Ухвала суду № 17276651, 17.05.2011, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-209/11 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: : ч. 4 ст. 190 КК УкраїниОрленко В.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Євтушенко В. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2011 р. колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддіДемиденка А. І.

суддів:Євтушенка В. Г., Ятченка М. О.

за участі:прокурора Буджерака М.Р.

адвоката ОСОБА_4

засудженихОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

розглянула у судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 грудня 2010 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець м. Чорний Яр Астраханської області, Росія, українець,

проживаючий в АДРЕСА_2, не працюючий,

раніше не судимий,

засуджений за ч. 4 ст. 190 КК України з застосуванням ст.ст. 69, 77 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України вирішено звільнити ОСОБА_5. від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки, поклавши на нього відповідно до ст. 76 КК України зобовязання: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу КВС, повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися для реєстрації в ОКВС. інспекцію.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4,

уродженець і житель АДРЕСА_3, не працюючий, раніше не судимий,

засуджений за ч. 4 ст. 190 КК України з застосуванням ст.ст. 69, 77 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України вирішено звільнити ОСОБА_7. від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки, поклавши на нього відповідно до ст. 76 КК України зобовязання: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу КВС, повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися для реєстрації в ОКВС. інспекцію.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6,

уродженець смт. Верхняка Христинівського району, проживаючий в АДРЕСА_4

не працюючий, раніше не судимий,

засуджений за ч. 4 ст. 190 КК України з застосуванням ст.ст. 69, 77 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України вирішено звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки, поклавши на нього відповідно до ст. 76 КК України зобовязання: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу КВС, повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися для реєстрації в ОКВС. інспекцію.

Вирішено стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Черкаській області судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи в сумі 300, 48 грн. Кошти перерахувати на рахунок: одержував НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, код. 25574009 на рахунок 31254272210063, банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018.

Також вирішено стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_9 42950 грн. на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, а також на користь ОСОБА_8 201320 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Вирішено питання про речові докази у справі.

ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

Так, ОСОБА_5,з метою незаконного збагачення за рахунок коштів, здобутих злочинним шляхом, на початку листопада 2009 року спеціально створив стійку організовану злочинну групу, до складу якої долучив ОСОБА_6 та ОСОБА_7, для спільного вчинення злочинів корисної спрямованості протягом тривалого часу. Діяльність групи була направлена на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом.

Діючи як керівник злочинної групи, ОСОБА_5 попередньо домовився з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про спільне вчинення злочинів під його керівництвом, ретельно розробив план з розподілом ролей спільної злочинної діяльності з усіма учасниками злочинної групи та усвідомлюючи протиправність своїх дій, вирішив створити та очолити стійку злочинну групу корисливої спрямованості, до якої б входили громадяни України і яка б спеціалізувалася на вчиненні шахрайств, та члени якої діяли б згідно розробленого ним плану, чітко виконуючи його вказівки при виконанні відведених їм функцій. Сформована ним злочинна група активно діяла на протязі тривалого часу, а саме, в період з початку листопада 2009 року до середини січня 2010 року При цьому ретельно розробляючи плани спільних злочинних дій, вони чітко виконували відведені кожному ролі та функції, постійно піддаючи їх корегуванню, виходячи з обставин, які складались.

ОСОБА_5 при цьому, як керівник і організатор злочинної групи, здійснив підбір членів групи та обєднав їх під своїм керівництвом, залучав до вчинення шахрайств інших учасників, не ставлячи їх до відома про організований характер своєї злочинної діяльності, наглядав за дотриманням конспірації членами групи та маскував їх злочинні дії, підшукував обєкти для злочинних посягань, розробляв плани вчинення шахрайств, які доводив учасникам групи та вносив в них коректування відповідно до обставин, що складались, забезпечував злочинну групу транспортом, а саме, належним йому автомобілем ВАЗ 21140 д.н.з. НОМЕР_3, житлом, а саме, найняв квартиру для членів групи в АДРЕСА_1; технічними засобами, а саме, мобільними телефонами з сім-картками, які він купував та надавав членам групи в регіонах, де безпосередньо діяла група і після їх використання, знищував та придбавав нові;,згідно розроблених планів, через мережу Інтернет, підшукував вантажі, які потребували перевезень, звязувався з диспетчерами даних заявок та укладав усну угоду на перевезення даних вантажів, після чого підшукував в мережі Інтернет вільний транспорт і, представляючись його водію власником вантажу, фрахтував даний транспорт, зазначивши, що вантаж буде супроводжувати його експедитор, виконувати роль якого було відведено ОСОБА_6, організовував транспортування та збут майна, здобутого злочинним шляхом та використовував при цьому, крім постійних членів організованої ним групи, найманих працівників, яких не ставив до відома про свою злочинну діяльність, розподіляв отримані від злочинної діяльності грошові кошти між членами групи, обертав на свою користь обумовлену частку та розпоряджався нею на свій розсуд, безпосередньо приймав участь у вчиненні шахрайств.

