Рішення № 17288028, 20.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2011 р. Справа № 5023/4011/11

вх. № 4011/11

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.

при секретарі судовогозасідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 20.05.2011 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Харків

до ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ

про стягнення 3200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 3200,00 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу за поставлену продукцію, на підставі накладних в розмірі 3200,00 грн. Також до стягнення заявлені витрати на послуги адвоката та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 травня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/4011/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 20 червня 2011 року об 11:00.

В призначене засідання суду 20 червня 2011 року позивач з"явивя, через канцелярію суду, до матеріалів справи надав обґрунтування позовних вимог (вх. № 15451 від 20.06.11р.) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В призначене засідання суду 20 червня 2011 року відповідач не з'явився, відзив на позов та докази в обґрунтування своєї позиції суду не надав, про причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з датою (01 червня 2011 року) та відміткою відповідача про отримання ухвали суду від 25 травня 2011 року.

Ухвалою суду від 20 червня 2011 року розгляд справи відкладено на 06 липня 2011 року.

В призначене судове засідання 06 липня 2011 року представник позивача з'явився.

В призначене судове засідання 06 липня 2011 року представник відповідача з'явився, позовні вимоги визнав частково: суму боргу визнав, проте заперечив проти стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, до матеріалів справи, через канцелярію суду, супровідним листом (вх. № 12787) надав додаткові документи, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

06 липня 2011 року, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 20 липня 2011 року.

20 липня 2011 розгляд справи було продовжено.

В призначене засідання суду позивач з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, до матеріалів справи, через канцелярію суду, супровідним листом (вх. № 13650) надав додаткові документи, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В призначене засідання суду 20 липня 2011 року відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Позивач згідно видаткових накладних № 44 від 14.10.2008р., № 51 від 22.10.2008р., № 79 від 29.05.2009р., № 92 від 24.06.2009р., № 106 від 22.07.2009р. передав відповідачу товар на загальну суму 20270,00 грн., що підтверджено копіями вищевказаних документів, які містяться в матеріалах справи. Відповідач товар від позивача прийняв, про що свідчить підпис на вищевказаних видаткових накладних, проте його вартість сплатив не в повному обсязі, а перерахував лише 17070,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що поставка товару за накладними є позадоговірною, оскільки позивачем не надано суду будь-якого договору в обґрунтування договірної передачі товару і який би свідчив про його виконання, крім того, сума боргу в розмірі 3200,00 грн., підтверджена видатковими накладними, визначає наявність заборгованості відповідача перед позивачем без посилання на договір.

Вказана домовленість відповідає вимогам ч. 2 ст. 205 ЦК України, згідно з якими правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Підтвердженням такого волевиявлення є наявність підписаних з боку сторін первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у 7-денний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що 25 березня 2011 року за вих. № 1/25 позивач на адресу відповідача направив вимогу (в порядку ст. 530 ЦК України), в якій просив відповідача в 7-денний строк з дня отримання вимоги перерахувати суму боргу на вказаний поточний рахунок. Проте відповідач відповіді на вимогу не надав та отриманий товар не оплатив, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду. В даному випадку ця вимога фактично є вимогою про оплату, в порядку ст. 530 ЦК України та встановлює строки оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 3200,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до розділу VІ Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В обґрунтування вказаної позовної вимоги позивач надав суду - Договір про ведення справи в суді від 04 травня 2011 року, відповідно до п. 1 якого, адвокат ОСОБА_1 (виконавець) зобов'язується здійснити від імені ФОП ОСОБА_2 (замовника) певні юридичні дії (по представленню його інтересів в господарському суді Харківської області за позовом ФОП ОСОБА_2 до ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" про стягнення заборгованості за поставлений товар), які позивачем були оплачені на загальну суму 1500,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 158 від 04 травня 2011 року. Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача понесені витрати на послуги адвоката в розмірі 1500,00 грн. Суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1500,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 205, 509, 526, 530, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", 62503, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, б.1 (в тому числі з р/р 26006996105517 в філії ЗАТ "ПУМБ" м. Харків, МФО 350385, КОД 32447115) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 61089, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 в ВАТ "СЕБ Банк" в м. Київ, МФО 300175, КОД НОМЕР_1 ) - 3200,00 грн. боргу, 1500,00 грн. витрат на послуги адвоката, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/4011/11 підписано 22 липня 2011 року.