Рішення № 17267288, 14.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/13514.06.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом селянського (фермерського) господарства "ВОЛЯ"

до відповідача відкритого акціонерного товариства банк "БІГ Енергія"

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра"

про визнання кредитором та припинення зобовязання, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 125 від 01.06.2011 року;

від відповідача не зявився;

від третьої особи не зявився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги селянського (фермерського) господарства "ВОЛЯ" до відкритого акціонерного товариства банк "БІГ Енергія", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Декра" про визнання кредитором та припинення зобовязання, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, 28.07.2008 року між відкритим акціонерним товариством банк "БІГ Енергія" та селянським (фермерським) господарством "ВОЛЯ" було укладено кредитний договір № 01\15-11-2006 (далі - кредитний договір 1), на умовах якого позивач отримав від відповідача кредит в сумі 3 000 000,00 грн. з терміном повернення до 28.11.2008 року. Крім того 29.10.2008 року між відповідачем та позивачем було укладено кредитний договір № 01\07-10-2008 (далі - кредитний договір 2), на умовах якого позивач отримав від відповідача кредит в сумі 2 300 000,00 грн. з терміном повернення до 11.11.2008 року.

28.07.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра», як кредитором, та селянським (фермерським) господарством "ВОЛЯ", як новим кредитором, укладено договір відступлення права вимоги №9\10 ВБ (договір відступлення права вимоги), за яким кредитор відповідно до ст.ст. 512-514 Цивільного кодексу України відступив (передав) новому кредитору, а новий кредитор прийняв право вимоги грошових коштів в обсязі 6 176 111,93 грн. від відповідача за договором банківського вкладу № 30\28-03-08 в національній валюті з щомісячною виплатою процентів від 29.03.2008 року (договір банківського вкладу). Таким чином позивач є кредитором відповідача згідно договору банківського вкладу.

30.03.2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про визнання кредиторських вимог.

Позивач отримав від відповідача лист № 457/24-06 від 07.04.2011 року у відповідності до якого, кредиторські вимоги відхилено у зв'язку з пропуском одного місяця встановленого для подання вимог кредиторів, а саме з 03.03.2010 року до 03.04.2010 року.

Таким чином, враховуючи, що вимоги відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»до селянського (фермерського) господарства «Воля»та вимоги селянського (фермерського) господарства "ВОЛЯ" до відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»є зустрічними, тобто такими, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим є кредитором за другим зобов'язанням; однорідними, тобто в обох зобов'язаннях є речі одного роду - валютні цінності, та за обома вимогами настав строк виконання.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання кредитором до відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»та припинення зобовязання селянського (фермерського) господарства "ВОЛЯ" перед відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія»за кредитними договорами № 01/15-11-2006 від 28.11.2006 року, № 01/07-10-2008 від 29.10.2008 року та договором банківського вкладу № 30/28-03-08 від 28.03.2008 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.05.2011 року порушено провадження у справі № 33/135, розгляд справи призначено на 06.06.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.06.2011 року, у звязку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи, а також невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи було відкладено на 14.06.2011 року.

В судове засідання 14.06.2011 року зявився представник позивача та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимог та просив суд визнати селянське (фермерське) господарство «Воля»кредитором відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія»; припинити зобов'язання селянського (фермерського) господарства «Воля»перед відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія»за кредитним договором № 01\15-11-2006 від 28.11.2006 року на суму 3 995 808,25 грн., кредитним договором № 01\07-10-2008 від 29.10.2008 року на суму 2 180 303,68 грн. та припинити зобов'язання відкритого акціонерного товариством Банк «БІГ Енергія» перед селянським (фермерським) господарством «Воля»за договором банківського вкладу № 30/28-03-08 в національній валюті з щомісячною виплатою процентів від 28.03.2008 року на суму 6176111,93 грн., шляхом зарахування зустрічних позовних вимог, а також просив стягнути з відповідача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, проте через відділ діловодства господарського суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28.11.2006 року між відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія»(далі відповідач, банк за договором) та селянським (фермерським) господарством «Воля»(далі позивач, позичальник за договором) укладено кредитний договір № 01/15-11-2006 (договір-1), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 3000000,00 грн. з терміном повернення до 28.11.2008 року.

29.10.2008 року між відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія»(далі відповідач, банк за договором) та селянським (фермерським) господарством «Воля»(далі позивач, позичальник за договором) укладено кредитний договір № 01/15-11-2006 (договір-2), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 2300000,00 грн. з терміном повернення до 28.11.2008 року.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 28.03.2008 року між відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія»(банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра»(вкладник за договором) укладено договір банківського вкладу № 30/28-03-08 у національній валюті з щомісячною виплатою процентів, відповідно до умов якого вкладник вносить (переховує) тимчасово вільні грошові кошти в розмірі 12726000,00 грн. на депозитний рахунок банку. За використання грошових коштів, банк щомісячно сплачує вкладнику проценти, виходячи з ставки 16,5 % річних та 21,4 % річних починаючи з 11.11.2008 року, відповідно до умов договору в редакції додаткової угоди № 1 від 11.11.2008 року. Сторони встановили, що 25.12.2009 року банк поверне вкладнику кошти та проценти.

Відповідно до Постанови Національного банку України від 24.02.2010 року № 97 відкликано банківську ліцензію та розпочато ініціювання процедури ліквідації відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія».

22.03.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра»на адресу Ліквідатора відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»направило заяву (вимогу) клієнта банку № 67/10 про визнання кредиторських вимог на суму 13128908,65 грн. за договором банківського вкладу в національній валюті № 30/28-03-08 від 11.11.2008 року.

Відповідно до листа відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»за вих. № 19/05 від 07.05.2010 року, кредиторська вимога товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра»акцептована на суму 13128908,65 грн. та віднесена до сьомої черги кредиторів, відповідно до вимог статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

28.07.2010 року між селянським (фермерським) господарством «Воля»(новий кредитор за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» (кредитор за договором) укладено договір відступлення права вимоги № 9/10 ВБ, у відповідності до умов якого, кредитор відповідно до ст. 512-514 Цивільного кодексу України відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги грошових коштів в обсязі 6176111,93 грн. від відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» (боржник за договором) за договором банківського вкладу № 30/28-03-08 в національній валюті з щомісячною виплатою процентів від 28.03.2008 року, укладеного між боржником та кредитором. Майнові права, що відступаються сторонами оцінені в сумі 6176111,93 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

28.07.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра»звернулось до ліквідатора відкритого акціонерного Банку «Біг Енергія»з повідомленням за вих. № 174/10 про зміну кредитора за договором банківського вкладу № 30/28-03-08 в національній валюті з щомісячною виплатою процентів від 29.03.2008 року в сумі 6176111,93 грн.

Відповідно до листа № 16 від 30.07.2010 року селянське (фермерське) господарство «Воля»звернулось до відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія»з повідомленням про зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли на підставі договору банківського вкладу № 30/28-03-08 в національній валюті з щомісячною виплатою процентів від 28.03.2008 року та кредитних договорів № 01/15-11-2006 від 12.08.2005 та № 01/07-10-2008 року від 29.10.2008 року. Проте, 02.08.2010 року від відповідача надійшов лист № 1869/24.06 в якому останній заперечує проти проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином суд зазначає, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов :

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобовязань, між двома особами, де кредитор одного зобовязання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобовязаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна предявити до зарахування вимоги за таким зобовязанням, яке не підлягає виконанню.

За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається. Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В розумінні статті 601 Цивільного кодексу України необхідною умовою для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог є те, щоб за обома вимогами вже настав строк виконання, оскільки неможливо предявити до зарахування вимоги за таким зобовязанням, яке не підлягає виконанню.

У статті 602 Цивільного кодексу України вказано вичерпний перелік підстав при наявності яких зарахування зустрічних вимог не допускається, зокрема: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК господарське зобов'язання припиняється: належно проведеним виконанням, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Главою 11 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою Правління НБУ № 369 від 28.08.2001р., встановлений порядок задоволення вимог кредиторів.

Згідно з частиною 4 п. 11.8 глави 11 зазначеного вище Положення взаємні зобовязання банку і конкретного кредитора погашаються в рівнозначних сумах.

Отже, Закон України “Про банки і банківську діяльність” не містить прямої заборони щодо здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог в процедурі ліквідації, стаття 602 ЦК України, якою передбачені випадки недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог, не містить заборони зарахування однорідних вимог в процедурі ліквідації та на стадії виконання судових рішень, частиною 4 п. 11.8 глави 11 Положення, яким встановлений порядок задоволення вимог кредиторів банка в процедурі ліквідації, передбачена можливість погашення взаємних зобовязань банка та конкретного кредитора, а статтями 512, 514, 601 Цивільного кодексу України та статтями 202, 203 Господарського кодексу України надано стороні право здійснювати таке зарахування за заявою.

Положеннями п. 9.3. Глави 9 Розділу VI Положення від 28.08.2001року № 369 "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства" передбачено, що ліквідатор зобов'язаний забезпечувати максимальне задоволення вимог кредиторів із мінімальним обсягом витрат на здійснення ліквідаційної процедури для досягнення максимального результату з використанням визначеного кошторисом обсягу витрат. З отриманням рішення про своє призначення ліквідатор зобов'язаний уживати заходів щодо ефективної ліквідації банку та максимального задоволення вимог кредиторів відповідно до своїх повноважень, чинного законодавства України, у тому числі цього Положення. Крім того вищезазначеним Положенням передбачена можливість погашення взаємних зобов'язань банку і конкретного кредитора у рахунок задоволення вимог кредитора.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, припинення правовідношення. Аналогічні положення визначені в ч. 2 ст. 20 ГК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо припинити зобов'язання селянського (фермерського) господарства «Воля»перед відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія»за кредитними договорами № 01\15-11-2006 від 28.11.2006 року на суму 3 995 808,25 грн., № 01\07-10-2008 від 29.10.2008 року на суму 2 180 303,68 грн. та припинити зобов'язання відкритого акціонерного товариством Банк «БІГ Енергія» перед селянським (фермерським) господарством «Воля»за договором банківського вкладу № 30/28-03-08 в національній валюті з щомісячною виплатою процентів від 28.03.2008 року на суму 6176111,93 грн.

