмірі 13 728,96 грн. та стягнення з Відповідача судових витрат.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до умов укладеного між гр. ОСОБА_3 (надалі - Страхувальник) та Позивачем Договору добровільного страхування наземного транспорту № 23/02-5645465 від 02 червня 2009 року, Позивач взяв на страхування майнові інтереси Страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «FIAT Doblo Combi», державний реєстраційний № НОМЕР_1.

11 грудня 2009 року в м. Харкові на вул. Дерев'янка транспортному засобу «FIAT Doblo Combi», державний реєстраційний № НОМЕР_1, який належить та яким керував Страхувальник було завдано механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю тролейбуса ЗИУ-9, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що належить тролейбусному Депо № 3, яке підпорядковано Харківському комунальному підприємству «Міськелектротранс» (надалі - Відповідач).

Відповідно до Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 29 грудня 2009 року, зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п.п. 1.5; 11.4; 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

На момент настання дорожньо-транспортної пригоди гр. ОСОБА_4 працювала водієм Тролейбусного ДЕПО № 3, а тролейбус ЗИУ-9, номерний знак НОМЕР_2, яким вона керувала належить тролейбусному Депо № 3, яке підпорядковане Відповідачу, то, згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України: "Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, тобто, відповідальність за заподіяну шкоду повністю несе Харківське комунальне підприємство «Міськелектротранс».

Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 січня 2010 року ОСОБА_4 було визнано винною за скоєне правопорушення передбачене ст. 124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

25 грудня 2008 року до Позивача з Заявою звернувся Страхувальник щодо виплати страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору № 23/02-5645465 від 02 червня 2009 року.

Для визначення розміру збитку Позивачем була замовлена експертиза (ЗВІТ спеціаліста-автотоварознавця № 155/2009 від 05 січня 2010 року з визначення вартості матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу «FIAT Doblo Combi», державний реєстраційний № НОМЕР_1).

На підставі Страхового акту № 02-6588-09 від 13 січня 2010 року та розрахунку суми страхового відшкодування, виходячи зі ЗВІТУ спеціаліста-автотоварознавця № 155/2009 від 05 січня 2010 року та Акту виконаних робіт від 13 лютого 2010 року СПДФО ОСОБА_5 Позивач здійснив першу виплату страхового відшкодування на користь Страхувальника в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 16421 від 18 лютого 2010 року.

На підставі Страхового акту № 02-6588-09 від 13 січня 2010 року та розрахунку суми страхового відшкодування, виходячи зі ЗВІТУ спеціаліста-автотоварознавця № 155/2009 від 05 січня 2010 року та Акту виконаних робіт від 13 лютого 2010 року СПДФО ОСОБА_5, Позивач здійснив другу виплату страхового відшкодування на користь Страхувальника в розмірі 6 228 (шість тисяч двісті двадцять вісім) грн. 96 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 17009 від 04 березня 2010 року.

За експертизу Позивач перерахував ПХО «Баранов і К» - ВП «Центр-Персонал» суму в розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп., згідно платіжного доручення № 14920 від 13 січня 2010 року.

Таким чином, розмір понесених витрат Позивачем всього становить 13 728 (тринадцять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 96 коп.

Суд вважає обґрунтованим докази Позивача стосовно технічної помилки, що знаходить своє відображення у наступному.

Також Позивач повідомляє, що виплата страхового відшкодування згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 23-02-5645465 від 02 червня 2009 року на загальну суму 13 228 (тринадцять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 96 коп. була здійснена страхувальнику ОСОБА_3 в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 16421 від 18 лютого 2010 року та платіжним дорученням № 17009 від 04 березня 2010 року. Але в зв'язку з технічною опискою в Страховому Акті № 02-6588-09 від 13 січня 2010 року, а саме в номері Договору страхування «23-02-5645665» замість «23-02-5645465», бухгалтером по виплатам в призначенні платежу також було невірно вказано номер Договору страхування, оскільки підставою для виплати страхового відшкодування є власне Страховий Акт.

Доказами щодо виплат страхового відшкодування даному страхувальнику та даного наземного транспорту є також надані: Договір добровільного страхування наземного транспорту № 14-02-5645665 від 25 вересня 2009 року - страхувальник ОСОБА_6 та Договір добровільного страхування наземного транспорту № 23-02-5645465 від 02 червня 2009 року - страхувальник ОСОБА_3, де за останнім значиться як власник транспортного засобу - "Doblo Combi", державний реєстраційний № НОМЕР_1.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд при вирішенні питання про задоволення позовних вимог застосовував наступні положення законодавства:

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 5 цього Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом на законних підставах.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до п. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання своїх трудових обовязків.

У відповідності до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу), до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Виплата страхового відшкодування згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 23-02-5645465 від 02 червня 2009 року на загальну суму 13 228,96 грн. була здійснена страхувальнику ОСОБА_3 в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 16421 від 18 лютого 2010 року та платіжним дорученням № 17009 від 04 березня 2010 року. У зв'язку з допущенням технічної описки в Страховому Акті № 02-6588-09 від 13 січня 2010 року, а саме в номері Договору страхування «23-02-5645665»замість «23-02-5645465», бухгалтером по виплатам в призначенні платежу також було невірно вказано номер Договору страхування, оскільки підставою для виплати страхового відшкодування є власне Страховий Акт.

Доказами щодо виплат страхового відшкодування даному страхувальнику та даного наземного транспорту є також надані: Договір добровільного страхування наземного транспорту № 14-02-5645665 від 25 вересня 2009 року - страхувальник ОСОБА_6 та Договір добровільного страхування наземного транспорту № 23-02-5645465 від 02 червня 2009 року - страхувальник ОСОБА_3, де за останнім значиться як власник транспортного засобу - "Doblo Combi", державний реєстраційний № НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частина 1 ст. 43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, затрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 993, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Харківського комунального підприємства “Міськелектротранс” ордена Трудового Червоного Прапору ім. 60-річчя Радянської України (61010, м. Харків, Комінтернівський район, вул. Молодої Гвардії, 5, код 03328623, реєстраційний № 10004654400, р/р 2600830123031 у ПАТ "КБ "Актив-Банк" м. Київ, МФО 300852) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” (02100 м. Київ, вул. І.Дубового, 18, п/р № 26507300000777 в АКБ "Форум" м. Київ, МФО 322948, ЄДРПОУ 31704186) грошову суму в розмірі 13 728 (тринадцять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 96 коп. - суму основного боргу; суму в розмірі 137 (сто тридцять сім) грн. 30 коп. - суму сплаченого державного мита; суму в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - сплачених на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний «18»липня 2011 року

по справі № 5023/4829/11.