Постанова № 1726219, 27.03.2008, Харківський окружний адміністративний суд

                                                                                                         Справа № 2-а-804/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

«27» березняк 2008 року

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

судді - Спірідонова М.О.

за участю секретаря - Свіргун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ДПІ у Київському районі м.Харкова до

1.ТОВ «Фірма Ловис» Лімітед код 23327028;

2. ТОВ «Фірма Ловис» Лімітед код 21216678

 про визнання недійсним господарських зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до ТОВ «Фірма Ловис» Лімітед код 23327028 та ТОВ «Фірма Ловис» Лімітед код 21216678 в якому просив суд визнати недійсним господарське зобов’язіння , яке виникло на підставі Договору комісії № 2 від 01.01.2006 року, договору комісії № 2 від 01.01.2007 року; застосувати наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним.

            Під час розгляду справи представник позивача змінив позовні вимоги та просив визнати недійсним господарське зобов’язіння , яке виникло на підставі Договору комісії № 2 від 01.01.2006 року, договору комісії № 2 від 01.01.2007 року.

            В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що  ТОВ "фірма Ловис" Лімітед зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.12.1992 року за № 14801200000009054. На податковому обліку у ДПІ Київського району м. Харкова знаходиться з 13.01.1993 року.

ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена виїзна планова перевірка ТОВ "фірма Ловис" Лімітед з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року, про що складено акт перевірки від 13.09.2007 року № 4071/235/23327028.

Перевіркою встановлені порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР з урахуванням п. 8 Правилами роздрібної торгівлі   алкогольними   напоями,   затвердженим постановою Кабміну Міністрів України від 30.07.1996 р. № 854 та п. 10 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 218 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 р. за № 679/6967.

В ході проведення перевірки ТОВ "фірма Ловис" Лімітед також встановлено, що згідно Договору комісії № 2 від 01.01.2006 р., Договору комісії № 2 від 01.01.2007 р. ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 23327028 -Комітент, а ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 21216678 - Комісіонер.

Відповідно до умов договору : п.п.1.1 Комісіонер за винагороду по дорученню Комітента зобов'язується від свого Імені за рахунок Комітента укласти угоди по продажу підакцизної продукції з третьою особою.

п. 1.2 Комітент сплачує Комісіонеру винагороду за надані послуги. п.3.5  Комісіонер зобов'язаний реалізовувати  алкогольні  напої, табачні вироби та пиво третім особам за ціною, встановленою Комітентом, п.    3.7    У   ході    виконання    зобов'язань    за   Договором,    Комісіонер зобов'язаний щомісяця, не пізніше трьох днів після закінчення звітного місяця, надати Комітенту звіт про виконання доручення Комітента.

Так, згідно витратних накладних Комітент (ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 23327028 ) передавав для продажу Комісіонеру (ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 21216678) тютюнові вироби, алкогольні напої без наявності ліцензій на оптову торгівлю тютюновими виробами з 30.06.2006 р. по 31.03.2007 р. та на оптову торгівлю алкогольними напоями з 23.11.2006 р. по 31.03.2007 р.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності у тому числі їх виробниками за наявності у них ліцензій.

Таким чином, в порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР з урахуванням п. 8 Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 р. № 854 та п. 10 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 218 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 р. за № 679/6967, - загальний обсяг переданих ТОВ "фірмі Ловис" Лімітед код 21216678 - Комісіонер:

-тютюнових виробів дорівнює 6 574 310,13 грн.;

-     алкогольних напоїв дорівнює 1 668 591,10 грн.

Залишки, що знаходяться на комісії станом на 01.04.2007 р. складають 366950,71 грн., в тому числі: алкогольних напоїв - 179497,40 грн., тютюнових виробів - 187453,31 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цівільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 235 Цивільного кодексу України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, якій вони насправді вчинили.

Таким чином, удаваний правочин є нікчемним, не породжує жодних юридичних наслідків, оскільки особи, що його вчиняють, не мають на увазі і не бажають настання правових наслідків, які б могли виникнути внаслідок здійснення правочину такого типу.

Ч. 1 ст. 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, на думку представника позивача діяльність ТОВ "фірма Ловис" Лімітед була завідомо суперечна інтересам держави та суспільства, угода між ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 23327028 та ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 21216678 була укладена з метою суперечною інтересам держави та суспільства.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 із змінами та доповненнями "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" вказано, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема належать    угоди,    спрямовані    на    приховування фізичними    та юридичними особами доходів від оподаткування.

Виходячи з наведеного, господарська діяльність ТОВ "фірма Ловис" Лімітед здійснювалась поза межами правової відповідальності, без відображення таких операцій в податковому обліку, без сплати до бюджету відповідних податків і з приховуванням оподаткованого доходу. Тобто, вказана угода між ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 23327028 та ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 21216678 укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Відповідно   до   статті   207   Господарського   кодексу   України   - господарське зобов'язання,  яке  не  відповідає  вимогам  закону,  або здійснене з метою, завідомо суперечній інтересам держави та суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб"єктності), може бути за вимогою однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виходячи з вище викладеного просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник першого та другого відповідача в судове засідання з’явився з позовом не погодився у повному обсязі посилаючись на те, що угода між ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 23327028 та ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 21216678 була вчинена  без порушення норм діючого законодавства України.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до свідоцтва  № 49805 про державну реєстрацію юридичних осіб ТОВ Фірма  «Ловіс» Лімітед» код 23327028  зареєстровано у виконавчому комітеті Харківської міської ради  дата реєстрації 14.12.1992 року

Як було  встановлено судом, та вказаний факт не заперечувався сторонами по справі, згідно Договору комісії № 2 від 01.01.2006 р., Договору комісії № 2 від 01.01.2007 р. ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 23327028 -Комітент, а ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 21216678 - Комісіонер.

Відповідно до умов договору :

п.п.1.1 Комісіонер за винагороду по дорученню Комітента зобов'язується від свого Імені за рахунок Комітента укласти угоди по продажу підакцизної продукції з третьою особою.

п. 1.2 Комітент сплачує Комісіонеру винагороду за надані послуги.

п.3.5  Комісіонер зобов'язаний реалізовувати  алкогольні  напої, тютюнові вироби та пиво третім особам за ціною, встановленою Комітентом,

п.    3.7    У   ході    виконання    зобов'язань    за   Договором,    Комісіонер зобов'язаний щомісяця, не пізніше трьох днів після закінчення звітного місяця, надати Комітенту звіт про виконання доручення Комітента.

Згідно витратних накладних Комітент (ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 23327028 ) передавав для продажу Комісіонеру (ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 21216678) тютюнові вироби та алкогольні.

У відповідності до звітів до договору комісії № 2 від 01.01.2006 року за квітень 2006 року – березень 2007 року та актів виконаних робіт за той же проміжок часу, що повіреним були надані, а доверітелем отримані послуги по реалізації товарів згідно договору № 2 від 01.01.2006 року

 ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 21216678 реалізовувало напої без наявності ліцензій на оптову торгівлю тютюновими виробами з 30.06.2006 р. по 31.03.2007 р. та на оптової торгівлі алкогольними напоями з 23.11.2006 р. по 31.03.2007 р.

Стаття  203 Цівільного кодексу України, передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно   до   статті   207   Господарського   кодексу   України   - господарське зобов'язання,  яке  не  відповідає  вимогам  закону,  або здійснене з метою, завідомо суперечній інтересам держави та суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб"єктності), може бути за вимогою однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно вимог  п.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд зазначає, що  позивач не надав  доказів в обґрунтування наявності у Відповідача-1 і Відповідача-2 умислу, наміру на укладення господарського зобов’язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, скоєння дій, направлених на ухилення від сплати податків. Навпаки, встановлені судом факти свідчать про те, що  ТОВ "фірма Ловис" Лімітед код 23327028 розрахувалось з комітентом за наданий їх товарв ціні товаруувійшовподаток на додану вартість.

Сама по собі угода комісії не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Крім цього позивачем не підтверджено наявність доказів кримінальної відповідальності посадових осіб та відповідальності суб’єктів господарювання за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, позовні вимоги є неправомірними.

Доказами спрямованості умислу суб'єктів оспорюваної угоди на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, але таких доказів позивачем суду не надано.

Доказів відсутності повноважень у Відповідача 1 та Відповідача-2 на підписання такого договору в момент його укладання суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є необгрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись  ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України  суд, -

ПОТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ДПІ у Київському районі м.Харкова до ТОВ «Фірма Ловис» Лімітед код 23327028 та ТОВ «Фірма Ловис» Лімітед код 21216678 про визнання недійсним господарських зобов'язань - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова у повному обсязі виготовлена 31.03.2008 року.

Суддя                                                  М.О.Спірідонов