ОСОБА_7, будучи залученим ОСОБА_5 до складу даної організованої злочинної групи і являючись її активним учасником, у відповідністю з визначеною йому роллю та відведених функцій, спрямованих на досягнення розробленого єдиного плану, безпосередньо приймав активну участь у шахрайствах, виступав в ролі нового власника викраденого вантажу, а саме за попередньо розробленим ОСОБА_5 планом, при зустрічі з водіями, які перевозили вантаж, представлявся його новим власником, надавав допомогу іншим членам групи в транспортуванні та збуті майна, здобутого злочинним шляхом, отримував частину грошових коштів від реалізації викраденого майна, яку обертав на свою користь і розпоряджався на свій розсуд.

ОСОБА_6, будучи залученим ОСОБА_5 до складу даної організованої злочинної групи і являючись її активним учасником, у відповідністю з визначеною йому роллю та відведених функцій, спрямованих на досягнення розробленого єдиного плану, безпосередньо приймав активну участь у шахрайствах, представлявся водіям вантажних автомобілів, які були попередньо зафрахтовані ОСОБА_5, представником власника вантажу, який необхідно перевезти та виступав в ролі його експедитора, при отриманні вантажу на складських приміщеннях, представлявся водієм, який здійснює перевезення вантажу власнику, оформляв необхідну документацію, а саме товарно-транспортні накладні, після завантаження вантажу, скеровував його в інше місце, заздалегідь обумовлене з ОСОБА_5 та іншими членами групи, пояснюючи водієві це так, що вантаж за час завантаження та транспортування вже перепроданий новому власнику, надавав допомогу іншим членам групи в транспортуванні та збуті майна, здобутого злочинним шляхом, отримував частку грошових коштів від реалізації викраденого майна, яку обертав на свою користь і розпоряджався на свій розсуд.

Діючи по розробленому ОСОБА_5 плану, єдиному для всіх учасників сформованої ним злочинної групи, спрямованому на заволодіння шахрайським шляхом чужим майном, попередньо розподіливши функції між членам групи таким чином, що кожен з них був знайомий з послідовністю та діями один одного та злочинною схемою в цілому, яка полягала в тому, що він. як керівник групи. на першій стадії підшукав через мережу Інтернет вантаж, яким можливо заволодіти, потім звязувався по телефону з диспетчером і, представившись перевізником, брав замовлення на його виконання. Після цього він підшукував вільний вантажний транспорт і, представляючись власником вищевказаного вантажу, домовлявся про його перевезення. На другій стадії в дію вступав інший член групи, а саме, ОСОБА_6 та відігравав роль експедитора вантажу, а саме представлявся водіям зафрахтованого автомобіля представником власника вантажу, після чого слідував з ними за місцем завантаження, оформлював від імені водія, без відома останнього, необхідні документи. Після завантаження та під час руху автомобіля ОСОБА_6 вказував водієві, що за час завантаження та руху по попередньому маршруту вантаж власником був перепроданий іншій особі, і скеровував його в раніше обумовлене з ОСОБА_5 місце, де їх зустрічав ОСОБА_7, який відігравав роль нового власника вантажу та представлявся ним водіям автомобіля. В заключній стадії вантаж перевантажувався членами групи або іншими учасниками, яких вони не ставили до відома про організований характер своєї злочинної діяльності, та збувався в подальшому стороннім особам.

Так, 27.11.2009 року, дотримуючись вищевказаного плану, ОСОБА_5 маючи досвід в вантажоперевезеннях, на сайті мережі Інтернет „ ІНФОРМАЦІЯ_7 ” виявив заявку диспетчера транспортних перевезень ОСОБА_12, на перевезення вантажу, а саме 22 тонн картоплі, зі складу ТОВ „А.Т.К.”, який розташований в с. Краснопіль Чуднівського району Житомирської області, в м. Харків до замовника даного вантажу ПП ОСОБА_9 Після чого, маючи умисел на заволодіння вказаним вантажем, ОСОБА_5 за раніше розробленою схемою вчинення шахрайства зателефонував диспетчеру ОСОБА_12 і, представившись перевізником вантажів на автотранспорті ПП ОСОБА_30, попередньо домовився з нею про виконання даного замовлення на перевезення картоплі, при цьому зазначив, що за вказаним вантажем приїде його автомобіль „Мерседес”. ОСОБА_5 на той час не мав у своєму розпорядженні вантажного автомобіля і вказану марку автомобіля та його державний номер вказав диспетчеру навмання, лише для того, щоб на дане замовлення зняли заявку. Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним вантажем, а саме картоплею, останній також через мережу Інтернет на сайті „ІНФОРМАЦІЯ_7” знайшов оголошення, що вантажний автомобіль „Вольво” під керуванням водія ОСОБА_31 прийме замовлення на перевезення вантажу з Житомирської області і, зателефонувавши останньому та представившись власником вантажу, який знаходиться на складі в ТОВ „А.Т.К.” в с. Краснопіль Чуднівського району Житомирської області, домовився про його перевезення замовнику в м. Харків. Домовившись з водієм вказаного автомобіля про перевезення картоплі, ОСОБА_5 наказав останньому їхати в с. Краснопіль Чуднівського району Житомирської області, де на вїзді в місто на нього 27.11.2009 року вранці буде чекати його представник, який буде супроводжувати вантаж до пункту призначення. Вранці 27.11.2009 року ОСОБА_5 на своєму автомобілі ВАЗ 21140 д.н.з. НОМЕР_3 привіз до вїзду в с. Краснопіль Чуднівського району Житомирської області ОСОБА_6, де останній, виконуючи відведену йому роль по чітко розробленому плану, підійшов до вантажного автомобіля „Вольво” та представився його водіям експедитором та представником власника вантажу, а саме картоплі, яку необхідно перевезти. В цей час ОСОБА_5 поїхав в м. Біла Церква Київської області і звідти по мобільному телефону координував дії ОСОБА_6. Після того як ОСОБА_6 на вказаному автомобілі прибув на територію ТОВ „А.Т.К.”, що розташований в с. Краснопіль Чуднівського району Житомирської області, він наказав водієві підїхати для завантаження в складське приміщення, а сам підійшов до менеджера ТОВ „А.Т.К.” ОСОБА_13 та повідомив, що він прибув для здійснення перевезення картоплі у м. Харків замовнику ПП ОСОБА_9, але останній вказав, що згідно попередньої домовленості з диспетчером за даним вантажем повинен був приїхати автомобіль „Мерседес”. Після цього ОСОБА_6, зателефонував ОСОБА_5 та повідомив про обставини, які склалися, на що останній зателефонував власнику вантажу ОСОБА_9 та, представившись перевізником її вантажу, вказав, що в звязку з тим, що автомобіль „Мерседес”, на якому він обіцяв раніше перевезти її картоплю з Житомирської області в м. Харків, зламався, тому за даним вантажем ним був відправлений автомобіль „Вольво”. При цьому ОСОБА_5 вказав їй державний номерний знак автомобіля, який йому став відомий від справжнього водія автомобіля. Після цього ОСОБА_9 зателефонувала представнику ТОВ „А.Т.К.” в м. Харків ОСОБА_15 та повідомила про вимушену заміну автомобіля і останній в свою чергу дав вказівку менеджеру ОСОБА_13 вантажити автомобіль „Вольво” вантажем картоплі, призначеної ПП ОСОБА_9. Після того як був отриманий дозвіл на завантаження картоплі, ОСОБА_6, наказавши справжнім водіям чекати на нього в автомобілі та запевнивши їх, що оформленням необхідних документів буде займатися самостійно, представився працівникам ТОВ „А.Т.К.” водієм автомобіля, оформив товаротранспортну накладну і, завантаживши автомобіль картоплею, дав вказівку водієві їхати в м. Харків. В цей час ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_6 і наказав їхати в м. Біла Церква Київської області та пояснити це водієві тим, що частину вантажу необхідно за вказівкою власника розвантажити саме там. Цього ж дня, прибувши в м. Біла Церква Київської області, ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_5, який постійно його координував по мобільному телефону, повідомив водієві, що даний вантаж вже перепроданий іншій особі і його необхідно доставити в м. Черкаси до оптового ринку, розташованого по вул. Пастерівській. Наказавши водієві їхати за вищевказаною адресою, ОСОБА_6 пересів в автомобіль ОСОБА_5, який в цей час вже чекав їх в м. Біла Церква в обумовленому місці, і поїхав разом з ним в м. Черкаси, де на них за адресою: АДРЕСА_5, чекав ОСОБА_7, якому за попередньо розробленим планом було відведено виконувати роль нового власника даного вантажу. 28.11.2009 року близько 18.00 години ОСОБА_5, забравши з орендованої ним за вищевказаною адресою квартири ОСОБА_7, поїхав до оптового ринку по вул. Пастерівській в м. Черкаси, де за допомогою найманих ОСОБА_5 вантажників, перевантажили картоплю в орендований ним же автомобіль „Рено”. Наступного дня, тобто 29.11.2009 року, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 продали оптом дану картоплю по заниженій ціні невстановленій по справі особі і таким чином, умисно, шляхом обману та зловживання довірою громадян, з корисливих мотивів, заволоділи у ПП ОСОБА_9 картоплею загальною вагою 22 тони на загальну вартість 37 500 гривень, що у 123 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму.