Стосовно вимог позивача про визнання його кредитором відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія»слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України № 97 від 24.02.2010 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія».

Відповідно до ч. 3 статті 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Згідно ст. 93 вищезазначеного Закону ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури. Ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює такі заходи щодо задоволення вимог кредиторів: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги у разі їх не підтвердження; 3) відповідно до вимог нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надає Фонду протягом двадцяти робочих днів із дня настання недоступності вкладів повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із визначенням їх розрахункової суми, що підлягає відшкодуванню; 4) складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України; 5) сповіщає кредиторів про акцептування вимог; 6) щотижня протягом трьох тижнів публікує оголошення про день і місце, де можна ознайомитися з переліком вимог, та про дату подання цього переліку Національному банку України. Кредитори мають право надіслати ліквідатору свої заперечення щодо визнаних ним вимог протягом одного місяця з дня отримання повідомлення.

Статтею 96 Закону передбачено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Положення статті 92 Закону не надають ліквідатору повноважень відносно формування реєстру кредиторів банку на підставі інвентаризації обов'язків при відсутності заявлених кредиторами вимог до банку.

Виключенням з цього можуть бути тільки деякі випадки, які передбачені нормами 13.3. Положення "Про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства" (затверджене Постановою Правління НБУ від 28.08.2001 N369 та Зареєстровано в МЮУ 27.09.2001 за N 845/6036) (далі - "Положення"), а саме: "Комісія Національного банку може за пропозицією ліквідатора прийняти рішення про затвердження змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів, унесених на підставі:

- рішення суду про визнання особи кредитором та зобов'язання ліквідатора про включення вимог цього кредитора до переліку (реєстру) вимог кредиторів;

- документів, які підтверджують успадкування вкладу фізичної особи згідно із законодавством України за вимогами кредиторів, які включені до переліку (реєстру) вимог кредито рів;

- документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації за вимогами кредиторів, які включені до переліку (реєстру) вимог кредиторів;

- клопотання ліквідатора про виправлення помилки, допущеної ним чи попереднім лікві датором під час акцептування вимог кредиторів."

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивач 30.03.2011 року звернулось до відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія»з вимогою про визнання кредиторських вимог в сумі 6176111,93 грн. та включення їх до переліку вимог кредиторів банку. Листом № 457/24-06 від 07.04.2011 року відкрите акціонерне товариство Банк «БІГ Енергія»повідомило селянське (фермерське) господарство «Воля» про відхилення кредиторських вимог у зв'язку з пропуском одного місяця встановленого для подання вимог кредиторів.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивач в передбачені чинним законодавством України строки, а саме з 03.03.2010 року по 03.04.2010 року, не заявив свої кредиторські вимоги до ліквідатора ВАТ «БІГ Енергія»для включення до відповідного реєстру креди торів банку. Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача з кредиторськими вимогами до відповідача подана лише 30.03.2011 року, тобто майже через рік після спливу строку, встановленого для подання заяви про включення до реєстру креди торів відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія».

Проте, відповідно до норм чинного законодавства, позивачем не надано доказів, на які суд міг би посилатися, як на поважні обставини пропущення строку встановленого для подання заяви про включення до реєстру креди торів.

Також слід зазначити, що відповідно до листа відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»за вих. № 19/05 від 07.05.2010 року, кредиторська вимога товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра»акцептована на суму 13128908,65 грн. та віднесена до сьомої черги кредиторів

Таким чином, з огляду на вищевикладене відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання селянського (фермерського) господарства «Воля»кредитором відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія», оскільки позивачем порушені встановлені нормами чинного законодавства строки подачі своїх кредиторських вимог.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити зобов'язання селянського (фермерського) господарства «Воля»(08411, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Вовчків, ідентифікаційний код 20597514) перед відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15, ідентифікаційний код 20023463) за кредитним договором № 01\15-11-2006 від 28.11.2006 року на суму 3 995 808,25 грн., за кредитний договір № 01\07-10-2008 від 29.10.2008 року на суму 2 180 303,68 грн. та припинити зобов'язання відкритого акціонерного товариством Банк «БІГ Енергія»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15, ідентифікаційний код 20023463) перед селянським (фермерським) господарством «Воля»(08411, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Вовчків, ідентифікаційний код 20597514) за договором банківського вкладу № 30/28-03-08 в національній валюті з щомісячною виплатою процентів від 28.03.2008 року на суму 6176111,93 грн.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15, ідентифікаційний код 20023463) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь селянського (фермерського) господарства «Воля»(08411, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Вовчків, ідентифікаційний код 20597514) витрати по сплаті державного мита в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення:17.05.2011