Рішення № 17283528, 12.07.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.2011 Справа № 5008/603/2011

За позовом приватного акціонерного товариства „Нова лінія”, м. Київ

ДО фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

ПРО стягнення суми 159944,61грн., в тому числі 135442,88грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди №ДГУ-11-71 від 15.10.2009р. з урахуванням витрат на комунальні послуги, 10352,97грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 7499,17грн. інфляційних втрат та 6649,59грн. річних

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 представник за довіреністю від 21.04.2011р.

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні суду 10.06.2010р. судом, за письмовою згодою представників сторін, у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву в судовому засіданні для надання відповідачу можливості подати суду витребувані документи та виконати вимоги суду. На день судового засідання відповідачем свого уповноваженого представника не направлено.

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. У підтвердження своїх доводів вказує на порушення відповідачем договірних зобовязань в частині своєчасності та повноти проведення платежів за отримані послуги.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 12.07.2011р., повноважних представників не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить підпис представника відповідача про оголошенні перерви в судовому засіданні. Разом з тим, відповідачем письмового пояснення по суті заявлених позовних вимог та контррозрахунку суми позову не подано, а відтак, враховуючи закінчення строку вирішення спору, визначеного ст. 69 ГПК України, суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 12.07.2011 року по справі № 5008/603/2011

для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2009 р. між Закритим акціонерним товариством "Нова лінія" (18 листопада 2009 на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" Позивач Закрите акціонерне товариство "Нова лінія" (ЗАТ "Нова лінія") змінив найменування юридичної особи на Приватне акціонерне товариство "Нова лінія" (АТ "Нова лінія") (надалі - Орендодавець, Позивач) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - Орендар, Відповідач), було укладено договір оренди № ДГУ-11-71 (далі-Договір), за яким Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар прийняти в тимчасове платне користування об'єкт оренди площею 225м.кв., що розташований на території майнового комплексу ЗАТ "Нова лінія" за адресою АДРЕСА_1. Строк договору згідно п. 9.1-3 з моменту його підписання сторонами до 14 жовтня 2010 р. включно.

На виконання умов договору Орендодавець 01 листопада 2009 р. передав, а Орендар за Актом прийому-передачі об'єкту оренди прийняв об'єкт оренди загальною площею 225м.кв, що розташований на території торгового центру ЗАТ «Нова лінія» за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач вказує на те, що пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата за один календарний місяць за весь обєкт оренди становить 18 000,00 грн., в т.ч. ПДВ. На підставі ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України Орендодавцем та Орендарем 29 грудня 2009 р. була укладена додаткова угода № 1 про зміну умов Договору оренди № ДГУ-11-71, якою розмір орендної плати був зменшений з 18 000,00 грн. до 15 000, 00 грн. за один календарний місяць в період з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р.; 20 квітня 2010 р. - додаткова угода № 2 про зміну умов Договору оренди № ДГУ-11-71, якою розмір орендної плати був зменшений з 18 000,00 грн. до 15 000, 00 грн. за один календарний місяць за період з 01.05.2010 р. по 30.06.2010 р.; 14 жовтня 2010 р. - додаткова угода № 3 про зміну умов Договору оренди № ДГУ-11-71, якою термін дії Договору був продовжений до 14 жовтня 2011 р. включно, а розмір орендної плати був зменшений з 18 000,00 грн. до 15 000, 00 грн. за один календарний місяць.

Відповідно до п.3.5 Договору Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату щомісячно до 12 числа поточного місяця, незалежно від факту отримання (неотримання) Орендарем рахунку Орендодавця.

Пункт 3.2 Договору встановлює, що оплата за електроенергію та водопостачання проводиться Орендарем на підставі окремих рахунків Орендодавця, складених у відповідності з фактичними показниками лічильників.

Позивач зазначає, що в порушення умов Договору № ДГУ-11-71 від 15.10.2009 р. Орендар виконав зобов'язання по сплаті орендної плати в неповному обсязі. Відповідач не провів оплату за оренду приміщень в червні 2010 р. на суму 6 764, 58 грн., липні 2010 р. на суму 18 000,00 грн., серпні 2010 р.- 18 000,00 грн., вересні 2010 р.- 18 000,00 грн., листопаді 2010 р.- 15 000,00 грн., грудні 2010 р.- 15 000, 00 грн., січні 2011 р.-15 000,00 грн., лютому 2011 р.- 15 000, 00, а також не здійснив оплату за електроенергію та водопостачання на суму 14 678, ЗО грн., в звязку з чим станом на 01 квітня 2011 р. Відповідач заборгував Позивачу за вищевказаними зобов'язаннями згідно договору № ДГУ-11-71 135 442, 88 грн.

З урахуванням п.7.2. Договору оренди № ДГУ-11-71 від 15.10.2009 р., ст. 230 ГК України, ст.ст. 546, 625 ЦК України просить стягнути з відповідача також пеню у сумі 10 352, 97 грн., інфляційні збитки - 7499, 17 грн. та 10% річних в сумі 6 649, 59

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 12.07.2011 року по справі № 5008/603/2011

грн. за неналежне виконання взятих на себе зобовязань за договором оренди нерухомого майна.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Умовами договору, а саме, пунктом 3.5 Договору, визначено обовязок Орендаря сплачувати орендну плату щомісячно до 12 числа поточного місяця, незалежно від факту отримання (неотримання) Орендарем рахунку Орендодавця, а пунктом 3.2 Договору встановлено, що оплата за електроенергію та водопостачання проводиться Орендарем на підставі окремих рахунків Орендодавця, складених у відповідності з фактичними показниками лічильників.

Позивачем доведено порушення споживачем термінів здійснення оплати наданих йому послуг, у звязку з чим на день подання позову виникла заборгованість

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 12.07.2011 року по справі № 5008/603/2011

у сумі 135442,88грн. Факт наявності відповідного боргу наявними у справі матеріалами та позивачем підтверджено, а відповідачем не спростовано, у звязку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 135442,88грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, згідно статті 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються частиною першої статті 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2. Договору встановлено: у випадку порушення Орендарем терміну перерахування орендної плати, визначеного п. 3.4, 3.5 даного Договору, Орендар зобов'язується сплатити Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми щомісячної орендної плати за кожен день прострочення виконання зобов'язання та додатково 10 % річних (від суми заборгованості) за кожен день прострочення (згідно з п.2. ст.625 Цивільного кодексу України). В п. 7.6 сторони застережили, що нарахування та сплата пені та/або неустойки за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань за цим договором здійснюється без обмеження певним строком, протягом всього періоду від дня, коли грошові зобов'язання повинні бути виконані, до дня їх фактичного виконання.

В даному випадку, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобовязання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами статті 625 Цивільного кодексу України.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 12.07.2011 року по справі № 5008/603/2011

коли зобовязання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 135442,88грн. суд погоджується з розрахунком 10 відсотків річних у розмірі 6649,59грн., витрат повязаних з інфляційними процесами в сумі 7499,17грн. та пені за несвоєчасне виконання умов договору в сумі 10352,97грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Судові витрати позивача відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 102грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (88000, АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_1) на користь приватного акціонерного товариства „Нова лінія”, 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168 (п/р 26006001334641 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, ЄДРПОУ 30728887) суму 159944,61грн., в тому числі 135442,88грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди №ДГУ-11-71 від 15.10.2009р. з урахуванням витрат на комунальні послуги, 10352,97грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 7499,17грн. інфляційних втрат та 6649,59грн. річних, а також суму 1599,45грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За заявою позивача видати наказ на виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя О.Ф. Ремецькі