Рішення № 17267344, 07.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/20807.06.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Андріївський Плаза» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК Архиград»

Простягнення 295887,45 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Євтушенко В.В.

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК Архиград»244075,20 грн. основного боргу за весь час прострочення, 23756,90 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання, 4549,38 грн. 3% річних, 23505,97 грн. інфляційних збитків, а всього 295887,45 грн. заборгованості за договором суборенди нерухомого майна № 53 від 17.10.2008р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Андріївський Плаза»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПБК Архиград»було укладено договір суборенди № 53.

Відповідно до п.1.1. договору, цим договором регулюються правовідносини, пов’язані із переданням орендарем суборендареві у строкове платне користування майна, визначеного у п. 1.3. цього договору.

Майно, що суборендується, знаходиться в орендному користуванні орендодавця у відповідно до договору оренди майна № 1/Н-2008, укладеного 01.07.2008р. між орендарем та товариством з обмеженою відповідальністю «Телнет Холдінгс Лімітед»(п.1.2. договору).

Відповідно до п.1.3. договору орендар надає, а суборендар приймає в орендне використання офісне приміщення за адресою: м. Київ, вул.. Фролівська, 9-11 «Б пов. 1, загальною площею 299,00 кв.м.

Згідно п. 2.3.6. договору суборендар зобов’язується своєчасно вносити в повному обсязі суборендну плату згідно умов договору.

Пунктом 23.3. договору передбачено, що орендна плата відповідно до п.3.1. договору вноситься суборендарем на рахунок орендаря, на підставі виставлених останнім рахунків, не пізніше 10-го числа місяця, за який сплачується орендна плата.

Згідно п.3.1. договору сума орендної плати складає 46644,00 грн. на місяць.

Суду доведено, що в порушення умов договору та чинного законодавства орендна плата сплачувалась відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі.

Відповідно до п.6.4. договору, у разі несвоєчасного внесення суборендної плати суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст.. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати зазначаються у договорі.

Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Так, 17.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Андріївський Плаза»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПБК Архиград»було укладено договір суборенди № 53, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове оплатне користування нежитлові приміщення (для розміщення офісу), розташованому на 1-му поверсі, загальною площею 299 кв.м.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов’язання за договором в частині своєчасної оплати за отримані послуги в повному обсязі.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором №53 від 17.10.2008р. у розмірі 244075,20 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.6.4. договору, у разі несвоєчасного внесення суборендної плати суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за суборенду, передбачених п. 6.4 Договору суборенди № 53 від 17 жовтня 2008р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 23756,90 грн., відповідно до розрахунку Позивача.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов’язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 23505,97 грн. індекс інфляції та 4549,38 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК Архиград»(01030, м. Київ, вул.. Чапаєва, 10, код ЄДРПОУ 35085329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївський Плаза»(04073, м. Київ, вул. Скляренка, 5, код ЄДРПОУ 33057017) 244075 (двісті сорок чотири тисячі сімдесят п’ять) грн. 20 коп. боргу, 23756 (двадцять три тисячі сімсот п’ятдесят шість) грн. 90 коп. пені, 23505 (двадцять три тисячі п’ятсот п’ять) грн. 97 коп. індексу інфляції, 4549 (чотири тисячі п’ятсот сорок дев’ять) грн. 38 коп. 3% річних, 2958 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 87 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 14.06.2011р.