Рішення № 17270723, 19.07.2011, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 липня 2011 року справа № 6/74

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап”,

юридична адреса: вул. Саперно-Слобідська, 8а, офіс 291, м. Київ, 03028;

поштова адреса: Головпоштамт, а/с 41, м. Дніпропетровськ, 49000,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Аір-Поліграф”,

юридична адреса: вул. Київська, 325, м. Прилуки, 17500;

фактична адреса: вул. Пирятинська, 129, м. Прилуки, 17500,

про стягнення 11 451,50 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Торговою групою „Інтерпап” подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Аір-Поліграф” про стягнення 11451,50 грн. боргу, в тому числі 7 860 грн. основного боргу за отриманий товар згідно договору №ТГ-616 від 22.06.2010 року, 146,30 грн. пені та 3 445,20 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, заяв та клопотань не надіслав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2010 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу № ТГ-616.

Відповідно до п 1.1 договору продавець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених в даному договорі, передати у власність покупцеві, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених в даному договорі, прийняти та оплатити паперову продукцію (надалі іменується - „товар”), що перераховані в рахунках-фактурах (рахунках-специфікаціях або специфікаціях), які являються невід’ємною частино даного договору.

Згідно п. 2.1 договору ціна на товар являється договірною. Кількість та ціна, згідно письмової або усної заявки покупця, вказані у рахунку-фактурі (рахунку-специфікації або специфікації), які є невід’ємною частиною даного договору. Підтвердженням узгодження сторонами заявки покупця є підписання сторонами рахунку-фактури (рахунку-специфікації або специфікації). Ціна на товар залежить від курсу євро до національної валюти за даними Міжбанківської валютної біржі.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що продавець поставляє товар згідно з правилами Інкотермс 2000. Строк і умови поставки кожної партії товару вказані у рухунку-специфікації.

Відповідно до п. 4.2 договору разом з передачею товару перевізнику чи покупцю, продавець надає наступні документи:

1. Рахунок-фактура (рахунок-специфікація) –2 екз. (один для повернення продавцю після підписання);

2. Накладну –2 екз. (один для повернення продавцю після підписання);

3. Податкову накладну –1 екз.

4. Товаро-транспортну накладну –3 екз. (два для повернення після підписання продавцю або перевізнику).

Згідно п. 4.3 договору право власності на товар переходить від продавця до покупця у момент фактичної передачі у місці, вказаному у п. 4.1 договору.

Розрахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця у повному обсязі, або частками протягом 7(семи) календарних днів з дня передачі товару, якщо інший строк не вказаний у рахунку-фактурі (рахунку-специфікації або специфікації) (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.4 договору днем оплати вважається день фактичного зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

У разі прострочення покупцем оплати поставленого товару, покупець зобов’язаний сплатити повну вартість товару, а також, згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочки (п.5.5 договору).

Пунктом 10.2 договору у разі порушення термінів оплати товару покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов’язання.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу, в особі уповноваженого представника, який діяв на підставі довіреності №512 від 13.05.2011 року, товар на загальну суму 10 860 грн., що підтверджується видатковою накладною №201969 від 13 травня 2011 року та рахунком –фактурою №201969 від 13.05.2011 року.

Даний рахунок-фактура отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника та печатка підприємства.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару в сумі 3000 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті отриманого товару станом на день звернення з позовом в суд становить 7 860 грн.

Відповідач не сплатив вартість отриманого товару від позивача в повному обсязі та в строки, передбачені договором, в зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача товару за вищевказаною видатковою накладною, виходячи з вищевикладених норм законодавства та договору, у відповідача виникло зобов’язання сплатити вартість отриманого товару.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення вартість отриманого товару на суму 7860 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно п. 5.5 договору у разі прострочення покупцем оплати поставленого товару, покупець зобов’язаний сплатити повну вартість товару, а також, згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

На підставі п. 5.5 договору та ч. 3 ст. 692 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3 445,20 грн. за користування чужими коштами за період з 21.05.2011 року по 21.06.2011 року.

Пунктом 10.2 договору у разі порушення термінів оплати товару покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов’язання.

На підставі даної умови договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеня в сумі 146,30 грн. за період з 21.05.2011 року по 21.06.2011 року.

Для всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування пені і в разі, якщо обчислення помилкове –зобов’язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Господарський суд Чернігівської області здійснив перевірку розрахунку пені, заявленої до стягнення позивачем, та дійшов висновку що його розрахунок відповідає чинному законодавству та матеріалам справи.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено вартість отриманого товару на суму 7860 грн. у терміни, визначені умовами договору, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача пеня за період прострочення платежу з 21.05.2011 року по 21.06.2011 р. в сумі 146,30 грн. та 3 445,20 грн. за користування чужими коштами за період з 21.05.2011 року по 21.06.2011 року.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 11451,50 грн., в тому числі 7860 грн. боргу, 3445,20 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 146,30 грн. пені.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аір-Поліграф” (юридична адреса: вул. Київська, 325, м. Прилуки; фактична адреса: вул. Пирятинська, 129, м. Прилуки, р/р 2600000015868 ВАТ „ДержЕксімБанк”, МФО 353649, код ЄДРПОУ 24837375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап” (юридична адреса: вул. Саперно-Слобідська, 8а, офіс 291, м. Київ; поштова адреса: Головпоштамт, а/с 41, м. Дніпропетровськ, р/р 260040131899 у АТ „СБЕРБАНК РОСІЇ”, МФО 320627, код ЄДРПОУ 35137937) 7860 грн. боргу, 146,30 грн. пені, 3445,20 грн. за користування чужими коштами, 114,51 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

19.07.11