Рішення № 17263286, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/16227.05.11 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Добре"

простягнення 71756,67 грн.

Представники сторін: від позивача Нежура Т.М.- представник; від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Добре" заборгованості на загальну суму 71756,67 грн., у тому числі основний борг у розмірі 53527,22 грн., штраф у розмірі 13381грн., пеню у розмірі 3506,67 грн., 3% річних у розмірі 288,22 грн., інфляційні втрати у розмірі 1052,76 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконанозобов‘язання щодо оплати вартості поставленого товару за договором №1510/10, а тому позивач з посиланням на норми Цивільного кодексу України звернувся до суду за захистом своїх вправ.

Відповідач відзив на позов не надав, представник в судове засідання надав усні пояснення по суті спору та документи по справі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, поважні причини не повідомив.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження надсилалась на адресу зазначену у позовній заяві, та була отримана відповідачем 10.05.2011року.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

14.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Винфорт", як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Добре", як покупцем укладено договір № 1510/10 (надалі —договір), за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити товар, на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що покупець оплачує повну вартість поставленого товару протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару.

Позивачем долучено до матеріалів справи підписані сторонами видаткові накладні: від 18.12.2010 № РкС1К06098 на загальну суму 1403,98 грн., № РкС1К06101 на загальну суму 6088,07 грн., № РкС1К06100 на загальну суму 6106,07 грн., № РкС1К06096 на загальну суму 1403,98 грн., № РкС1К06097 на загальну суму 1333,84 грн., № РкС1К06099 на загальну суму 6088,07 грн., № РкС1К06103 на загальну суму 6288,08 грн., № РкС1К06102 на загальну суму 6088,07 грн., від 21.12.2010 № РкС1К06104 на загальну суму 6996,85 грн., від 25.12.2010 № РкС1К06263 на загальну суму 6996,85 грн., від 07.01.2011 №РкС1К00005 на загальну суму 9024,86 грн., всього на загальну суму 62527,22 грн.

Відповідач вартість поставного товару у повному обсязі не оплатив, доказів оплати не надав, заборгованість не спростував.

За таких обставин, станом на момент вирішенні справи судом, вартість поставленого позивачем товару згідно вказаних вище накладних, у повному обсязі не сплачена, заборгованість становить 53527,22 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 53527.22 грн. у строки передбачені договором не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті підтверджений відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 53527.22 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача 3506,67 грн. –пені, 13381,80 грн. - штрафу, 288,22 грн. –3% річних, 1052,76 грн. –інфляційних втрат.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.1 договору у випадку прострочки покупцем оплати товару відповідно до п. 3.3 договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки.

Згідно з п. 4.2 договору у випадку прострочки покупцем оплати товару більш ніж на 30 календарних днів, відповідно до п. 3.3 договору, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 25% від суми неоплаченого в строк товару.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими, однак, такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з того, що за несвоєчасне виконання зобов’язання за контрактом з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 1488,13 грн., розрахована судом з урахуванням періоду прострочення зазначеного позивачем по кожній накладній окремо та з урахуванням зміни розміру облікової ставки НБУ.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення штрафу є обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд визнає його вірним. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 13381,80 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю на суму 288,22 грн. –3% річних та 1052,76 грн. –інфляційні втрати, розрахунок яких судом був перевірений.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Добре" (03148, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 25, код 35977487 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт" (65012, м. Одеса, пров. В. Катаєва, 3, код 30704028) основний борг у розмірі 53527 (п‘ятдесят три тисячі п‘ятсот двадцять сім) грн. 22 коп., пеню у розмірі 1489 (одна тисяча чотириста вісімдесят дев‘ять) грн.13 коп., штраф у розмірі 13381 (тринадцять тисяч триста вісімдесят одна) грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 22 коп., інфляційні втрати у розмірі 1052 (одна тисяча п‘ятдесят дві) грн. 76 коп., державне мито у розмірі 697 (шістсот дев‘яносто сім) грн. 39 коп. та 229 (двісті двадцять дев‘ять) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти

Дата складання повного рішення 01.06.2011