Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 38/7614.06.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва
Простягнення 150985,51 грн. Суддя Власов Ю.Л.
Представники: Від позивачаЦурка Н.О. Від відповідачаРешетниченко О.С. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 141295,72 грн., 7040,25 грн. інфляційних втрат та 2649,54 грн. 3% річних, а всього 150985,51 грн.
Під час судового розгляду Позивач по дав заяву, у якій зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 138775,72 грн., 7040,25 грн. інфляційних втрат та 2649,54 грн. 3% річних.
Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №621738 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до якого Позивач поставив, а Відповідач прийняв теплову енергію у гарячій воді, проте Відповідач розрахувався за надані послуги частково, у зв’язку з чим повинен сплатити суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних.
Відповідач визнав позовні вимоги частково в сумі боргу 124241,75 грн., інфляційних втрат 7040,25 грн. та 2649,54 грн. 3% річних. В іншій частині проти позову заперечив, мотивуючи тим, що Позивачем неправомірно у січні 2011 року застосовувались тарифи, затверджені постановою НКРЕ від 14.12.10р. №1729, оскільки дана постанова не зареєстрована Міністерством юстиції України, тому не може застосовуватись.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.03.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 31.03.11р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.
Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.05.06р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №621738 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до якого Позивач зобов’язався виробити та поставити теплову енергію Відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Відповідач зобов’язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладений в цьому договорі.
Відповідно до п.2.2.1. вказаного договору Позивач зобов’язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Відповідачем для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими Відповідачем величинами теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.
Згідно з п.2.3.1. Відповідач зобов’язався додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни а за тарифами, зазначеними у додатку 2.
Відповідно до п.10 додатку №2 до вказаного договору Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 12 числа місяці, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок Позивача згідно з його розрахунком.
У період з 01.10.09 року по 01.02.11 року Позивач надавав, а Відповідач приймав та оплачував теплову енергію, проте робив це не повністю та несвоєчасно, що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, копії яких залучені до матеріалів справи та довідкою про надходження коштів за спожиту теплоенергію.
03.02.11р. Відповідач частково здійснив оплату за надану теплову енергію в сумі 2520,00 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію.
Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем за спожиту теплову енергію станом в сумі 138775,72 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, 01.05.06р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №621738 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до якого Позивач зобов’язався виробити та поставити теплову енергію Відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Відповідач зобов’язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладений в цьому договорі. Відповідно до п.2.2.1. вказаного договору Позивач зобов’язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Відповідачем для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими Відповідачем величинами теплового навантаження, зазначеними в додатку №1. Згідно з п.2.3.1. Відповідач зобов’язався додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни а за тарифами, зазначеними у додатку 2. Відповідно до п.10 додатку №2 до вказаного договору Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 12 числа місяці, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок Позивача згідно з його розрахунком.
Як встановлено судом у період з 01.10.09 року по 01.02.11 року Позивач надавав, а Відповідач приймав та оплачував теплову енергію, проте робив це не повністю та несвоєчасно, що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, копії яких залучені до матеріалів справи та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію. 03.02.11р. Відповідач частково здійснив оплату за надану теплову енергію в сумі 2520,00 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію. Таким чином, на день вирішення спору у Відповідач існує заборгованість перед Позивачем за спожиту теплову енергію станом в сумі 138775,72 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливо задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 138775,72 грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 145815,97 грн. та 3% річних в сумі 2649,54 грн.
Судом не приймаються до уваги доводи Відповідача з посиланням, що Позивачем неправомірно у січні 2011 року застосовувались тарифи, затверджені постановою НКРЕ від 14.12.10р. №1729, оскільки дана постанова не зареєстрована Міністерством юстиції України, тому не може застосовуватись.
Як вбачається з листа Міністерства юстиції України №6348-6-32-11/101 від 14.06.11р. вказана постанова не підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України, тому набрала чинності з 01.01.11р.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; код 03366612) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 145815 (сто сорок п’ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 97 коп., 3% річних в сумі 2649 (дві тисячі шістсот сорок дев’ять) грн. 54 коп., державне мито в сумі 1484 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) грн. 65 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 232 (двісті тридцять дві) грн. 06 коп.
Суддя Ю.Л. Власов
Рішення підписане 23.06.2011 р.
Судове рішення № 17284609, Господарський суд м. Києва було прийнято 14.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 38/76. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: