Рішення № 17267680, 02.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/12802.06.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Морська Зірка”

ДоПриватного підприємства “Сарай-Бабай”

Простягнення 4414,68 грн. Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивача не з’явились Від відповідачане з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 4414,68 грн., з яких 3946,48 грн. основного боргу, 222,89 грн. пені, 199,18 грн. інфляційних втрат, 43,13 грн. 3% річних.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір за яким Позивач поставив товар, який Відповідач в порушення умов договору вчасно не оплатив у зв’язку з чим повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних пеню.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.04.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 19.05.11р., розгляд справи відкладався.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 27.10.10р. по 09.11.10р. Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 3946,48 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, проте Відповідач за поставлений товар не розрахувався.

24.12.10р. Позивач направив на адресу Відповідача вимогу за вих. №24, в якій вимагав погасити заборгованість за поставлений товар. Проте Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав та не задовольнив її.

Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем в сумі 3946,48 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається самим Відповідачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом у період з 27.10.10р. по 09.11.10р. Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 3946,48 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, проте Відповідач за поставлений товар не розрахувався. 24.12.10р. Позивач направив на адресу Відповідача вимогу за вих. №24, в якій вимагав погасити заборгованість за поставлений товар. Проте Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав та не задовольнив її. Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем в сумі 3946,48 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається самим Відповідачем.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Позивач про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 3946,48 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 4076,71 грн. та 3% річних в сумі 28,22 грн. за період з 01.01.11р. (строк 7 днів від дня направлення Позивачем вимоги про оплату товару) по 28.03.11р.

Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Судом не може бути задоволена вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 222,89 грн., оскільки сторони не погодили стягнення пені та її розміри за неналежне виконання Відповідачем грошового зобов’язання.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сарай-Бабай»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код 35465509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська Зірка»(04074, м. Київ, вул. Мукачівська, 14-А, кв. 46; код 31865104) борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 4076 (чотири тисячі сімдесят шість) грн. 71 коп., 3% річних в сумі 28 (двадцять вісім) грн. 22 коп., державне мито в сумі 41 (сорок одна) грн. 04 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 48 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя                                                                       Ю.Л. Власов

Рішення підписане 16.06.2011 р.