Рішення № 17267454, 08.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/4408.06.11 За позовом Приватного підприємства «ПРИВАТНА ФІРМА «СИЛУЕТ»

до Акціонерного товариства закритого типу «Будівельна фірма

«Старатель»

про стягнення 27805,12 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 по довіреності б/н від 04.01.2011р.

Від відповідача ОСОБА_2 по довіреності б/н від 21.04.2011р.

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «ПРИВАТНА ФІРМА «СИЛУЕТ»про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу «Будівельна фірма «Старатель»27805,12 грн. заборгованості у зв?язку з неналежним виконанням умов договору № ДГ-Л140508 від 14.05.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2010р. порушено провадження у справі № 36/44, розгляд справи призначено на 15.02.2010р.

За клопотанням відповідача, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2010р., на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі № 36/44 було зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 52/33 за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Будівельна фірма «Старатель»до Приватного підприємства «ПРИВАТНА ФІРМА «СИЛУЕТ»про розірвання договору № ДГ-Л140508 від 14.05.2008р. та стягнення 65000 грн.

Через канцелярію суду 10.05.2011р. від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження по справі № 36/44, яке мотивоване тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2011р. у справі № 52/33, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011р., в задоволенні позову відмовлено.

На підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2011р., на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, поновлено провадження у справі № 36/44, розгляд справи призначено на 30.05.2011р.

В судовому засіданні 30.05.2011р. представник відповідача заявив клопотання про призначення судової експертизи для надання експертного висновку щодо відповідності виготовлених за договором металевих протипожежних дверей вимогам ДСТУ та ТУ, відповідності встановлення дверей та їх комплектуючих будівельним нормам, правилам та стандартам, а також визначення, чи в повному обсязі та чи належним чином виконано позивачем всі роботи, передбачені договором № ДГ-Л140508 від 14.05.2008р. та додатку № 1 до нього. Представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Позивачем в підтвердження відповідності виготовлених ним за договором металевих протипожежних дверей вимогам якості надано суду ліцензію Державного департаменту пожежної безпеки МНС України Серії АВ № 041288 від 31.03.2006р., ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Серії АВ № 119149 від 14.07.2006р., Сертифікат відповідності Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, серії ДЗ, реєстровий № UA1.016.0181585-07; Сертифікат відповідності Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, серії ДЗ, реєстровий № UA1.059.0085415-08; лист Державного центру сертифікації МНС України від 13.02.2009р. щодо дії сертифікату відповідності; протокол № 83-06 сертифікації випробувань на вогнестійкість дверей від 26.09.2006р.; протокол № 18-08 сертифікації випробувань на вогнестійкість дверей від 11.03.2008р.; протокол № 99-06 сертифікації випробувань на вогнестійкість дверей від 01.12.2006р.

Судова експертиза, згідно з п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006р. № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз», повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вирішення питання щодо відповідності виготовлених за договором металевих протипожежних дверей вимогам ДСТУ та ТУ, відповідності встановлення дверей та їх комплектуючих будівельним нормам, правилам та стандартам, а також визначення, чи в повному обсязі та чи належним чином виконано позивачем всі роботи, передбачені договором № ДГ-Л140508 від 14.05.2008р. та додатку № 1 до нього, не є суттєвим для вирішення спору у справі № 36/44 по суті.

В судовому засіданні 08.06.2011р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Приватна фірма «Силует»(далі виконавець, позивач) та Акціонерним товариством закритого типу «Будівельна фірма «Старатель»(далі замовник, відповідач) 14.05.2008р. укладено Договір № ДГ-Л140508, за умовами якого виконавець зобов'язався виготовити двері металеві вогнетривкі (ДСТУ Б В.2.6-11-97), двері металеві протипожежні (ТУ У В.2.6.-28.1-22866125-001-2004) в кількості шістдесят чотири, доставити двері замовнику за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайка, вул. Коцюбинського, 9, ділянка № 36, та встановити двері у підготовлені замовником для цього отвори, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи, та оплатити їх на умовах, визначених договором.

