Вирок № 17267290, 20.06.2011, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 1-70/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2011 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Діденко Т.І.,

з участю: секретаря - Прилуцької О.І.,

прокурора - Бебешка М.М.,

представника цивільного позивача - ОСОБА_1, підсудного - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Монастирище Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, проживає за адресою АДРЕСА_1 є особою, що не має судимості,

за ч.1 ст. 185 КК України;

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 09.01.2011 року приблизно о 22 годині здійснюючи охорону посту № 3, що на території ВАТ «Монастирищенський машинобудівний завод», що знаходиться по вул. Леніна, 122 в м. Монастирище Черкаської області, з корисливою метою з використанням ножа умисно та таємно з мостового крана № 1679 викрав кабелі живлення даного крану, а саме: кабель КГ 3x6+1x4 довжиною 56 метрів вартістю 35,64 грн. за 1 метр кабелю на суму 1995,84 грн.; та кабель КГ 3x4+1x2,5 довжиною 56 метрів вартістю 24,60 грн. за 1 метр кабелю на суму 1377,60 грн. чим спричинив ВАТ «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод»матеріальні збитки на суму 3373,44 грн.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину та цивільний позов по справі в сумі 3373, 44 грн. визнав повністю, повністю підтримав показання, які він давав під час досудового слідства, щиро розкаявся у вчиненому, просить суворо не карати і пояснив, що 13.12.2010 року він влаштувався на роботу інспектором охорони на іспитовий термін в ВАТ «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод». Договір про матеріальну відповідальність з ним не укладався. Працював він, заступаючи на зміну на 1 добу через 2 доби. Коли він перебував на іспитовому терміні, то бачив на території машинобудівного заводу кран, за допомогою якого завантажують котли та до якого під'єднанні кабелі живлення. Він вважав, що ці кабелі не були під'єднанні до електромережі, що кран в неробочому стані, бо не бачив, щоб даний кран працював. 09.01.2011 року він прийшов на зміну о 09 годині на третій пост та вирішив викрасти кабелі живлення з даного крану, які кріпились на підвісах. Приблизно о 22 годині він піднявся по металевих сходах до кабіни крана, яка на замок зачинена не була і через неї заліз на платформу. На даній платформі знаходились мотори до яких були під'єднанні кабелі живлення. Після чого він на відстані витягнутої руки підтягнув до себе кабелі, обрізав їх та скинув на землю, він спустився на землю і почав складати їх в поліпропіленовий мішок, який приніс з собою. В загальній кількості було 24 відрізків кабелю, довжино по 1,2 м кожний, які він зрізав. Після чого він виніс мішок за територію заводу через отвір між стінами паркану і поніс до заводського ставка, де сховав в березі. Приблизно через 10-15 хвилин повернувся на робоче місце.

10.01.2011 року приблизно о 09 годині він змінився та пішов додому. Приблизно о 18 годині цього ж дня він пішов до заводського ставка, забрав мішок з кабелями і пішов в парк «Подоський», що в м. Монастирище, де напроти ставка обпалив усю ізоляцію на цьому кабелі таким чином, що залишився лише мідний дріт. Цей дріт він скрутив і продав жінці ім'я ОСОБА_3, яка проживає на АДРЕСА_2 за що отримав грошові кошти в сумі 350 гривень, купюрами номіналом по 50 грн. кожна. Коли ОСОБА_3 його запитала, де взяв даний дріт, він відповів, що дріт був у нього вдома, а через скрутне матеріальне становище вирішив продати. Даний мішок він викинув в однин сміттєвих баків, які знаходяться по вул. І.Богуна, що в м. Монастирище Черкаської області. Вказані гроші він протягом кількох днів витратив на власні потреби, купуючи продукти харчування. Ніж, яким він обрізав кабелі, викинув на березі ставу в парку «Подоського», що в м. Монастирище Черкаської області. Цивільний позов в сумі 3373,44 грн. визнав повністю.

Представник цивільного позивача ОСОБА_1 цивільний позов в сумі 3373,44 грн. підтримав повністю, просить його задоволити.

Крім повного визнання вини та цивільного позову підсудним ОСОБА_2 під час досудового та судового слідства, його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими у встановленому законом порядку, які за заявою підсудного, крім показань самого підсудного та матеріалів справи, які характеризують особу підсудного (а.с.101-107), згідно ст. 299 КПК України в судовому засіданні не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, учасники розгляду справи згодні з тим, що у відповідності до ст.299 КПК України, вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи, які не досліджувалися у судовому засіданні, у апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані по справі докази, в їх сукупності, в результаті повного, всестороннього та обєктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред”явлене ОСОБА_2 обвинувачення за ч.1 ст. 185 КК України доведеним.

Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які помякшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає з»явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.

Підсудним ОСОБА_2 вчинено злочин середньої тяжкості, він у відповідності до ч.3 ст.88 КК України є особою, що не має судимості, позитивно характеризується за місцем проживання, тому суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов”язки.

Підстав для призначення підсудному іншого покарання, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та застосування ст. 69 КК України, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 66, 67 КК України, ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

Підсудного ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_2 за ч.1 ст.185 КК України покарання 2 (два) роки позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 75 - 76 КК України, засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо засуджений протягом визначеного судом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього наступні обовязки:

1. Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи.

2. Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

3. Періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі чотири відрізки кабелю: довжиною 125 мм зовнішнім діаметром 17 мм діаметром проводів 6 мм, довжиною 140 мм зовнішнім діаметром 17 мм діаметром проводів 6 мм, довжиною 65 мм зовнішнім діаметром 13 мм діаметром проводів 4,5 мм, довжиною 57 мм зовнішнім діаметром 13 мм діаметром 4,5 мм, які зберігаються в камері речових доказів Монастирищенського РВ УМВС в Черкаській області, конфіскувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Черкаській області, код 25574009, рахунок 31254272210063, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018 судові витрати по даній справі в сумі 337,68 грн. за проведення експертизи (висновок експерта № 02 від 14.02.2011 року).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного відкритого акціонерного товариства «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод»3373,44 грн. (три тисячі триста сімдесят три гривні 44 копійки).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Т.І. Діденко