Постанова № 17286036, 12.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

12.07.11 Справа № 31/143-2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Науково-виробнича будівельно-реставраційна фірма «Леополіс Ампір»від 18.04.2011 р. б/н

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.11.2010 р.

у справі № 31/143-2010

за позовом ТзОВ «Національна компанія Укрексперт», м.Київ

до ТзОВ «Науково-виробнича будівельно-реставраційна фірма «Леополіс Ампір», м.Львів

про стягнення 38029, 48 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (представник, довіреність № 4 від 05.10.2010 р. у матеріалах справи);

від відповідача не з»явився

Представнику позивача роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки позивач не заявляв клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 р., 29.06.2011 р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.11.2010 р. у справі № 31/143-2010 (суддя Артимович В.М.) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 26434, 74 грн. основного боргу, 2028, 49 грн. пені за договором оренди за підставністю й обгрунтованістю; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; в частині позовних вимог про стягнення 5411, 24 грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в зв»язку зі сплатою.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також визнати договір найму № 02/07 від 01.07.2009 р. як договір про передачу нежитлового приміщення в управління, а також неукладеним (таким, що не відбувся).

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що між сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, зокрема, щодо вартості переданого в оренду майна, порядку використання амортизаційних відрахувань; позивач згідно з договором цесії № 13/21-07-10 від 21.07.2010 р. не набув права вимоги щодо зобов»язань, які виникнули між сторонами внаслідок договору № 02/07 від 01.07.2009 р.; у п.1.2 договору № 02/07 зазначено, що приміщення по вул.Мучній, 32 перебуває у власності Національної спілки художників України, яке відповідно до п.1.3 договору № 02/07 надане в довірче управління ТзОВ «Компанія управління проектами Акрополь»на підставі договору довірчого управління від 02.04.2008 р. У свою чергу позивачем залишилось недоведеним, що ТзОВ «Компанія управління проектами Акрополь»на підставі договору від 02.04.2008 р. мало право передавати в оренду приміщення по вул.Мучній, 32.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.07.2009 р. між ТзОВ «Компанія управління проектами «Акрополь»(наймодавець за договором) і ТзОВ «Науково-виробнича будівельно-реставраційна фірма «Леополіс Ампір»(наймач за договором) був укладений договір № 02/07 найму (далі договір № 02/07) (а.с.5-8), за яким наймодавець зобов»язується передати, а наймач прийняти в строкове, оплатне користування окремі нежитлові приміщення, що розміщені на території за адресою: м.Львів, вул.Мучна, 32, а саме: приміщення адміністративного корпусу, позначені в технічному паспорті цифрами 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53 заг.пл.108, 9 кв.м.

Факт приймання-передачі спірного приміщення підтверджується відповідним актом від 01.07.2009 р. (а.с.9).

Відповідно до п.3.1 договору № 02/07 останній діє до 01.07.2011 р., але в будь-якому разі діє не більше строку дії договору довірчого управління.

Пунктом 5.1 договору № 02/07 передбачено, що орендна плата на місяць за наймане приміщення становить 2395, 8 грн.

Відповідно до п.5.2 договору № 02/07 орендна плата сплачується не пізніше 10 календарного дня місяця за поточний розрахунковий місяць.

Згідно з п.5.4 договору № 02/07 підставою для орендної плати наймачем є рахунок, що виставляється наймадовцем.

Відповідно до п.9.2.1 договору № 02/07 у разі прострочення оплати платежів, передбачених ст.5 договору, наймач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нарахована пеня, від суми, яка підлягає до оплати, за кожний день прострочення.

Як вбачається з позовної заяви (а.с.2-4), розрахунку позовних вимог (а.с.16-19), до стягнення пред»явлено 38029, 48 грн., у т.ч. 26957, 95 грн. основного боргу та 2754, 86 грн. пені за договором найму № 02/07 від 01.07.2009 р., а також 7516, 37 грн. основного боргу та 800, 3 грн. пені за договором № 03/07 про відшкодування витрат орендодавця на утримання нерухомого майна та наданих комунальних послуг від 01.07.2009 р.

01.07.2009 р. між ТзОВ «Компанія управління проектами «Акрополь»(наймодавець за договором) і ТзОВ «Науково-виробнича будівельно-реставраційна фірма «Леополіс Ампір»(наймач за договором) був укладений договір № 03/07 про відшкодування витрат орендодавця на утримання нерухомого майна та наданих комунальних послуг (далі договір № 03/07), за яким орендодавець забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Мучна, 32, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах орендодавця на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі (а.с.11-12).

Згідно з п.2.1.2 договору № 03/07 орендар зобов»язується проводити оплату всіх платежів, передбачених даним договором, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 3.6 договору № 03/07 передбачено, що усі платежі, перераховані несвоєчасно чи в неповному обсязі, стягуються з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

21 липня 2010 року між ТзОВ «Компанія управління проектами «Акрополь»(цедент за договором) і ТзОВ «Національна компанія Укрексперт»(цесіонарій за договором) був укладений договір вимоги (цесії) № 13/21-07-10 (далі договір № 13/21-07-10), за яким у порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент передає цесіонарієві, а останній набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договорами № № 02/07, 03/07, укладених між цедентом і ТзОВ «Науково-виробнича будівельно-реставраційна фірма «Леополіс Ампір»(боржник) (а.с.60-61).

Відповідно до п.2 договору № 13/21-07-10 за останнім цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання зобов»язання щодо здійснення оплати користування спірними нежитловими приміщеннями заг. пл. 108, 9 кв.м та відшкодування витрат на обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі у розмірі 37474, 32 грн.

Згідно з п.6 договору № 13/21-07-10 до цесіонарія переходять права, які забезпечують зобов»язання боржника.

Пунктом 13 договору № 13/21-07-10 встановлено, що останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за цим договором.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ТзОВ «Науково-виробнича будівельно-реставраційна фірма «Леополіс Ампір»слід задоволити частково, рішення Господарського суду Львівської області від 10.11.2010 р. у справі № 31/143-2010 скасувати в частині припинення провадження у справі та відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково, а саме: стягнути з ТзОВ «Науково-виробнича будівельно-реставраційна фірма «Леополіс Ампір»на користь ТзОВ «Національна компанія Укрексперт»8039, 58 грн. основного боргу за договорами № № 02/07 і 03/07; 1526, 67 грн. пені за договорами № № 02/07 і 03/07. В решті рішення суду залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На виконання умов п.5.4 договору № 02/07 наймодавцем виставлено рахунки по орендній платі на загальну суму 35091, 33 грн. (а.с.39, 42-43, 45, 47, 49-50, 52, 54-59) і по комунальних послугах на загальну суму 7448, 34 грн. (а.с.20-21, 23-24, 26, 28-29, 31, 33, 35, 37).

У позовній заяві ТзОВ «Національна компанія Укрексперт»визначено до оплати за договором № 02/07 26957, 95 грн. основного боргу та 2754, 86 грн. пені за період з 17.08.2009 р. по 29.07.2010 р., а за договором № 03/07 - 7516, 37 грн. основного боргу та 800, 3 грн. пені за період з 14.08.2009 р. по 10.07.2010 р.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У матеріалах справи відсутні докази погашення ТзОВ «Науково-виробнича будівельно-реставраційна фірма «Леополіс Ампір»основного боргу в сумі 26957, 95 грн. та пені в сумі 2754, 86 грн. за договором № 02/07, а також основного боргу в сумі 7516,37 грн. та пені в сумі 800, 3 грн. за договором № 03/07, відповідач не спростував як помилковості їх нарахування, так і документально їх відсутність під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також при поданні апеляційної скарги, не долучивши платіжних доручень про сплату заборгованості та пені. Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов”язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України щодо стягнення 5411, 24 грн. заборгованості, так як документально не підтверджено погашення даної суми заборгованості, а також у частині відмови в задоволенні позову.

Покликання апелянта на визнанні договору найму № 02/07 як договору про передачу нежитлового приміщення в управління не заслуговують на увагу, так як суд не може змінити юридичну природу договору, права й обов»язки сторін становлять зміст зобов»язання за договором оренди.

Відповідно до ст.1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Вимога про визнання договору найму № 02/07 неукладеним (таким, що не відбувся), яка заявлена в апеляційній скарзі, не розглядається, оскільки відповідно до ч.3 ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Крім того, згідно з ч.6 п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9 вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК України.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а тому підлягає скасуванню, а доводи апелянта частковому задоволенню.

У зв»язку зі частковим скасуванням рішення відповідно до п.10 ч.2 ст.105 ГПК України судом апеляційної інстанції здійснено новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТзОВ «Науково-виробнича будівельно-реставраційна фірма «Леополіс Ампір»задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.11.2010 р. у справі № 31/143-2010 скасувати в частині припинення провадження у справі та відмови в задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов у цій частині задоволити повністю, а саме:

Стягнути з ТзОВ «Науково-виробнича будівельно-реставраційна фірма «Леополіс Ампір»(ідентифікаційний код 13809418) на користь ТзОВ «Національна компанія Укрексперт»(ідентифікаційний код 31513443) 8039, 58 грн. основного боргу за договорами № № 02/07 і 03/07; 1526, 67 грн. пені за договорами № № 02/07 і 03/07.

В решті рішення суду (стягнення 26434, 74 грн. основного боргу за договорами № № 02/07 і 03/07 і 2028, 49 грн. пені за договорами № № 02/07 і 03/07) залишити без змін.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

Стягнути з ТзОВ «Науково-виробнича будівельно-реставраційна фірма «Леополіс Ампір»(ідентифікаційний код 13809418) на користь ТзОВ «Національна компанія Укрексперт»(ідентифікаційний код 31513443) 380, 29 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 180 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин