Рішення № 17269970, 11.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2011 р.

Справа № 29/17-1507-2011

За позовом відкритого акціонерного товариства „Агроспецмонтаж”

до 1. Одеської міської ради

2.Виконавчого комітету Одеської міської ради

про визнання права власності

Суддя Аленін О.Ю.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився.

Суть спору: відкрите акціонерне товариство „Агроспецмонтаж” звернулось до суду із позовом до Одеської міської ради про визнання права власності за відкритим акціонерним товариством „Агроспецмонтаж” право власності на господарські будівлі: кафе, загальною площею 55,7 кв.м. та магазин, загальною площею 65,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул.. Моторна,4.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2011р. порушено провадження у справі № 29/17-1507-2011 за позовом відкритого акціонерного товариства „Агроспецмонтаж” до відповідача Одеської міської ради про визнання права власності.

16.05.2011р. позивач надав заяву про залишення позову без розгляду у зв’язку з тим, що у провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа № 28/17-1673-2011, порушена 04.05.2011р., за позовом ВАТ „Агроспецмонтаж” до відповідача Одеської міської ради про визнання права власності, яка судом до уваги не приймається у зв’язку з тим, що не відповідає положенням ст.. 81 ГПК України.

Ухвалою від 08.06.2011р. суд залучив до участі у справі в якості іншого відповідача Виконавчий комітет Одеської міської ради на підставі ст. 24 ГПК України.

04.07.2011р. позивач надав заяву про залишення позову без розгляду, яка судом до уваги не приймається, з огляду на її необґрунтованість та невідповідність положенням ст. 81 ГПК України.

Відповідач відзив на позов не надав, в засідання суду не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, положеннями ст. 64 ГПК України зазначено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

Виходячи зі змісту позовної заяви, відповідно до виписки від 15.07.1998р., що є додатком до наказу Регіонального відділення по Одеській області Фонду державного майна України № 387 від 27.03.1996р., визначений перелік будівель та споруд, що передані у статутний фонд ВАТ „Агроспецмонтаж” відповідним наказом.

20.07.2005р. комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” зареєстровано право власності ВАТ „Агроспецмонтаж” на вищезазначені будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул.. Моторна 4, номер запису в книзі 44-неж-161, номер витягу 7825848.

02.02.2011р. комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” виготовлений технічний паспорт на виробничий будинок розташований за адресою м. Одеса, вул.. Моторна,4.

Як зазначає позивач у позовній заяві, позивачем на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул.. Моторна,4 були побудовані господарські будівлі: кафе, загальною площею 55, 7кв.м., та магазин, загальною площею 65,1 кв.м., згідно до технічного паспорту від 02.02.2011р.

За твердженням позивача, відсутність правовстановлюючих документів на будівлю магазину та будівлю кафе перешкоджає відведенню земельної ділянки в довгострокову оренду ВАТ „Агроспецмонтаж”, площею 2, 1218 га чим порушує право позивача встановлене Земельним кодексом України. Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на запит Державної служби геодезії, картографії та кадастру Укргеоінформ був наданий висновок про можливість надання в оренду земельної ділянки ВАТ „Агроспецмонтаж”, в якому було зазначено, що умовою для надання земельної ділянки в довгострокову оренду є оформлення правовстановлюючих документів на будівлю магазину та будівлю кафе.

Вищезазначене стало підставою для звернення позивача з даним позовом про визнання права власності на кафе, загальною площею 55, 7кв.м., та магазин, загальною площею 65,1 кв.м., розташовані за адресою м. Одеса, вул.. Моторна,4.

Оцінивши докази, що мають значення для справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що незаборонені законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. 376 ЦК України збудований об'єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно, за таких умов: а) надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване самочинно нерухоме майно і прийняття судом рішення про визнання права власності за цією особою; б) на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи, набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 415 ЦК України землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Водночас, з матеріалів справи не вбачається й позивачем не доведено те, що спірне нерухоме майно збудоване з дотриманням встановленого законом порядку та на підставі документів, визначених Земельним кодексом України, які б посвідчували законне право користування земельною ділянкою позивачем, на якій було вчинене будівництво. Позивач сам зазначає, що спірне майно побудовано на земельній ділянці, якою він користується без правовстановлюючих документів.

Частина 2 ст. 376 ЦК України, дозволяє дійти до висновку про відсутність достатніх правових підстав для визнання за ВАТ «Агроспецмонтаж»права власності на самочинно збудовані споруди і будівлі, а саме на кафе, загальною площею 55,7 кв.м. та магазин, загальною площею 65,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул.. Моторна,4.

Згідно ст. 5 Закону України "Про основи містобудування", ст. ст. 12, 23 Закону України "Про планування та забудову територій", ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво об’єкту нерухомості вимагає розробки і затвердження у встановленому порядку компетентними органами проекту його будівництва та отримання дозволів і узгоджень відповідних органів та служб на здійснення будівельних робіт.

Отже, вимагаючи визнати право власності на нерухоме майно, позивач мав довести належними і допустимими доказами дотримання ним вимог зазначених норм щодо будівництва нерухомого майна, а також наявність у останнього правовстановлюючих документів на будівлю магазину та будівлю кафе.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем не доведено яким чином Одеська міська рада порушує, не визнає або оспорює право останнього.

Отже, підстави для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, а саме, кафе, загальною площею 55,7 кв.м. та магазин, загальною площею 65,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул.. Моторна,4 в судовому порядку відсутні, оскільки згідно ст. 15 ЦК України судовому захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право, що у даному випадку не має місця.

Враховуючи вищевикладене, вимоги відкритого акціонерного товариства „Агроспецмонтаж” до Одеської міської ради про визнання права власності є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Оскільки при поданні позову позивачем не було сплачено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, то на підставі ст.44,49 ГПК України з позивача в доход державного бюджету підлягає стягненню державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Агроспецмонтаж” (65085, м. Одеса, вул.. Моторна, 4; код ЄДРПОУ 00910593) в доход державного бюджету (одержувач: ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області, р/р 31114095700008, МФО 828011, код платежу за бюджетною класифікацією 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 85,00 грн.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Агроспецмонтаж” (65085, м. Одеса, вул.. Моторна, 4; код ЄДРПОУ 00910593) в доход державного бюджету (одержувач: ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області, р/р 31213264700008, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.07.2011р.

Суддя Аленін О.Ю.