Із специфікації, оформленої як додаток № 1 до договору № ДГ-Л140508 від 14.05.2008р. вбачається, що вартість робіт, включаючи оплату виготовлення та монтажу 64 дверей, погоджена сторонами у розмірі 92805,12 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно з пунктом 2.2 договору замовник протягом пятибанківських днів від дати підписання додаткової угоди (виписки рахунку-фактури) перераховує виконавцю в якості передоплати виконання робіт 70% загальної вартості за партію продукції.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що строк виконання робіт виконавцем, згідно з п. 1.1.1 та 1.1.2 договору, складає 24 робочих дні з моменту отримання 70% оплати, від загальної суми згідно п.2.2, на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до п. 3.4 договору з моменту отримання дверей, відповідно до видаткових накладних, до замовника переходить право власності на двері та всі ризики, що повязані із забезпеченням їх зберігання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 16.05.2008р. та 21.05.2008р. перерахував позивачу відповідно 40000,00 грн. та 25000,00 грн.(70% від загальної вартості договору).

Зазначені факти встановлені також рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2011р. у справі № 52/33, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати отриманих дверей договором № ДГ-Л-140508 від 14.05.2008р. виконав неналежним чином, оскільки лише частково оплатив виготовлений та поставлений товар, і станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 27805,12 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 2 ст. 318 Господарського кодексу України поставка обладнання, пусконалагоджувальні та інші роботи, виконання окремих комплексів будівельних, монтажних та інших робіт, повязаних з будівництвом обєктів,є предметом договорупідряду.

Зважаючи на те, що предметом укладеного між сторонами договору є результатробітз монтажу позивачем виготовлених ним на замовлення відповідача дверей на обєкті замовника, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За загальним правилом, викладеним вч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити строк для усунення недоліків, а у разі невиконання підрядником цієї вимоги відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-якийчас до закінчення роботи відмовитися від договору підряду,виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

В силу ст. 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив недоліки у роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк; або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків; чи просити відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. В іншому випадку, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду та інших істотних недоліків, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

З огляду на викладене, враховуючи норми цивільного законодавства про будівельний підряд і загальні норми про підряд, суд приходить до висновку, що замовник не може бути звільнений від оплати вартості виконаних підрядником робіт, якщо у ході здійснення робіт не заявив підряднику про допущені ним відступи від умов договору, не відмовився від договору до виконання роботи підрядником, не довів того, що виявлені ним недоліки виключають можливість використання роботи для вказаної мети і не можуть бути усунені підрядником,замовником або третьою особою.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заявлену позивачем в листі № 0132 від 20.11.2009р. вимогу оплатити заборгованість за виготовлені та встановлені двері в розмірі 27805,12 грн. відповідач залишив без задоволення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 27805,12 грн.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, відповідачем не доведено, що виготовлені та встановлені на замовлення відповідача позивачем двері на обєкті замовника є неякісними, і він в установленому чинним законодавством порядку заявив про виявлені недоліки.

Крім того, матеріали справи містять ліцензію Державного департаменту пожежної безпеки МНС України від 31.03.2006р., ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Серії АВ № 119149 від 14.07.2006р., Сертифікат відповідності Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, серії ДЗ, реєстровий № UA1.016.0181585-07; Сертифікат відповідності Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, серії ДЗ, реєстровий № UA1.059.0085415-08; лист Державного центру сертифікації МНС України від 13.02.2009р. щодо дії сертифікату відповідності; протокол № 83-06 сертифікації випробувань на вогнестійкість дверей від 26.09.2006р.; протокол № 18-08 сертифікації випробувань на вогнестійкість дверей від 11.03.2008р.; протокол № 99-06 сертифікації випробувань на вогнестійкість дверей від 01.12.2006р., якими підтверджується відповідність виготовлених позивачем металевих протипожежних дверей вимогам якості.

Судові витрати, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Будівельна фірма «Старатель»(02068, м. Київ, вул. Ахматової, 5, код ЄДРПОУ 13682121) на користь Приватного підприємства «ПРИВАТНА ФІРМА «СИЛУЕТ»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 11, код ЄДРПОУ 22866125) 27805 (двадцять сім тисяч вісімсот п?ять) грн. 12 коп. заборгованості, 278 (двісті сімдесят вісім) грн. 05 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено 14.06.2011р.