Рішення № 17284285, 30.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/11130.05.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго

Україна"

простягнення 36645,46 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 представник за довір.

У судовому засіданні 30.05.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про стягнення з відповідача на користь позивача 36645,46 грн., з яких 23278,33 грн. відсоток від прибутку, 11925,60 інфляційні збитки, 1441,53 грн. 3% річних, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 порушено провадження у справі № 35/111, розгляд справи призначено на 18.04.2011.

15.04.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження від 24.03.2011р. надійшли додаткові документи по справі.

Відповідач у поданому відзиві на позов визнав заявлені позовні вимоги в частині суми основного боргу та процентів річних, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат визнав частково у сумі 5150,82 грн. згідно із наданим розрахунком.

У судовому засіданні 18.04.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 18.05.2011, а у судовому засіданні 18.05.2011 оголошувалась перерва до 30.05.2011.

У судовому засіданні 18.05.2011 представниками сторін подано спільне клопотання про продовження строків вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

23.05.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.11.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта", яке в подальшому змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі позивач) та Закритим акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", яке в подальшому змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (далі відповідач) було укладено генеральний договір про співробітництво в галузі обовязкового страхування відповідальності субєктів перевезення небезпечних вантажів № 32/588-С (далі Генеральний договір).

Відповідно до пункту 1.1. Генерального договору, предметом даного Генерального договору є співробітництво сторін в галузі обовязкового страхування відповідальності субєктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2002р. №733 "Про затвердження Порядку та правил обовязкового страхування відповідальності субєктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів", Закону України "Про страхування" та Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів".

Згідно пункту 2.1. Генерального договору структурний підрозділ страхувальника (позивача), який може бути субєктом перевезення небезпечних вантажів, укладає окремий договір обовязкового страхування відповідальності субєктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків підчас перевезення небезпечних вантажів на умовах передбачених цим Генеральним договором.

На виконання пункту 2.1. Генерального договору позивач та відповідач уклали наступні Договори обовязкового страхування відповідальності субєктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів (далі Договори):

№ 202400283/367-С від 07.03.2007, термін дії до 31.03.2008, розмір страхового платежу 12839,01 грн.;

№ 4/202400455/62-С від 07.03.2007, термін дії до 15.11.2008, розмір страхового платежу 68849,25 грн.;

№ 202401003/164-С від 26.03.2008, термін дії до 30.09.2008, розмір страхового платежу 5688,84 грн.;

№ 202405602/962-С від 24.09.2008, термін дії до 30.09.2009, розмір страхового платежу 11367,27 грн.;

№ 202405749/1411-С від 21.10.2008, термін дії до 15.11.2009, розмір страхового платежу 15605,06 грн..

Відповідно до пункту 2.5. вказаних Договорів сторони домовились, що по закінченню терміну страхування у разі перевищення обсягів страхових платежів над виплатами, страховик зобовязується протягом 20 календарних днів перерахувати страхувальнику на його розрахунковий рахунок 25% від прибутку отриманого страховиком в рамках виконання цих Договорів.

Прибуток розраховується наступним чином:

П = СП СВ ВС, де:

П прибуток за даними Договорами;

СП розмір страхових платежів здійснених страхувальником на користь страховика;

СВ розмір страхових виплат здійснених страховиком на користь страхувальника;

ВС сума в розмірі 18%- 20% від страхових платежів на ведення справ.

На виконання пункту 1.12. Договорів позивач сплатив відповідачу 114349,43 грн. страхових платежів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень

Як пояснив представник позивача в період дії вищезазначених Договорів страхових випадків, а отже і страхових виплат не було, що не заперечується відповідачем.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач, посилається на те, що відповідач не виконав свої зобовязання згідно Договорів, і не сплатив на користь позивача відсоток від прибутків у розмірі 23278,33 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З наданих суду доказів та пояснень представників сторін вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобовязання в частині повної та своєчасної сплати відсотків від прибутку, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 23278,33 грн..

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведених положень законодавства, позивач просить також стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 11925,60 грн. та 3% річних в розмірі 1441,53 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів річних суд дійшов висновку про його обґрунтованість, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у розмірі 1441,53 грн. згідно із розрахунком позивача.

Згідно із нижченаведеним розрахунком суду, здійсненим відповідно Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у Листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, розмір інфляційних втрат становить 5822,48 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

21.04.2008 - 20.02.20112632.001.350921.20

06.12.2008 - 20.02.201114114.101.2753881.38

21.10.2008 - 20.02.20111137.771.294334.50

21.10.2009 - 20.02.20112273.451.134304.64

06.12.2009 - 20.02.20113121.011.122380.76

23278,335822,48

Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 5822,48 грн. згідно із розрахунком суду.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 30 542,34 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код 16285602) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" (42700, м. Охтирка, вул. Київська, буд. 119, ідентифікаційний код 05398533) 23278,33 грн. (двадцять три тисячі двісті сімдесят вісім гривень 33 коп.) основного боргу, 1 441,53 грн. (одну тисячу чотириста сорок одну гривню 53 коп.) 3% річних, 5822,48 грн. (пять тисяч вісімсот двадцять дві гривні 48 коп.) інфляційних витрат, 305,42 грн. (триста п'ять гривень 42 коп.) - державного мита, 196,70 грн. (сто девяносто шість гривень 70 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

СуддяМ.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.06.2011