Рішення № 17287357, 21.07.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.2011 Справа №5008/803/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Хустхліб”, м. Хуст

до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст”, м. Хуст

про стягнення 15915,50 грн.,

Суддя Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 представник за дорученням б/н та 20.05.11;

від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Хустхліб” заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст” про стягнення 15915,50 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, які обґрунтовує доданими до матеріалів справи документальними доказами.

В судовому засіданні оглянуто оригінали договору, видаткових накладних та накладних на повернення товару.

Відповідач письмових заперечень по суті спору не подав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (повідомлення про вручення поштових відправлень рекомендованої кореспонденції отримані відповідачем 29.06.11 та 15.07.11); його клопотання про відкладення розгляду справи (арк. спр. 143) судом задоволено, розгляд справи відкладався для надання можливості йому надати пояснення щодо позовних вимог та забезпечити належний захист в суді.

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представника позивача,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Хустхліб” (позивач-постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст” (відповідач-покупець) 01 січня 2011 року укладено договір поставки №3, відповідно до умов якого постачальник зобовязується передати у власність покупця товар партіями у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобовязується проводити оплату за товар та приймати його на умовах договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 5.3 договору сторін оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок постачальника.

У відповідності до видаткових накладних та накладних на повернення товару (арк. спр. 15-131) відповідач отримав від позивача товар вартістю 15915,50 грн.

Актом зведення взаєморозрахунків станом на 01.04.11, який підписаний та скріплений печатками обох сторін, визначено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 15915,50 грн.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви (22.06.11) заборгованість відповідача перед позивачем по договору поставки №3 від 01.01.11 склала 15915,50 грн. боргу.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобовязання (зобовязання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача в сумі 15915,50 грн. за отриманий товар, яку відповідач не спростував.

Ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 129 Конституції України змагальність віднесено до основних засад судочинства.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватися на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів.

Розгляд справи відкладався для надання можливості відповідачу надати суду пояснення щодо позовних вимог та забезпечити належний захист в суді, однак відповідач своїм правом не скористався, заперечень по суті позовних вимог не подав, розрахунок заборгованості не оспорив.

На підставі викладеного, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 15915,50 грн. заборгованості за отриманий товар.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85

Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст”, вул. Зарічна 23/2, м. Хуст, Закарпатська область (п/р 26007033001112 Хустське відділення АТ „Комінвестбанк”, МФО 312248, код ЄДРПОУ 36648137) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Хустхліб”, вул. Гойди, 30, м. Хуст, Закарпатська область (п/р 26008053901934 філія РУ ЗАТ „Приватбанк”, МФО 213278, код ЄДРПОУ 32907024) суму 15915 /Пятнадцять тисяч девятсот пятнадцять/ грн. 50 коп., а також суму 159 /Сто пятдесят девять/ грн. 16 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 /Двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ващиліна Н.М

Повний текст рішення від 21.07.11 у відповідності до ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України складений та підписаний 25.07.11.