Вирок № 17281713, 04.05.2011, Шевченківський районний суд м. Чернівців

1-62/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

головуючого-судді Богдана С.І.

при секретарі Боднар С.П.

з участю прокурора Шевчук С.І.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в залі судових засідань справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, освіта середня, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого Ленінським райсудом м. Чернівці 21.08.2003 року за ст.. 185 ч.3 КК України з застосуванням ст.. 75 КК України до 2-х років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на 2 роки, Шевченківським райсудом м. Чернівці 07 травня 2004 року за ст.. 309 ч.2 з застосуванням ст.. 71 КК України до 2 років і 6 місяців позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі у 2006 році, гр.. України,

у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 190 ч.2 та 185 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_2 , в АДРЕСА_2, 15 вересня 2010 року, біля 13 год., діючи з метою незаконного володіння легковим автомобілем марки «Москвич ІЖ 412 », видаючи себе за особу яка представляє інтереси власника автомобіля, який належить гр.. ОСОБА_3, умисно, повторно, шляхом обману, ввійшовши в довіру до гр.. ОСОБА_4, обіцяючи продати автомобіль, який йому не належить, отримав від ОСОБА_4 та незаконно заволодів грошима в сумі 500 грн., заподіявши йому на цю суму матеріальну шкоду.

Окрім цього підсудний ОСОБА_2, 15 вересня 2010 року, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в АДРЕСА_2, скориставшись відсутністю володільця, таємно викрав легковий автомобіль марки «Москвич ІЖ 412 », реєстраційний номер НОМЕР_1, який належав потерпілому ОСОБА_3, розпорядився ним на власний розсуд продавши його ОСОБА_4 і таким чином заподіяв потерпілому матеріальну шкоду .

В судовому засіданні підсудний свою вину визнав частково і пояснив, що 14.09.2010 року він зустрівся з своїм знайомим ОСОБА_4 якого він знав не дуже добре. Зустрілись вони біля будинку АДРЕСА_2, в дворі стояли легкові автомобілі. ОСОБА_4 запитав його чи не знає він кому належить легковий автомобіль марки «Москвич »синього кольору і що він хоче його купити. Він вирішив продати цей автомобіль, хоча ніякого відношення до нього не мав, і кому він належав не знав. Він сказав, що автомобіль належить його родичам і він може запитати чи вони не продають його. На наступний день, 15.09.2010 року вони зустрілися в дворі біля 12 год., він сказав ОСОБА_4, що родичі згідні продати автомобіль за 1000 грн., той сказав, що може дати тільки 500 грн.. Він погодився з цією сумою, ОСОБА_4 віддав йому 500 грн., запитував де документи на автомобіль, однак він сказав йому що за спливом часу документи на автомобіль втрачені. Отримавши гроші він пішов з двору і що дальше робив ОСОБА_4 йому невідомо, але через декілька днів стало відомо, що ОСОБА_4 здав автомобіль на металобрухт.

Сам він ніякої крадіжки не вчиняв, з двору автомобіль не вивозив, не реалізовував його, тому просив за ст.. 185 ч.2 КК України його виправдати.

Заслухавши пояснення підсудного суд вважає, що його вина у інкримінованому йому злочині за ст.. 190 ч.2 та 185 ч.2 КК України знайшла своє підтвердження показами потерпілого, свідків, письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

Часткове визнання вини підсудним суд розцінює як лінію захисту підсудного та наміром уникнути відповідальності.

Так, потерпілий ОСОБА_4 показав, що він декілька днів ходив по вулицях в районі проспекту Незалежності, по вул.. Миколайчука в дворі будинку побачив старий автомобіль Москвич, візуально ним багато років ніхто не користувався. Він запитував перехожих чи ніхто не знає власника автомобіля, 14 вересня 2010 року він зустрівся з малознайомим ОСОБА_5 і запитав того, чи він не знає господаря автомобіля, оскільки хоче купити його. Той сказав, що власник автомобіля його родич і він з ним домовиться, домовилися зустрітися на наступний день. 15.09.2010 року біля 12 год. вони зустрілися в дворі будинку біля якого стояв автомобіль, ОСОБА_5 сказав, що автомобіль продається за 1000 грн., документів на нього немає. Він не погодився з цією ціною, поторгувавшись вони обидва зійшлися в ціні 500 грн., він віддав цю суму ОСОБА_5, той кудись пішов, а він викликав евакуатора і відвіз куплений автомобіль в пункт прийому металобрухту і за автомобіль йому віддали 1300 грн.. На момент придбання автомобіля той був побитий, двері автомобіля не закривалися, нічого цінного в автомобілі не було. Про те, що ОСОБА_5 його обманює він не міг здогадатися, оскільки той вів себе впевнено і він повірив, що він є родичем власника і від імені того продає автомобіль.

Потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що він проживає в будинку АДРЕСА_2. В його власності є легковий автомобіль Москвич ІЖ 412. Даний автомобіль він утримував біля під»їзду будинку, тривалий час ним не користувався. В автомобілі не було акумулятора, хтось розбив вікно в автомобілі, колеса були спущені. 15.09.2010 року він зранку виходив у двір і бачив автомобіль, а коли після обіду вирішив піти в магазин і вийшов з будинку у двір, то автомобіля не побачив. Зразу ж зателефонував в міліцію, ті приїхали, склали акт, а на наступний день його повідомили, що автомобіль виявлений в пункті прийому металобрухту. Автомобіль йому повернули, але оскільки той був побитий, то він здав його на металобрухт і йому за це заплатили 1300 грн.. Крадіжкою автомобіля йому завдали матеріальної шкоди на суму 5100 грн., оскільки це вартість його автомобіля, також завдано йому моральну шкоду, оскільки він міг відремонтувати автомобіль і користуватися ним, йому завдано душевних страждань, змушений був втрачати час на відвідини слідчого і давати йому покази, втратою автомобіля йому заподіяно ушкодження здоров»я, оскільки захворів, а також захворіла його дружина. Просив стягнути з підсудного 5100 грн. матеріальної та 2300 грн. моральної шкоди.

