Ухвала суду № 17287567, 24.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА Справа № 46/29-б24.06.2011

За заявоюДержавного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна Агро”(ідентифікаційний код 25586892)

Пробанкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від заявникаОСОБА_1. представник за довіреністю від 22.06.2011 р.

Від боржникане зявився

Арбітражний керуючийне зявився

Від осіб, які заявили грошові вимоги до боржника:

1)Голосіївська міжрайонна виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не зявився;

2)Колективне підприємство “Білоцерківхлібопродукт” Шабельна С.Я.;

3)Товариство з обмеженою відповідальністю “Укррос-Транс” не зявився;

4)Київський міський центр зайнятості не зявився;

5)Товариство з обмеженою відповідальністю “Протон-Агро” не зявився;

6)Державна податкова інспекція у Козелецькому районі Чернігівської області не зявився;

7)Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва не зявився;

8)Публічне акціонерне товариство “Сведбанк” Залеський Ю.О.;

9)Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство “Державний резервний насіннєвий фонд України” (далі заявник) звернулося до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна Агро” у звязку з неспроможністю останнього сплатити прострочену безспірну заборгованість у розмірі 1217132,71 грн.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/29-б від 04.02.2011 р.

28.02.2011 р. у справі № 46/29-б винесено ухвалу підготовчого засідання з відповідними процесуальними наслідками, якою попереднє судове засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів було призначено на 23.05.2011 р.

Ухвалами від 23.05.2011 р. та 03.06.2011 р. розгляд справи у попередньому засідання відкладався у звязку з неподанням боржником, розпорядником майна та окремими особами, які заявили грошові вимоги до боржника доказів, достатніх для розгляду по суті реєстру вимог кредиторів та його затвердження. 22.06.2011 р. в засіданні було оголошено перерву до 24.06.2011 р.

24.06.2011 р. у попереднє судове засідання зявилися представники ініціюючого кредитора, заявника та двох осіб, які заявили грошові вимоги до боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон) у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідне оголошення було опубліковано у газеті “Урядовий курєр” № 47 від 16.03.2011 р.

Після публікації вказаного оголошення та у строк, встановлений ст. 14 Закону, до суду надійшло девять заяв з грошовими вимогами до боржника від Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Колективного підприємства “Білоцерківхлібопродукт”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Укррос-Транс”, Київського міського центру зайнятості, Товариства з обмеженою відповідальністю “Протон-Агро”, дві заяви від Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області, Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва, Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”.

Крім того, 16.05.2011 р. судом було отримано заяву з вимогами до боржника від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”.

Виходячи зі ст. 15 Закону за результатами розгляду реєстру вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

У ст. 31 Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заява Колективного підприємства “Білоцерківхлібопродукт” № 157-5 від 29.03.2011 р. з грошовим вимогами до боржника в сумі 136531,66 грн. надійшла до суду 01.04.2011 р.

З поданої заяви слідує, що вимоги до боржника виникли з договору на проведення товарообмінної (бартерної операції) № 287 від 02.04.2009 р., предметом якої є зустрічна поставка товарів рівної договірної вартості (обмін), що здійснюється без платежу коштами.

Відповідно до ст.ст. 2, 3 договору з врахуванням додаткової угоди від 04.01.2010 р., Колективне підприємство “Білоцерківхлібопродукт” зобовязалося поставити боржникові 50 тонн зерна гречки на посів у строк до 15.05.2009 р. по ціні 2500,00 грн. загальною вартістю 125000,00 грн., а боржник зобовязався поставити Колективному підприємству “Білоцерківхлібопродукт” у строк до 01.09.2010 р. зерно гречки вартістю 125000,00 грн. на умовах товарного кредиту в розмірі 26 % річних (7 місяців 15,19% = 18987,50 грн.)

До заяви № 157-5 від 29.03.2011 р. Колективного підприємства “Білоцерківхлібопродукт” було подано первинні бухгалтерські документи (накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреність на отримання цінностей), з яких слідує, що в рамках укладеного договору в установлений строк підприємством було передано боржникові товар на загальну суму 127725,00 грн. , а саме: 51,090 тонн зерна гречки, тоді як боржник порушив умови договору, адже передав Колективному підприємству “Білоцерківхлібопродукт” лише 17,760 тонн зерна гречки вартістю 29304,00 грн.

