Рішення № 17268142, 15.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/15415.06.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі Трипільської ТЕС доДержавного підприємства “Вугілля України”

Третя особа-1Державне підприємство “Придніпровська залізниця”

Третя особа-2Державне підприємство “Одеська залізниця”

Про стягнення збитків в сумі 15038, 59 грн.

Суддя: Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача –Твердохліб С.М.

Від відповідача –Андрусенко Ю.С.

Від третьої особи-1 – не з’явився

Від третьої особи-2 – не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі Трипільської ТЕС звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства “Вугілля України” про стягнення збитків в сумі 15038, 59 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2011 року порушено провадження у справі №58/154, розгляд справи призначено на 22.04.2011 року.

Розпорядженням від 22.04.2011 року, В.о. Голови Господарського суду міста Києва, Шевченко Е.О., у зв’язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/154 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 11.05.2011 року.

Розпорядженням від 26.04.2011 року, Голови Господарського суду міста Києва, Ємельянова А.С., у зв’язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу 58/154 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

У судове засідання 11.05.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.

Представник відповідача надав клопотання про залучення співвідповідачів.

У задоволенні клопотання судом відмовлено.

Представник відповідача усно надав клопотання про залучення третіх осіб.

Клопотання судом задоволено.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача на виконання вимог ухвали суду надав відзив на позовну заяву.

В зв’язку із задоволенням клопотання відповідача та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 27.05.2011 року.

У судове засідання 27.05.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.

Представники третіх осіб у судове засідання 27.05.2011 року не з'явились, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надали, про причини неявки належним чином суд не повідомили. Про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник-2 позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник відповідача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

В зв'язку з неявкою третіх осіб та необхідністю витребування додаткових документів по справі, суд ухвалив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2011 року розгляд справи відкладено на 15.06.2011 року.

30.05.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшли документи по справі.

14.06.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшли документи по справі.

15.06.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 15.06.2011 року з’явились представник позивача та відповідача. Представник відповідача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі. Представник позивача надав додаткові документи по справі.

Документи долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача надав усні пояснення по справі. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по справі. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 15.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ

01 лютого 2010 року між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки вугілля № 01-10/1-ЕН, відповідно до умов якого постачальник (відповідач) зобов’язався поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті.

Пунктом 2.1 Договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010 року встановлено, що вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів “Інкотермс” в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, визначеними в додатках до договору.

В силу положень договору (п. 3.2.4) постачальник має право доручити виконання зобов'язання по поставці вугілля за договором третій особі - вугледобувному підприємству, особу якого сторони погодять у додатках до договору.

Відповідно до п. 3.1.2 Договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010 р. постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони.

Згідно з п.5.1 Договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010 р. на взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля розповсюджуються вимоги Статуту залізниць України та нормативних актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.

Пунктом 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 457 від 06.04.1998 р., визначено, що основним перевізним документом є накладна, оформлена відповідно до цього Статуту, яка надається залізниці відправником разом із вантажем. Накладна є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи –одержувача.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

На виконання умов Договору від №01-10/1-ЕН від 01.02.2010 р. у листопаді 2010 р. здійснено поставку вугілля за залізничною накладною № 47095845 вагон з вугіллям №64098189, за залізничною накладною № 52956842 вагон з вугіллям №68823525, за залізничною накладною №5256337 вагони №68744564,65289035.

Пунктом 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 344, встановлено, що відправник зобов’язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які б забезпечували йому збереження на всьому шляху перевезення. відповідно до параграфу 3 Технічних умов: “При размещении грузов на подвижном составе тележки вагонов должны быть загружены равномерно”.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційним актом або актами загальної форми, які складають залізничні станції.

Згідно з ч. 3 Правил складання актів, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2010р. за № 165/3458, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності; один примірник акту загальної форми додається до перевізних документів, якими згідно статуту залізниць України є накладні та інші залізничні документи на вантаж, а другий екземпляр залишається на станції, яка його склала.

При зважуванні вагонів № 64098189, 68823525 на залізничній станції «Нижньодніпровський вузол», вагонів № 68744564,65289035 на залізничній станції «Знамянка» на тензометричних вагах було виявлено нерівномірне завантаження їх вантажем, чим порушено п. 3 Технічних умов, п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, про що складено акти загальної форми.

З одержувача вантажу-Трипільської ТЕС ВАТ «Центренерго», довідно до п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів технологічним центром з оброблення           перевізних документів (Тех. ПД-1) було стягнуто кошти за додаткові послуги за усунення нерівномірного завантаження, що підтверджується документами ТЕХ –ПД, а саме: накопичувальною карткою №29111857, 23111825, 02111686, переліком №2911,2311,0411.

Трипільська ТЕС є структурним підрозділом позивача та діє на підставі Положення, відповідно до п.4.5 якого електростанції надано право від імені позивача укладати угоди, подавати, розглядати претензії та позови, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському суді і інше. Керівник підприємства наділений правом підпису відповідних документів довіреністю позивача.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків (ст. 20 ГК України).

Приписами статей 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);

2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч.3 ст. 225 ГК України).

Судом враховано те, що згідно з ст. 623 ЦК України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищеперелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано докази оплати додаткових витрат, внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов’язань, в тому числі щодо дотримання п.3.1.2 Договору поставки вугілля №01-10/1-Ен від 01.02.2010 р. та п.4 Правил приймання вантажів до перевезення.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 15038,59 грн., підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 32709929) на користь публічного акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» (03151, м. Київ, вул.Народного Ополчення,1 ідентифікаційний код - 22927045) в особі Трипільської ТЕС (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, будинок 1, ідентифікаційний код 00131334) 15038,59 грн. (п’ятнадцять тисяч тридцять вісім грн. 59 коп.) боргу, 150,40 грн. (сто п’ятдесят грн. 40 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 17.06.2011