Рішення № 17284143, 08.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/104-52/14808.06.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг” до Закритого акціонерного товариства “Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство “Індустріально-експортний банк” про стягнення 581 515, 71 грн. та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства “Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг” про визнання договору № 03/09 від 26.09.2009 року недійсним, за участю представників позивача за первісним позовом –не з’явився, відповідача за первісним позовом –не з’явився, від третьої особи –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг” звернулось до суду з указаним позовом.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.05.2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг” задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 33/104 від 02.11.2010 року рішення господарського суду м. Києва від 25.05.2010 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2011 року рішення господарського суду м. Києва від 25.05.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду № 33/104 від 02.11.2010 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.03.2011 року прийнято справу до провадження та присвоєно їй номер 33/104-52/148 та призначено розгляд справи на 13.04.2011р.

12.04.2011 року представником відповідача за первісним позовом через канцелярію суду були подані додаткові пояснення по первісному позову, в яких відповідач просить суд припинити провадження у справі в частині розгляду первісного позову в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Також, 12.04.2011 року через канцелярію суду від позивача за зустрічним позовом надійшли зміни та доповнення до зустрічного позову, в яких позивач просить визнати недійсним договір № 03/09 від 26.09.2009 року, визнати протиправними дії АТ “Індустріально-експортний банк” щодо розголошення ТОВ “АУЗ Факторинг” інформації, що є банківською та комерційною таємницею Закритого акціонерного товариства “Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс” та визнати протиправними дії ТОВ “АУЗ Факторинг” щодо повідомлення (розголошення) третім особам інформації про фінансові операції та фінансовий стан Закритого акціонерного товариства “Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс”, отриманої від АТ «Індустріально-експортний банк», яка є банківською таємницею ЗАТ “Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс”.

Розглянувши зміни та доповнення до зустрічного позову судом встановлено, що позивач окрім вимоги про визнання недійсним договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009 року, просить суд також визнати протиправними дії АТ “Індустріально-експортний банк” щодо розголошення ТОВ “АУЗ Факторинг” інформації, що є банківською та комерційною таємницею Закритого акціонерного товариства “Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс” та визнати протиправними дії ТОВ “АУЗ Факторинг” щодо повідомлення (розголошення) третім особам інформації про фінансові операції та фінансовий стан Закритого акціонерного товариства “Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс”, отриманої від АТ «Індустріально-експортний банк», яка є банківською таємницею ЗАТ “Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс”.

Відповідно до статті 22 ГПК України позивачу надано право до винесення рішення по суті змінити предмет або підставу позову, збільшити розмір позовних вимог.

Проте, у вищезазначеній заяві позивачем за зустрічним позовом додатково заявлені інші нові вимоги із самостійним предметом та підставами.

Разом з тим, одночасна зміна і предмета, і підстав позову процесуальним законодавством не допускається.

Вимоги позивача про визнання протиправними дій АТ “Індустріально-експортний банк” щодо розголошення ТОВ “АУЗ Факторинг” інформації, що є банківською та комерційною таємницею Закритого акціонерного товариства “Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс” та визнання протиправними дії ТОВ “АУЗ Факторинг” щодо повідомлення (розголошення) третім особам інформації про фінансові операції та фінансовий стан Закритого акціонерного товариства “Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс”, отриманої від АТ «Індустріально-експортний банк», яка є банківською таємницею ЗАТ “Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс” є додатковими вимогами, оскільки позивачем у зустрічній позовній заяві не зазначались.

Тому зміни та доповнення до зустрічного позову в частині заявлених додаткових вимог не приймаються до розгляду та не враховуються при прийнятті рішення.

08.06.2011 року від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг”.

Представник відповідача за первісним позовом та третьої особи в судове засідання не з’явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.10.2006 року між Акціонерним товариством “Індустріально-експортний банк” (банк) та Закритим акціонерним товариством “Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс” (клієнт) був укладений договір про надання овердрафту № 469-о, згідно умов якого банк зобов’язався надати клієнту короткостроковий кредит у вигляді відновлювального овердрафту для проведення його платежів, у тому числі для погашення процентів за цим договором понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта № 26008002238001 в філії “Київська міська дирекція” АТ “Індекс-Банк”, за рахунок кредиту в межах встановленого ліміту овердрафту, при відсутності обов’язкових до оплати клієнтом платіжних документів про примусове списання, відповідно до чинного законодавства України та вимог нормативно-правових актів НБУ про порядок проведення розрахунків.

Відповідно до п. 1.2 договору ліміт овердрафту був встановлений у сумі 280 000, 00 грн.

Згідно з п. 1.3 договору процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 20 процентів річних.

Відповідно до п.1.4 договору кінцевий строк повернення кредиту за цим договором –не пізніше 18.10.2007 року.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що кредитування у вигляді овердрафту здійснюється банком у межах ліміту і строку, встановлених відповідно до п.1.2, 1.4 цього договору і з терміном користування кредитом не більше 28 днів.

Згідно договору про внесення змін та доповнень від 10.08.2007 року до договору овердрафту № 469-о від 19.10.2006 року ліміт овердрафту складає 313 300, 00 грн.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом 2 (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Порядок нарахування процентів за договором визначений у п. 4.5. договору овердрафту № 469-о від 19.10.06, а п.4.6 договору передбачено, що при нарахуванні процентів в національній валюті приймається фактична кількість днів у році, в інвалюті –360 днів.

26.09.2009 року між Акціонерним товариством “Індустріально-експортний банк” (третя особа за первісним позовом, клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг” (позивач за первісним позовом, фактор) був укладений договір факторингу № 03/09, згідно умов якого фактор зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов’язується відступити факторові право вимоги, визначене у реєстрі прав вимог. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що операція факторингу за цим договором не є забезпечувальним відступленням, фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором права вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту.

В матеріалах справи наявний витяг з додатку № 1 до договору факторингу № 03/09 від 26.09.09 з якого вбачається, що за договором факторингу № 03/09 відбулось відступлення права вимоги за договором овердрафту № 469-о від 19.10.06, тобто ТОВ “АУЗ Факторинг” (позивач за первісним позовом) набуло прав кредитора по відношенню до ЗАТ “Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс” (відповідач за первісним позовом).

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Пунктом 2.2.2 договору про надання овердрафту № 469-о від 19.10.06 передбачено, що клієнт (відповідач за первісним позовом) зобов'язаний проводити повне погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше закінчення терміну користування кредитом, визначеного в п.1.5 цього договору. Заборгованість за кредитом, непогашена після закінчення строку користування ним, вважається простроченою, при цьому проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення кредиту.

Згідно з п. 2.2.3 договору про надання овердрафту № 469-о від 19.10.06 клієнт зобов’язується сплачувати проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до п. 1.3, 4.1, 4.5, 4.6, щодня, у наступний за розрахунковим операційний день, але не пізніше закінчення терміну користування кредитом, визначеного в п.1.5, та сплачувати комісію згідно з п.1.7 цього договору.

В порушення умов договору позичальником (відповідачем за первісним позовом) не були виконані зобов'язання зі сплати на користь банку процентів річних за користування кредитним коштами, а також зобов'язання зі сплати суми наданого банком кредиту у вигляді овердрафту в рамках договору, який не був повернутий у встановлений договором строк (до 18.10.2007 року).

19.10.2009 року за вих. № 19/10/09-іп Товариством з обмеженою відповідальністю “Агенція по управлінню заборгованістю”, що діє в інтересах позивача за первісним позовом на підставі договору доручення № 26/0909-1 від 26.09.09 року, на адресу відповідача за первісним позовом була направлена вимога про погашення кредитної заборгованості за договором про надання овердрафту № 469-о від 19.10.2006р.

Відповідач за первісним позовом листом № 1103/01 від 03.11.09р. звернувся до позивача за первісним позовом з проханням надати розрахунок суми заборгованості та докази відступлення права грошової вимоги на користь ТОВ “АУЗ Факторинг”.