Він же, повторно, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, з корисливих мотивів, в стійкій організованій злочинній групі, по розробленому ОСОБА_5 плану, єдиному для всіх учасників сформованої ним злочинної групи, спрямованому на заволодіння шахрайським шляхом чужим майном, попередньо розподіливши функції між членам групи таким чином, що кожен з них був знайомий з послідовністю та діями один одного та злочинною схемою в цілому, з метою особистого збагачення, шляхом обману та зловживання довірою громадян, заволоділи майном ОСОБА_8., що виразилося в тому, що він 24.12.2009 року на сайті мережі Інтернет „ІНФОРМАЦІЯ_7” виявив заявку диспетчера транспортних перевезень ОСОБА_16 на перевезення вантажу, а саме 20132 кг. Мандарин, зі складу в м. Києві по вул. Каховській, 64, в м. Сімферополь до замовника даного вантажу ПП ОСОБА_32, після чого, маючи умисел на заволодіння вказаним вантажем, ОСОБА_5 за раніше розробленою схемою вчинення шахрайства, на сайті мережі Інтернет „ІНФОРМАЦІЯ_7” знайшов оголошення диспетчера ОСОБА_17 про те, що в м. Києві знаходиться вантажний автомобіль „Рено” д.н.з. НОМЕР_2 ПП ОСОБА_33, який може надати послуги по перевезенню вантажу. ОСОБА_5 зателефонував диспетчеру ОСОБА_17 і повідомив, що йому необхідний даний автомобіль для здійснення перевезення вантажу, при цьому від останнього дізнався прізвище водія, модель та державний номерний знак автомобіля. Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, він зателефонував диспетчеру ОСОБА_16 і, назвавшись водієм автомобіля „Рено” ОСОБА_18, вказав, що він працює водієм і готовий надати послуги по перевезенню вантажу мандарини з м. Києва в м. Сімферополь та надав їй номер мобільного телефону, який в подальшому передав ОСОБА_6. Цього ж дня, отримавши від менеджера ПП ОСОБА_8 ОСОБА_19, якому в розмові він також представився водієм вантажного автомобіля ОСОБА_18, замовлення на перевезення вказаного вантажу, ОСОБА_5 зателефонував диспетчеру ОСОБА_17 і підтвердив свою заявку на фрахт вантажного автомобіля „Рено” під керуванням ОСОБА_18, після чого, зателефонувавши останньому, представився власником вантажу і повідомив, що 25.12.2009 року у м. Києві необхідно буде забрати 20132 кг. мандарин для перевезення в м. Сімферополь та що вранці 25.12.2009 року до нього підійде його представник, який буде супроводжувати товар до пункту призначення. У вказаний час ОСОБА_6, виконуючи відведену йому роль по чітко розробленому плану, разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_5 на автомобілі останнього приїхали в раніше обумовлене з ОСОБА_18 місце - на паркувальний майданчик біля АЗС на кільцевій Бориспіль Бровари, де ОСОБА_6 представився ОСОБА_18 експедитором та представником власника вантажу, який необхідно перевезти, а ОСОБА_5 і ОСОБА_7 в цей час знаходилися на певній відстані від них та спостерігали за діями ОСОБА_6 і водія зі свого автомобіля. Після цього за вказівкою ОСОБА_6, якого ОСОБА_5 весь час координував по мобільному телефону, водій вантажівки поїхав до складу в м. Києві на вул. Каховську, 64, а він з ОСОБА_7 також поїхали за ними до вищевказаного складського приміщення, де чекали на завантаження автомобіля вантажем, яким