Додатковою угодою від 04.01.2010 р. строк виконання боржником обовязку з поставки товару було продовжено до 01.09.2010 р., строк дії договору до 01.10.2010 р., але у будь-якому випадку до його повного виконання.

Посилаючись на невиконання боржником умов договору, Колективне підприємство “Білоцерківхлібопродукт” вважає, що вправі заявити до Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна Агро” саме грошові вимоги в сумі 136531,66 грн., розрахувавши їх наступним чином:

98421,00 грн. заборгованість за отриманий товар;

38110,66 грн. відсотки за товарний кредит з 08.04.2009 р. по 01.09.2010 р. нараховані на суму 98421,00 грн., тобто без врахування моменту часткового виконання боржником не грошового зобовязання з поставки товару (товарообмінної операції).

Боржник заявлені вимоги визнав частково в сумі 98910,42 грн., оскільки не заперечив факт невиконання обовязку з поставки товару на таку суму, решту вимог відхилив, посилаючись на те, що фінансовий кредит є “актованою” операцією, тоді як Колективне підприємство “Білоцерківхлібопродукт” не передавало Товариству з обмеженою відповідальністю “Україна Агро” на підписання акти приймання-здачі послуг з фінансового кредиту, тобто кредитор не подав доказів надання боржникові послуг з фінансового кредиту.

Розпорядник майна підтримав позицію боржника та включив до реєстру вимог кредиторів вимоги Колективного підприємства “Білоцерківхлібопродукт” в сумі 98421,00 грн., вважаючи їх грошовими та 321,00 грн. судових витрат.

Заслухавши пояснення учасників провадження у справі, суд не вбачає законних підстав для визнання Колективного підприємства “Білоцерківхлібопродукт” кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна Агро” через відсутність у боржника грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 1 Закону боржником в процедурі банкрутства є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, при цьому, під грошовим зобов'язанням слід розуміти зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Як вище вказувалося, сторонами не було встановлено в укладеному ним договорі грошових зобовязань одне для одного, договір укладався на обмін товарами на умовах товарного, а не грошового кредитору, без встановлення обовязку сплатити грошові кошти у розмірі 26 % річних.

Таким чином, суд відхиляє вимоги Колективного підприємства “Білоцерківхлібопродукт”, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна Агро” не є боржником по відношенню до нього в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та не має грошових зобов'язань перед вказаною особою по сплаті грошових коштів за договором № 287 від 02.04.2009 р.

При цьому, суд враховує, що заявлення грошових вимог до контрагента за договором, умови якого не передбачають грошового обов'язку в межах процедури банкрутства не може розглядатися як реалізація Колективним підприємством “Білоцерківхлібопродукт” конституційного права на судовий захист, оскільки провадження у справі про банкрутство не є позовним провадженням, а Колективне підприємство “Білоцерківхлібопродукт” не є позивачем по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна Агро”.

Доказів наявності у Колективного підприємства “Білоцерківхлібопродукт” судового рішення чи акту іншого компетентного органу про зобовязання боржника виконати обовязок за договором в натурі, а саме: передати зерно вартістю, на яку воно не було поставлено вчасно та на суму 26 % річних товарного кредиту з подальшою зміною майного зобовязання не грошове або ж доказів вирішення у позасудовий спосіб питання належного виконання обов'язків за договором від 02.04.2009 р. № 287 суду не подано.

За таких обставин, вимоги, вміщені у заяві Колективного підприємства “Білоцерківхлібопродукт” не можуть бути задоволені судом в межах провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна Агро”, а дана особа не підлягає визнанню кредитором з відповідними процесуальними наслідками.

Зважаючи на викладене та керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Відмовити Колективному підприємству “Білоцерківхлібопродукт” у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна Агро”.

2.Копію ухвали направити боржнику, розпоряднику майна, Колективному підприємству “Білоцерківхлібопродукт”.

Суддя Л.В. Омельченко