Рішення № 17285128, 14.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2011 р. Справа № 5023/5040/11

вх. № 5040/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.04.2010 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрЛан", Запорізька область, Оріховський район, с. Новопавлівка

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 12176,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 12176,80 грн., у тому числі 10315,80 грн. боргу, 437,50 грн. 3 % річних, 1423,58 грн. інфляційних за договором № 1/04/06, укладеним між сторонами 04.06.2009 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами 04.06.2009 року був укладений договір купівлі-продажу запчастин №1\04\06 по купівлі запчастин до Рorshe Caenne, згідно умов якого Відповідач повинен був поставити замовлені запчастини до 31.12.2009 року.

За зазначеним договором грошові кошти були сплачені платіжним дорученням № 804 від 04.06.2009 року в сумі 10 315,80 грн..

Однак до теперішнього часу запчастини не поставлені, грошові кошти також не повернуті.

В зв'язку із зазначеним та простроченням Вами поставки товару, у нашого позивача відпала необхідність у отриманні даного товару з простроченням.

Згідно п. 4.2. Договору поставки товару у випадку не поставки товару Постачальник (Відповідач) зобов'язується повернути кошти у розмірі 10 315,80 гривень в строк до 31.12.2009 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно суми в розмірі 10315,80 грн.

Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору, вимоги ст. 526 ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 10315,80 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, тому позовні вимоги в частині стягнення 437,50 грн. річних та 1423,58 грн. інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 121,76 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530,625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п\р №26006116912980, МФО 360697 в філії "Слобожанське РУ" ПАТ Банку "Фінанси та кредит") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрЛан" (адреса: 70544, Запорізька область, Оріховський район, с. Новопавлівка, вул. Суворова, 7, ЄДРПОУ 30796611, п/р 26004201559 в ЗОД РайфайзенБанк Аваль МФО 313827) 10315,80 грн. боргу, 437,50 грн. 3 % річних, 1423,58 грн. інфляційних, витрати по сплаті державного мита у сумі 121,76 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ липня 2011 року.