вони втрьох і планували заволодіти. В цей час ОСОБА_6, який їхав з водієм вантажівки „Рено”, будучи попередньо детально проінструктованим ОСОБА_5 та досконало знаючи свої дії, спрямовані на реалізацію злочинного умислу, підїхавши до складського приміщення, наказав водію чекати його в автомобілі, а сам підійшов до менеджера ОСОБА_19 та представившись водієм перевізника ПП ОСОБА_33, оформив від імені ОСОБА_18 товаротранспортну накладну та завантаживши 20132 кг. мандарин, наказав водієві їхати в бік м. Сімферополь. В цей час ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 поїхав в м. Черкаси, звідки по мобільному телефону координував його дій. 26.12.2009 року він дав команду ОСОБА_6 наказати водію вантажівки їхати в м. Великі Копані Херсонської області, де згідно раніше обговореного та затвердженого плану, вони мали на меті збути викрадений товар, а саме мандарини. Отримавши вказівку від ОСОБА_5 діяти, ОСОБА_6 повідомив, що від власника йому стало відомо, що по дорозі в м. Сімферополь необхідно буде зупинитися в м. Великі Копані. В цей час ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 по заздалегідь розробленому плану на таксі під керуванням ОСОБА_20, який не був обізнаний про вчинюваний останніми злочин, поїхали в м. Великі Копані, де згідно плану ОСОБА_7 повинен був виступити в ролі нового власника вантажу мандарин та надати допомогу в їх розвантажуванні і збуті. Прибувши в м. Великі Копані, 27.12.2009 року ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 намагалися збути мандарини, але оскільки покупця не знайшли, то ОСОБА_5 прийняв рішення відвезти їх в м. Сміла Черкаської області. Після цього ОСОБА_6 наказав водієві вантажівки їхати в м. Сміла Черкаської області, де його чекає новий власник вантажу і надав йому номер телефону ОСОБА_7 Після цього ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на автомобілі під керуванням ОСОБА_20 поїхали в м. Черкаси. 27.12.2009 року ОСОБА_5 в розмові по мобільному телефону, який належить ОСОБА_7, та від його імені, представився новим власником вантажу мандарин та скерував вантажівку до кемпінгу „Журавель” на виїзді з м. Сміла Черкаської області. В подальшому - 28.12.2009 року ОСОБА_7 зустрівся в вказаному місці з водієм вантажного автомобіля та наказав йому їхати в с. Білозіря, де спільно з ОСОБА_6 та двома невстановленими по справі особами, яких найняв ОСОБА_5, перевантажили вказані мандарини в інший вантажний автомобіль, який також орендував ОСОБА_5 і того ж дня на ньому перевезли їх в м. Черкаси. В цей же день, знаходячись на вул. Г. Батицького в м. Черкаси, перевантажили вказані мандарини в різні вантажні автомобілі, які по оголошенням орендував ОСОБА_5, і перевезли до орендованого ним складу по АДРЕСА_6, де зберігали до 27.01.2010 року та в цей час збували їх жителям м. Черкаси. Таким чином, умисно, шляхом обману та зловживання довірою громадян, з корисливих мотивів, діючи в організованій злочинній групі, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заволоділи майном ОСОБА_8, а саме мандаринами, загальною вагою 20 132 кг. на загальну вартість 201 320 гривень, що у 665 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

В поданих на вирок апеляціях:

- прокурор, який приймав участь у судовому розгляді справи, просить вирок суду скасувати через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок мякості.

При цьому прокурор посилається на ряд обставин, які не були враховані судом при винесенні вироку і які дають підстави для призначення засудженим більш суворого покарання, а також вказує, що судом невірно визначено порядок відшкодування судових витрат, в звязку з чим просить винести новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді шести років позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_7 у вигляді пяти років позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_6 у вигляді пяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а судові витрати стягнути з засуджених у визначених розмірах в частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених;

- потерпілий ОСОБА_8. також вказує на невідповідність призначеного засудженим покарання внаслідок мякості, при цьому звертає увагу суду, що на сьогоднішній день засуджені навіть частково не відшкодували збитки, заподіяні злочином, уникають зустрічей з ним і своєю поведінкою показують, що вони не розкаюються у скоєнні злочинів та не збираються розраховуватись. Вважає, що перевиховання всіх засуджених неможливе без реального позбавлення волі на строк 5 років.

- потерпіла ОСОБА_9 з тих же підстав просить вирок змінити та засудити ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 до 7 років позбавлення волі кожного.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та відповідно їх захисника адвоката ОСОБА_4, які заперечили доводи апелянтів, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. У разі істотного порушення кримінально-процесуального закону, вирок суду підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст. 367 КПК України.

Згідно ст. ст. 367, 368, ч. 2 ст. 370 КПК України вирок суду в усякому разі підлягає скасуванню, коли залишилися недослідженими такі обставини, зясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи та, якщо порушено право підсудного на захист.

Згідно розяснень, які містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року із змінами та доповненнями та відповідно до ст.323 КПК України вирок може бути обгрунтовано лише тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні, судам належить неухильно додержуватись вимог ст. 257 КПК України про безпосереднє дослідження всіх зібраних на попередньому слідстві і додатково поданих доказів, які суд повинен оголосити в умовах відкритого, усного і гласного судового розгляду.

Вказані вимоги КПК України та Пленуму Верховного Суду України, суд при розгляді даної справи і постановлені вироку не виконав.

Згідно протоколу судового засідання, суд без вирішення в судовому засіданні питань, передбачених ч. 3 ст. 299 КПК України, провів спрощений судовий розгляд справи, хоча про це прямо і конкретно не заявляли учасники судового розгляду.

Фактично, - як це видно з протоколу судового засідання, - немає рішення суду щодо обсягу доказів, які повинні були досліджуватися, та щодо порядку їх дослідження, а також немає рішення про визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи і даних про те, що проти цього не заперечують учасники судового розгляду, зокрема і прокурор та потерпілі, а також, що суд розяснив та зясував правильність розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин і чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Про це немає відомостей і у поданих підсудними та потерпілою заявах про розгляд справи „згідно ст. 299 КПК України” (т. 3 а. с. 123-127).

Це питання не було зясовано після зміни прокурором обвинувачення і, крім того, у справі немає даних про вручення постанови прокурора про зміну обвинувачення потерпілим та розяснення їм про права підтримувати попереднє обвинувачення.

У протоколі судового засідання є лише відмітка про те, що судом „досліджуються характеризуючі дані підсудних”, без посилання на конкретні матеріали справи щодо кожного з підсудних.

У вироку суд також допустив неприпустиме спрощення мотивувальної частини, в якій не навів навіть конкретно змісту показань кожного з підсудних, зазначивши, що останні „свою вину в скоєному визнали повністю та розповіли про обставини вчинених злочинів” і, що „вина підсудних в скоєнні злочинів підтверджується доказами, дослідженими в порядку, встановленому ч. 3 ст. 299 КПК України”.

Такий порядок судового розгляду справи, виготовлення протоколу судового засідання та постановлення вироку є неприпустимим і є безумовною підставою для скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки зазначені обставини вказують на неправильність і неповноту судового розгляду справи, оскільки залишилися недослідженими такі обставини, зясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи зокрема щодо питання про правильність покарання, що є істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, оскільки свідчить, як про порушення права засуджених на захист, так і порушення процесуальних прав потерпілих.

Колегія суддів позбавлення можливості усунення згаданих недоліків, не зважаючи на заяви засудженого та захисника про те, що згадані питання вирішувалися судом в ході судового розгляду справи, оскільки зауважень на протокол судового засідання від учасників судового розгляду справи не надійшло.

У звязку в наведеними обставинами апеляції прокурора та потерпілих підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі, в ході якого суду необхідно розглянути справу у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону, а у разі розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України, необхідно дослідити конкретно усі дані про особу кожного підсудного.

У звязку з наявністю підстав для скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд доводи апелянтів про необхідність призначення більш суворого покарання, а також правильного вирішення питання про розвязання цивільних позовів та питання про відшкодування судових витрат з урахуванням доводів, викладених у апеляції прокурора, підлягають дослідженню судом першої інстанції при новому судовому розгляді і вирішенні справи по суті.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 8 грудня 2010 року відносно ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 скасувати з підстав істотного порушення судом вимог кримніально-процесуального закону та неповноти судового слідства..

Справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Запобіжний захід щодо підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити підписку про невиїзд.

Головуючий

Судді