Рішення № 17270187, 05.07.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.11

Справа № 5021/1258/2011.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи

№ 5021/1258/2011

за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», м. Суми

до відповідача публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м.Суми

про стягнення 58283874,15 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Абідов Р.Т.

від відповідача: Фанта Т.О.

В судовому засіданні 29.06.2011 року було оголошено перерву до 05.07.2011 року до 11 год.00 хв.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 7311531,60 доларів США ( в т.ч. 1179460,17 дол. США прострочених процентів за користування кредитом, 5544350 дол. США простроченої суми основного боргу за кредитом, 83781,29 дол. США строкових процентів за користування кредитом, 503940,14 дол. США пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів), що еквівалентні у національній валюті 58283874,15 грн. відповідно до кредитного договору № 392 від 28.08.2008р., укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені ним позовні вимоги та подав заяву про долучення до матеріалів справи акт звірки розрахунків.

Відповідач в судовому засіданні подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому посилається на розгляд господарським судом Сумської області пов’язаної справи про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості за кредитним договором № 392 від 28.08.2008 року.

Позивач заперечує проти заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд вважає вимогу відповідача щодо зупинення провадження у справі, у зв’язку з розглядом пов’язаної справи, безпідставною, оскільки наявність судової справи з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки заявленими до іпотекодавця, не позбавляє кредитора права на звернення до суду з вимогою про стягнення грошових коштів за кредитним договором.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

28.08.2008 року між сторонами по даній справі був укладений кредитний договір № 392 , відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у формі мультівалютної кредитної лінії в сумі еквівалентній 27 000 000,00 грн. із строком повернення до 27.09.2009 року, та сплатою 14,5 % річних за користування кредитом по траншах в дол.США та 21,5 % річних за користування кредитом по траншах в гривнях.

13.11.2008 року до вищевказаного кредитного договору сторони уклали додаткову угоду № 3, згідно якої було внесено зміни та встановлено процентну ставку за користування кредитом по траншах в доларах США – 17 % річних ; по траншах в гривні 26 % річних .

Додатковою угодою № 4 від 13.11.2009 року до кредитного договору було змінено процентну ставку за користування кредитом і встановлено її розмір у розмірі 26 % річних .

Додатковою угодою № 4 від 22.04.2009 року до кредитного договору було встановлено що кредит надається у сумі 5 544 350,00 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 42691 945,00 гривням. Офіційний курс НБУ станом на дату підписання цієї додаткової угоди становить 7,7 грн. за один дол.США. Станом на видачу траншів офіційний курс НБУ становив 4,8457 грн. за один дол.США.

Додатковою угодою № 10 від 01.07.2010 року до кредитного договору було продовжено строк користування кредитом до 01.08.2010 року

Банк виконав свої зобов’язання за кредитним договором і надав відповідачу кредитні кошти на загальну суму – 5544350 дол.США.

У відповідності до п. 2.7 кредитного договору банк за користування кредитом нараховує проценти за користування кредитними коштами, виходячи із фактичної суми заборгованості.

Відповідно до п. 2.7.1 Договору та додаткової угоди № 3 від 13.11.2008 року відповідач зобов’язаний щомісяця сплачувати проценти, нараховані за місяць, не пізніше 25 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач з квітня 2009 року перестав сплачувати нараховані відсотки та заборгованість за кредитом, у зв’язку з чим станом на 01.06.2011 року кредитна заборгованість по кредитному договору № 392 від 28.08.2008 року становить: 5544350 дол. США простроченої суми основного боргу за кредитом, 1179460,17 дол. США прострочених процентів за користування кредитом, 83781,29 дол. США строкові проценти за користування кредитом, 503940,14 дол. США пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 5544350 дол. США простроченої суми основного боргу за кредитом, 1179460,17 дол. США прострочених процентів за користування кредитом, 83781,29 дол. США строкові проценти за користування кредитом є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, неустойкою. Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 4.3 статті 4 кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором , позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. цього договору, за кожен день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем.

Оскільки права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 503940,14 дол.США. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності та погоджена з відповідачем, що підтверджується актом звірки заборгованості, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 503940,14 дол. США пені визнає правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, і.к 05766356) на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (м. Суми, вул. Харківська, 32, і.к. 19017842) 7311531,60 доларів США ( в т.ч. 1179460,17 дол. США прострочених процентів за користування кредитом, 5544350 дол. США простроченої суми основного боргу за кредитом, 83781,29 дол. США строкових процентів за користування кредитом, 503940,14 дол. США пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів), що еквівалентні у національній валюті 58283874,15 грн. відповідно до кредитного договору № 392 від 28.08.2008р., укладеного між сторонами даного спору, а також 25500 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ І.В.ЗАЙЦЕВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2010р.