Свідок ОСОБА_7 показав, що він був понятим тоді як незнайомий хлопець, пізніше йому стало відомо, що то був ОСОБА_4, привіз їх на АДРЕСА_2 і там розповів, що у дворі цього будинку він купив у свого знайомого автомобіль синього кольору, віддав тому гроші, викликав евакуатор і відвіз куплений автомобіль і здав його на металобрухт. Підсудного ОСОБА_5 не бачив ніколи і не чув його показів.

З протоколу усної заяви про злочин від 15.09.2010 року написаної ОСОБА_3 вбачається, що 15.09.2010 року біля 13 год. невідома особа вивезла з двору його легковий автомобіль Москвич ІЖ 412, який був несправний з 2006 року і вартість якого становить 3000 грн..

З протоколу огляду від 16.09.2010 року вбачається, що слідчий з участю експерта НДКЦ та понятих в пункті прийому металобрухту по вул.. Луговій 11 в м. Чернівці виявили легковий автомобіль Москвич ІЖ 412 синього кольору, кузов автомобіля повністю пошкоджений корозією, ліві двері автомобіля від водія пофарбовані фарбою для підлоги, бокові вікна розбиті, на лобовому склі є талон проходження техогляду за 2006 рік.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 13.10.2010 року вбачається, що ОСОБА_4 знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_2 показав та розповів, що 15.09.2010 року біля 11 год. зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_5, перед цим вони також зустрічалися 14.09.2010 року, той сказав, що є родичем власника автомобіля Москвич ІЖ 412, який стояв без використання у дворі і згідний його продати. Він дав йому 500 грн., викликав евакуатора і відвіз автомобіль в пункт прийому металобрухту.

Аналізуючи зібрані докази по справі в їх сукупності суд вважає, що дії підсудного на досудовому слідстві за ст.ст. 190 ч.2 та 185 ч.2 КК України кваліфіковані правильно, оскільки він заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повторно та вчинив таємне викрадення чужого майна повторно.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини які помякшують та обтяжують покарання, особу винного.

Те, що підсудний частково визнав вину і розкаявся у вчиненому, що посередньо характеризується, його сімейний стан і ці обставини суд визнає як за помякшуючі.

Те, що в діях підсудного є рецидив злочину суд визнає це як за обтяжуючу обставину.

З врахуванням помякшуючих та обтяжуючої обставин, особи підсудного, суд вважає, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Підстав для застосування до підсудного ст.. 75 КК України суд не знаходить.

Що стосується заявленого цивільного позову потерпілим ОСОБА_3, то суд вважає, що в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 5100 грн. слід відмовити, оскільки викрадений автомобіль потерпілому повернуто, він автомобіль здав на металобрухт і отримав за нього 1300 грн., будь-яких доказів того, що вартість викраденого у нього автомобіля становить 5100 грн. нічим не підтверджена, висновок авто товарознавчої експертизи є тільки припущенням про можливу вартість. Що стосується стягнення моральної шкоди, то суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 1000 грн., оскільки підсудний вчинив стосовно потерпілого ОСОБА_3 злочинні дії, позбавив його власності, із-за цього потерпілий зазнав душевних страждань, змушений був певний час віддати свій час для встановлення місця знаходження свого майна, порушився його звичайний уклад повсякденного життя.

По справі під час досудового слідства проведено було трасологічну експертизу, на її проведення затрачено 206 грн. 40 коп., однак дана експертиза не стосується тих дій, які інкриміновані ОСОБА_2, то дана сума витрат не підлягає стягненню з підсудного.

Також по справі під час досудового слідства було проведено дві автотоварознавчі експертизи 04.10.2010 року № 59-Б та 61-Б, які є ідентичними, необхідності для визначення одного і того ж питання не було, а тому суд вважає, що стягненню з ОСОБА_2 за проведення експертизи по справі підлягають затрати понесені на проведення експертизи № 61-Б в сумі 464 грн. 40 коп.

З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 190 ч.2 та 185 ч.2 КК України і призначити йому покарання :

За ст.. 190 ч.2 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі ;

За ст.. 185 ч.2 КК України у вигляді 1 року і 6 місяців позбавлення волі .

В силу ст.. 70 ч.1 КК України ОСОБА_2 остаточно визначити покарання шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 2 років позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 залишити вибрану підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання та поміщення під варту.

Речовий доказ по справі легковий автомобіль «Москвич ІЖ 412 », державний номерний знак НОМЕР_1, синього кольору, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 передати йому ж.

Задовольнити цивільний позов ОСОБА_3 частково і стягнути в користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 1000 гривень заподіяної моральної шкоди, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь Науково-Дослідного Експертно-Криміналістичного Центру при УМВС України в Чернівецькій області за проведення автотоварознавчої експертизи № 61-Б від 04.10.2010 року 464 грн. 40 коп., які перерахувати на р/р 31256272210002, УДК в Чернівецькій області, МФО 856135, код ЄДРПОУ 25575279.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу протягом 15 діб з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці, а засудженим в тому ж порядку і в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Суддя Богдан С.І.