Листом від 10.11.09 № 09/11/09 ТОВ “Агенція по управлінню заборгованістю” повідомило відповідача за первісним позовом, що строк виконання зобов’язань за договором про надання овердрафту № 469-о від 19.10.2006р. минув 18.10.07р., в разі відмови від сплати суми зобов’язань новий кредитор –ТОВ “АУЗ Факторинг” буде ініціювати процедуру банкрутства, крім того до листа було додано: копію договору факторингу, витяг з реєстру боржників та копію повідомлення про зміну кредитора.

Проте, позивач за первісним позовом будь-якої відповіді боржника на зазначену вимогу не отримав, погашення заборгованості за зазначеним вище договором відповідач не здійснив.

Таким чином, заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом в частині суми неповерненого кредиту у вигляді овердрафту становить 313 298, 67 грн.

За користування овердрафтом, у відповідності до умов договору, нараховувались відсотки, які відповідачем за первісним позовом не сплачувались, у зв’язку з чим заборгованість за відсотками складає 112875, 57 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів повернення кредиту (овердрафту) в сумі 313298,67 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами (овердрафтом) у сумі 112875,57 грн. відповідачем за первісним позовом суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 4.2 договору про надання овердрафту № 469-о від 19.10.2006 визначено, що при порушенні клієнтом зобов’язань по погашенню кредиту, передбачених п.2.2.1, 2.2.2, за заборгованістю в національній валюті, клієнт сплачує банку пеню в у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач за первісним позовом звернувся з вимогою про стягнення з відповідача за первісним позовом пені за несвоєчасне повернення овердрафту в розмірі 130789,85 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась з 16.11.07 по 28.09.09.

Вимога позивача про стягнення пені за несвоєчасне повернення овердрафту обґрунтована, однак підлягає задоволенню у розмірі 30 354, 16 грн. за уточненим розрахунком суду, який здійснений у відповідності до вимог ч. 6 статті 232 ГК України та умов договору. В позові в частині стягнення 100 435, 69 грн. пені слід відмовити.

Пунктом 4.3 договору про надання овердрафту № 469-о від 19.10.2006 року визначено, що при невиконанні клієнтом зобов’язань по погашенню процентів за користування кредитом у встановлені п.1.7, .2.2.3, 4.1 цього договору терміни, за заборгованістю в національній валюті, клієнт сплачує банку пеню в у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 24 551, 62 грн., стягнення якої визнається судом обґрунтованим та здійснюється за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Таким чином, позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню частково, а саме: стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості по сплаті кредиту (овердрафту) в розмірі 313 298 грн. 67 коп., сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами (овердрафтом) у розмірі 112 875 грн. 57 коп., пеня за прострочення повернення кредитних коштів (овердрафту) у сумі 30 354 грн. 16 коп. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 24 551 грн. 62 коп.

Вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч.1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 цього Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як свідчать матеріали справи, сторони, укладаючи договір факторингу № 03/09 від 26.09.09, дотримались встановленої законом письмової форми договору, на момент укладання договору мали необхідний для його укладання встановлений обсяг дієздатності, неправомірних дій при укладанні договору не допустили, будь-яких інших правових підстав та обставин для визнання договору недійсним судом не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Ар-Джі-Сі-Сателіт Сервіс” (03124, м. Київ, вул. Василенка, 7А, код ЄДРПОУ 31861335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг” (04112, м. Київ, вул. Танкова, будинок 8, поверх 6, код ЄДРПОУ 36303279) суму заборгованості по сплаті кредиту (овердрафту) в розмірі 313298 (триста тринадцять тисяч двісті дев’яносто вісім) грн. 67 коп., суму заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами (овердрафтом) у розмірі 112 875 (сто дванадцять тисяч вісімсот сімдесят п’ять) грн. 57 коп., пеню за прострочення повернення кредитних коштів (овердрафту) у сумі 30 354 (тридцять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 16 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 24 551 (двадцять чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят одна) грн. 62 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4 810 (чотири тисячі вісімсот десять) грн. 80 коп. та 195 (сто дев’яносто п’ять) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в задоволенні первісного позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна