Постанова № 1726325, 01.02.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

                                                                                Справа № 2-а-285/08

 РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«01» лютого 2008 року                              11 год. 25 хв.                                                           м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Чалого І.С.при секретарі судового засідання Минько Н.З. та за участю сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:                                           

позивача:Мельник О.В. (дов. № 98-Юв від 24.12.2007 р.),

Коробка Н.М. (дов. № 95-Юв  від 24.12.2007 р.);відповідача:Оніщук В.П. (дов. № 95/10-15 від 08.01.2008 р.),

Рябчинський Ю.К. (дов. № 23306/10-15 від 21.05.2007 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот»до відповідачаДержавної податкової інспекції у м. Рівнепро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,–

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот», звернувшись до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до  Державної податкової інспекції у м. Рівне просить  визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0004662342/0/23-121 від 08.11.2007 року.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги. Пояснив суду , що на підставі акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення – рішення про донарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 341596 грн. та застосовано штрафних санкцій в сумі 683192 грн. Рахує, що правомірно застосував до спірних правовідносин які випливають з контрактів, Конвенцію між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Надав суду пояснення, які повністю співпадають з позицією викладеною у письмових запереченнях На думку відповідача, позивачем допущено порушення п.13.1 п. 13.2 ст. 13 Закону України „Про оподаткування  прибутку підприємств” від 28.12.1994 року, яке полягає у заниженні зобов’язань по сплаті податку на прибуток іноземних юридичних осіб, а саме по господарських операціях з компанією „ChadmountCompanyLimitedbyShares”, Англія в розмірі 341596, 00 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд, дійшов висновку що позов слід задовольнити з таких підстав:

Відповідно до ст. 9 Конституції України, міжнародні договори, згода на обов 'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Пунктом 2 ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось в формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Таку ж норму містить Закон України "Про систему оподаткування", ст. 19 якого теж віддає перевагу міжнародним договорам, якщо вони містять інші правила, ніж ті, що є в Законах України про оподаткування. Пунктом 18.1 ст. 18 Закону №334/94-ВР визначено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародних договорів. З наведеного випливає, що міжнародні договори в Україні мають пріоритетне значення і всі рішення в тому числі і контролюючих органів, а також їх нормативні акти не повинні виходити за рамки таких міжнародних договорів.

Пунктом   13.2   ст.   13   Закону  №283/97-ВР   визначено,   що  резидент   або   постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента, або уповноваженої ним особи    будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у п. 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми таза  їх рахунок,   який  сплачується  до  бюджету  під   час  такої виплати,  якщо   інше  непередбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Так, 10.02.1992 року була підписана Конвенція між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна (далі - Конвенція). Дана Конвенція набула чинності 11.08.1993 року та застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав. Твердження Відповідача про те, що зазначена Конвенція не підлягає застосуванню, оскільки вона не ратифікована Верховною Радою України не заслуговують на увагу з огляду на таке. Зазначена Конвенція була укладена 10.02.1992р. і набула чинності 11.08.1993р., тобто до набрання чинності Законом №283/97-ВР та Законами України "Про міжнародні договори України" в редакції №3767 від 22.12.1993р. та № 1905 від 29.0б.2004р. Дана Конвенція набула чинності на підставі п. 1 ст. 29 Конвенції та згідно ст. 16 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів, до якої приєдналася Україна 14.04.1986р., згідно Указу Президії Верховної Ради Української СРСР. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про правонаступництво України", Україна підтверджує свої зобов'язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України.

Чинність зазначеної Конвенції підтверджується і податковим органом, оскільки дана Конвенція входить до переліку чинних (діючих) міжнародних договорів наведених в листі ДПА України від 27.01.2006р. № 1507/7/12-0117.

Відповідно до п. (а) ч. 1 ст. З Конвенції термін "Сполучене Королівство" означає Великобританію і Північну Ірландію, включаючи будь-яку територію за межами територіального моря Сполученого Королівства, яка відповідно до міжнародних законів визначається або може бути в подальшому визначена за законами Сполученого Королівства, що стосуються континентального шельфа, як територія в межах якої можуть застосовуватись права Сполученого Королівства щодо морського дна, надр і їх природних ресурсів.

 Контрагент Позивача компанія „ChadmountCompanyLimitedbyShares”являється дочірньою компанією компанії „ChadmovntCompanyLimited”, що підтверджується довідкою від 19.10.2007 року, яка була оглянута в судовому засіданні. Зазначена компанія зареєстрована на території Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії (м. Лондон) і їй належать всі права та обов'язки компанії „ChadmountCompanyLimitedbyShares” за угодою придбання. Окрім того, Британські (Вірджинські) острови являються територією Карибського регіону, яка підпорядкована Об'єднаному Королівству Великобританії і Північної Ірландії, правова система якої базується на англійському загальному праві. Позивач надав Відповідачу для перевірки довідку видану Управлінням податкових зборів Вестмінстерської області від 07.11.2006 року та від 15.01.2007 року про те, що компанія „ChadmovntCompanyLimited”є резидентом Об'єднаного Королівства Великобританії, оскільки зазначена компанія по відношенню до компанії „ChadmountCompanyLimitedbyShares”є "материнською", а тому зобов'язання щодо сплати податку покладається на компанію „ChadmovntCompanyLimited”.

Таким чином, твердження Відповідача про те, що Позивач неправомірно користувався правилами міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування без отримання від нерезидента довідки (або її нотаріально завіреної копії), що засвідчувала б статус як резидента тієї країни, в якій вони мають своє місцезнаходження і з якими підписаний міжнародний договір є помилковими та необгрунтованими.

Крім того, відповідно до укладених з компанією „ChadmountCompanyLimitedbyShares”контрактів № RENT-ROVNO-100-2006 від 26.01.2006 року, № RENT-ROVNO-100-2006/2/988 від 31.08.2006 року, № RENT-ROVNO-50-2007 від 01.03.2007 року, Позивачем сплачено по орендній платі суму, що складає 5 344 5,00 грн., а не 5 693 267,70 грн. як зазначено в акті перевірки. Вказана Відповідачем сумане відповідає дійсності і не підтверджується платіжними документами на оплату орендної плати.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160–163 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов  задовольнити.

2. Визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення-рішення № 0004662342/0/23-121 від 08.11.2007 р.

3. Присудити з державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» (33017, м. Рівне-17, код ЄДРПОУ 05607824, р/р 260030265779 в Філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк», МФО 333539) сплачений судовий збір (державне мито) в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

4. Видати виконавчий лист після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови в повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                          І.С.Чалий