Рішення № 17269146, 17.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/18917.06.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гопак», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд», м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 53 555,26 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. (за довіреністю №б/н від 03.02.2011р.);

від Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гопак», м.Київ(далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд», м.Київ, (далі Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 53 555,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 17.06.2011р. у звязку з неявкою в судове засідання представників сторін.

В судовому засіданні 17.06.2011р. від Позивача надішлов для залучення до матеріалів справи Витяг з ЄДРПО станом на 15.06.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Позивач у судове засідання 17.06.2010р. зявився, підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гопак»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(Покупець) був укладений Договір поставки №450155-КР від 27.09.2010р. (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобовязується поставити товар в строки, обумовлені даним Договором, відповідно до Замовлення Покупця, яке є невідємною частиною Договору, а Покупець прийняти його та оплатити на умовах, встановлених в додатку № 4 до даного Договору «Додаткові умови», який є невідємною частиною Договору.

Згідно п. 7.1.Договору Загальна сума Договору складає суму товару, отриманого по всім накладним.

Згідно п.7.2. Договору, Покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в строк, встановлений сторонами у пункті 6 Додатку №4 до даного Договору «Додаткові умови».

Відповідно до п.6 Додатку № 4 до Договору № 450155-КР від 27.09.2010р., Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 75 календарного дня з моменту поставки товару.

Строк дії Договору встановлюється з моменту його фактичного підписання та до 31 грудня 2010р. (п.12.1.Договору).

Строк дії даного Договору автоматично продовжується на один рік у випадку, якщо жодна з сторін не доведе до відома іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити чи зупинити дію Договору за 30 календарних днів до закінчення дії даного Договору.(п.12.2 Договору).

На виконання умов Договору № 450155-КР від 27.09.2010р. Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 53 555,26 грн., що підтверджується видатковими накладним, підписаними з боку обох сторін, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач за поставлений Товар не розрахувався повністю, внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 53 555,26грн.

Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків, який підписаний та скріплений з боку обох сторін без заперечень та зауважень, сальдо на користь Позивача станом на 31.01.2011р. дорівнює 53555,26грн.

Позивач направив Відповідачу претензію про сплату заборгованості у розмірі 53555,26 грн., яка отримана Відповідачем 21.03.2011р., що підтверджується копією повідомлення про вручення судової кореспонденції, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не оплатив.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором поставки.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обовязки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобовязаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обовязок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №450155-КР від 27.09.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору № 450155-КР від 27.09.2010р. Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 53 555,26 грн., що підтверджується видатковими накладним, підписаними з боку обох сторін, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач за поставлений Товар не розрахувався повністю, внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 53 555,26грн.

Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків, який підписаний та скріплений з боку обох сторін без заперечень та зауважень, сальдо на користь Позивача станом на 31.01.2011р. дорівнює 53555,26грн.

Позивач направив Відповідачу претензію про сплату заборгованості у розмірі 53555,26 грн., яка отримана Відповідачем 21.03.2011р., що підтверджується копією повідомлення про вручення судової кореспонденції, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не оплатив.

Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом, а й підтверджується Відповідачем відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків станом, який підписаний з боку обох сторін, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу у сумі 53 555,26 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гопак», м.Київ ідентифікаційний код 30312864 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд», м.Київ, ідентифікаційний код 35250305 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд», м.Київ, ідентифікаційний код 35250305 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гопак», м.Київ ідентифікаційний код 30312864, основну суму боргу у розмірі 53 555,26 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд», м.Київ, ідентифікаційний код 35250305 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гопак», м.Київ ідентифікаційний код 30312864 державне мито в розмірі 535,55 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 21.06.2011р.

Суддя Н.І. Ягічева