Рішення № 17268188, 07.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/20607.06.11 За позовомПриватного підприємства «СІВ»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальний союз України»

Проповернення орендованого майна

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача не з’явились

Від відповідача           Гармаш Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальний союз України»про зобов’язання останнього повернути майно переданого згідно акту приймання-передачі від 01.12.2009р. вартістю 30307,00 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 24.05.2011р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2009р. між Приватним підприємством «СІВ»та Краматорською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальний союз України»було укладено договір оренди № 1.

Відповідно до п.1.1. та 1.2. договору позивач передав, в відповідач прийняв в строкове платне користування індивідуально визначене майно.

Згідно п.2.1. договору, орендар вступає в строкове платне користування майном в строк, зазначений в договір, але не раніше дати підписання сторонами даного договору та акту приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 2.4. договору орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю даним договором.

Пунктом 2.5. договору майном вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Пунктом 6.1. договору визначено, що орендодавець зобов’язаний передати орендарю в оренду майно разом з необхідною документацією у відповідності до даного договору по акту приймання-передачі.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 01.12.2009, який є додатком № 1 до договору, орендодавець передав, а орендар прийняв наступне майно:

Найменування КількістьВартість з ПДВ грн.

зварювальний апарат15100,00

точило 11600,00

свердловий станок11500,00

деревопереробний станок16800,00

деревопереробний станок11600,00

балон ацетиленовий 46800,00

кисневий балон 43200,00

газозварювальний обладнання13707,00

всього 30307,00

Відповідно до п.9.1. договору сторонами погоджено, що договір діє з 01.12.2009р. до 31.12.2010р.

Суду доведено, що не зважаючи на припинення договору 31.12.2010р., орендар станом на 04.04.2011р., в порушення п.п. 2 4, 2.5. договору не повернув орендодавцю майно.

Згідно п.4.11. договору ризик випадкової втрати чи випадкового пошкодження майна лежить на орендареві з моменту підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п.4.16 договору в разі загибелі або пошкодження майна орендар зобов’язаний протягом 3 днів повідомити про це орендодавця з наданням підтверджуючих документів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 785 ЦК України наймач зобов’язаний у разі припинення договору негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 779 Цивільного кодексу України визначено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно листа № 748 від 14.09.2010р. Відповідач стверджував що передав майно за договором оренди, але суду доведено, що це не відповідає дійсності, умовам повернення майна за договором. Тому суд погоджується з твердженням Позивача, що орендоване майно пошкоджено або знищено та що Відповідач повинен компенсувати збитки у зв'язку з втратою майна, яке було передано за Договором в оренду.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов’язання за договором щодо повернення майна переданого згідно акту приймання-передачі від 01.12.2009р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальний союз України»(01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 36017878) повернути Приватному підприємству «СІВ»(84323, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 29/28, код ЄДРПОУ 31455869) майно передане згідно акту приймання –передачі від 01.12.2009р. вартість 30307,00 грн., а саме:

Найменування КількістьВартість з ПДВ грн.

зварювальний апарат15100,00

точило 11600,00

свердловий станок11500,00

деревопереробний станок16800,00

деревопереробний станок11600,00

балон ацетиленовий 46800,00

кисневий балон 43200,00

газозварювальний обладнання13707,00

всього 30307,00

У випадку відсутності вказаного майна (втрати, знищення), стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальний союз України»(01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 36017878) на користь Приватного підприємства «СІВ»(84323, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 29/28, код ЄДРПОУ 31455869) збитки у розмірі вартості майна, а саме 30307,00 грн. на поточний рахунок 26000301209 у відділенні № 2865 Ощадбанк України м. Краматорськ, МФО 394222, код ЄДРПОУ 32122996.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальний союз України»(01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 36017878) на користь Приватного підприємства «СІВ»(84323, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 29/28, код ЄДРПОУ 31455869) 303,07 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 16.06.2011р.