Рішення № 17268545, 26.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/10826.05.11 За позовом:Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна

компанія «Украгролізинг»;

До:Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс

«Золота Нива»;

Про:стягнення 358283,83 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:ОСОБА_1., представник, довіреність №14/20-80-11

від 14.01.2011 р.;

Від відповідача:не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2011 р. порушено провадження у справі №18/108, справа призначена слуханням на 12.05.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 р. слухання справи було відкладене до 26.05.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 114487,24 грн. (93399,66 грн. основного боргу + 21087,58 грн. інфляційних втрат), 10527,41 грн. пені, 5777,40 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 227491,78 грн. неустойки, 3582,84 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Золота Нива», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

27.11.2007 р. між сторонами укладений договір фінансового лізингу №10-07-831фл, за умовами якого позивач передає відповідачеві у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмету лізингу, а відповідач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1. договору позивач на письмове замовлення відповідача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з Порядком використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. №1904 із змінами та доповненнями «Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу».

Строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами та постачальником (тристоронній акт), що укладається у 5-ти автентичних примірниках (п. 2.2. договору).

Згідно з розділом 3 договору позивач має право:

вимагати повернення предмета лізингу, переданого в лізинг, якщо відповідач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів (п. 3.1.2. договору);

вимагати від відповідача відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій або бездіяльності, відповідно до умов договору (п. 3.1.3. договору).

Пунктом 3.5.3. договору передбачено, що відповідач зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.5.4. договору відповідач зобовязаний за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу на вимогу лізингодавця (його структурного підрозділу, повноважної особи) повернути йому предмет лізингу разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно з актом приймання-передачі в технічно справному та комплектному стані.

Згідно з п. 4.1. договору з моменту підписання тристороннього акту одержання предмета лізингу відповідач за користування ним сплачує позивачеві чергові лізингові платежі, що включають:

відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу;

винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні шість місяців.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин, встановлюються додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів»(п. 4.2. договору).

Пунктом 4.3. договору передбачено, що відповідач після укладення договору, перераховує на рахунки позивача попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15% його вартості, включаючи ПДВ та в частині винагороди в розмірі 7% невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок позивача.

Додатком №1 до договору визначені найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізинг, а саме, сівалка універсальна пневматична УПС 9-02, у кількості 4 одиниці, загальною вартістю 159600,00 грн.

Додатком №3 до договору сторонами визначені найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу, а саме, агрегат ґрунтообробний причіпний до тракторів класу 3 т.с. АП 6, у кількості 2 одиниці, загальною вартістю 102528,00 грн.

Згідно з трьохстороннім актом №22 приймання передачі сільськогосподарської техніки від 14.12.2007 р., укладеним між сторонами та ТОВ «АК «Золота Нива»позивач передав, а відповідач прийняв сівалки універсальні пневматичні УПС 8 02, зав. №1648, №1649, №1652, у кількості 4 одиниці на загальну суму 159600,00 грн. У зазначеному акті вказано, що власником техніки є позивач.

На підставі трьохстороннього акту приймання передачі сільськогосподарської техніки №38 від 28.12.2007 р. позивач передав, а відповідач прийняв у фінансовий лізинг агрегати ґрунтообробні причіпні до тракторів класу 3 т.с. АП 6, зав. №1179, №1175, у кількості 2 одиниці, на загальну суму 102528,00 грн.

Додатками №2 та №4 до договору сторонами затверджені графіки сплати лізингових платежів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 р. у справі №45/60 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Золота Нива»про розірвання договору фінансового лізингу №10-07-831 фл від 27.11.2007 р. та стягнення 22024,32 грн. позов задоволений повністю: розірваний договір фінансового лізингу №10-07-831 фл від 27.11.2007 р., укладений між сторонами; з відповідача на користь позивача стягнуто 27358,10 грн. основного боргу, 1457,10 грн. пені та 209,12 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Вищезазначене рішення господарського суду набрало законної сили та не оскаржене жодною із сторін до апеляційної та касаційної інстанцій.

Зазначеним рішенням встановлено, що відповідач прострочив виконання свого обовязку щодо сплати лізингового платежу 14.06.2008 р. у розмірі 27358,10 грн.

Як визначено статтею 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, договір фінансового лізингу є розірваним з моменту набрання чинності рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 р. у справі №45/60 (підписане 29.05.2009 р.), а саме, з 11.06.2009 р.

Згідно з графіками сплати лізингових платежів за період, заявлений позивачем у позовній заяві, а саме, з 14.12.2008 р. по 08.06.2009 р. відповідач повинен був сплатити на користь позивача лізингові платежі у сумі 93399,66 грн.

Відповідач не виконав свої зобовязання за договором фінансового лізингу, лізингові платежі на користь позивача у сумі 93399,66 грн. не сплатив. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 93399,66 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 10527,41 грн., передбачена п. 7.1. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Як визначено статтею 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем станом на день слухання справи у судовому засіданні предмет лізингу позивачеві не повернутий, останнім, на підставі статті 785 Цивільного кодексу України, нарахована законна неустойка у сумі 227491,78 грн.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Золота Нива»(інд. 03142, м. Київ, вул. Вернадського, 57, кв. 98, код ЄДРПОУ 31023398) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(інд. 01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 114487 (сто чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 24 коп., 10527 (десять тисяч пятсот двадцять сім) грн. 41 коп. пені, 5777 (пять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 40 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 227491 (двісті двадцять сім тисяч чотириста девяносто одна) грн. 78 коп. законної неустойки, 3582 (три тисячі пятсот вісімдесят дві) грн. 84 коп. грн. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 02.06.2011 р.