Рішення № 17267032, 06.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/15406.06.11 За позовом Приватного підприємства «Путник»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсім»

про стягнення 165764,12 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 30 від 15.03.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 1.08.2010р.).

В судовому засіданні 6 червня 2011 року справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Приватне підприємство «Путник»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсім»(відповідач) заборгованості в сумі 165764,12 грн. з них основного боргу 163752,61 грн. та пені 2011,51 грн.

В судовому засіданні 6.06.2011р. представником позивача було подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу, в розмірі 165764,12 грн.

Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № 227/09/10 від 3 жовтня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та передчасними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою від 22.04.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 16.05.2011р. Ухвалою від 16.05.2011р. розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 6.06.2011р.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

3 жовтня 2010 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 227/09/10 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 4.1.1 якого Постачальник зобов'язується в порядку і в строки, встановлені Договором, передати у власність Покупця товар, у певній його кількості, відповідної якості і по узгодженій ціні, а Покупець зобовязується приймати товар і своєчасно здійснювати оплату за нього відповідно до умов укладеного договору.

3.10.2010р. між сторонами було укладено протокол розбіжностей до Договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов п. 5.4 якого сторони погодили, що Покупець проводить оплату товар на умовах: шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту одержання товару.

29 грудня 2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої сторони домовилися викласти п. 10.1 Договору в новій редакції, а саме, що строк дії Договору діє до 31.12.2012р.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що в березні 2011 року Продавець передав товар, що підтверджується видатковими накладними: №№ РН-0000212 від 02.03.11р. на суму 125 505,16 грн., РН-0000237 від 07.03.11р. на суму 43 942,45 грн. та РН-0000213 від 02.03.11р. на суму 4 305,00 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), а Покупець прийняв зазначений у видаткових накладних товар, що підтверджується довіреностями на отримання товару, підписами та відбитками печатки Отримувача.

Загальна сума поставленого позивачем товару відповідачу за накладними становить 173752,61 грн.

Пунктом 5.4 Договору (в редакції протоколу розбіжностей) передбачено, що Покупець проводить оплату товар на умовах: шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту одержання товару.

Позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за поставлений йому Продавцем товар на суму 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 21.03.2011р., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за Договором на суму 163752,61 грн., тобто 173752,61 грн. (загальна сума поставленого товару) - 10000,00 грн. (часткова оплата товару).

30 березня 2011 року між сторонами був складний акт звірки розрахунків з якого вбачається, що заборгованість Покупця перед Постачальником за Договором становить: 163752,61 грн. (копія акту міститься в матеріалах справи).

В порядку досудового врегулювання спору позивач 5.04.2011р. направив відповідачу претензію про сплату боргу за Договором (копія претензії в справі). Факт надсилання відповідної вимоги позивачем та отримання її відповідачем 7.04.2011р. підтверджується підписом про вручення на поштовому повідомленні (копія повідомлення в справі). Позивач зазначає, що суму заборгованості за Договором відповідач на його рахунок не провів.

З відповідними твердженнями позивача відповідач не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що позивачем не додано доказів, що підтверджують позов, а нарахування штрафних санкцій є неправомірним та необґрунтованим.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями п. 5.4 Договору (в редакції протоколу розбіжностей) передбачено, що Покупець проводить оплату товар на умовах: шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту одержання товару.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

На час розгляду справи заборгованість за Договором поставки в розмірі 163752,61 грн. відповідачем на рахунок позивача не проведена, що підтверджується довідкою від 13.05.2011р. (копія довідки в справі).

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у своєму відзиві твердження, що позивач не надав до суду належних доказів, що підтверджують його позовні вимоги є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач отримав від нього відповідну кількість одиниць певного та чітко визначеного товару і саме на суму - 173752,61 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками Продавця та Покупця видатковими накладними №№ РН-0000212 від 02.03.11р. на суму 125 505,16 грн., РН-0000237 від 07.03.11р. на суму 43 942,45 грн. та РН-0000213 від 02.03.11р. на суму 4 305,00 грн. При цьому, відповідач частково оплатив поставлений йому товар, що підтверджує факт прийняття останнім відповідного товару за Договором.

Зважаючи на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 163752,61 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.2. Договору поставки встановлено, що за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати товару, стягненню з останнього на користь позивача підлягає пеня в розмірі 2011,51 грн.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 1893,64 грн. (1657,64 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсім»(ідентифікаційний код: 34757314, адреса: 03035, м. Київ, Соломянський район, вул. Урицького, будинок, 45, літера А, офіс 418) на користь Приватного підприємства «Путник»(ідентифікаційний код: 30675558, адреса: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 12, р/р 26000010107853 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) грошові кошти: основного боргу 163752,61 грн. (сто шістдесят три тисячі сімсот пятдесят дві гривні 61 копійку), пеня 2011,51 грн. (дві тисячі одинадцять гривень 51 копійку) та судові витрати: державного мита 1657,64 грн. (одна тисяча шістсот пятдесят сім гривень 64 копійки) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

3. В клопотанні про забезпечення позову по даній справі відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков