Постанова № 1726061, 20.03.2008, Харківський окружний адміністративний суд

С       Справа № 2-а-1136/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» березня 2008 року                                                                                             м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

 судді - Спірідонова М.О.

за участю секретарі - Свіргун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адмінистративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електричні машини» до ДПІ у Ленінському районі м.Харкова та Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання недійсним податкового-повідомлення рішення та стягнення коштів, -

встановив:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Харкова та Головного управління Державного казначейства України у Харківській області в якому просив суд визнати повідомлення-рішення від 04.10.2007 року № 0000311620/0 ДПІ у Ленінському районі м.Харкова, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2007 року на суму 240817,00 грн. недійсним; стягнути з ДПІ на користь позивача 240817 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ та стягнути з ДПІ у Ленінському районі м.Харкова на користь позивача судовий збір в розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначив, що Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Харків була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період липень 2007 р. За результатами перевірки складено акт від 28.09.2007 року №2138/16-004/31645126/ далі «Акт перевірки».

Як зазначив представник позивача ознайомившись з актом перевірки від 28 вересня 2007року №1965/16-004/31645126 '"Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "Торговий Дім "Електричні машини" (далі за текстом «Позивач»), з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2007 року", Позивач не погодився із висновками викладеними в Акті перевірки.

На підставі Акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.10.2007 р. №0000361620/0, яким неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування внаслідок хибного трактування положень п.п.6 пп 4.2.2. ст.4 Закону України №2181-111 від 2012.2000 р. «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (далі «Закон № 2181») та пп. 7.7.1. та 7.7.2. ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.«Про податок на додану вартість». В податковому повідомленні - рішенні від 12.09.2007 р. №0000311620/0 зазначено, що сума завищення бюджетного відшкодування становить 240 817,00 грн., податкове зобов’язання визначено в сумі 0 грн., штрафні санкції в сумі      0 грн.

Позивач в установлений законом строк надав відповідачу декларацію з податку на  додану вартість ( з додатками та розрахунком ПДВ) за липень 2007 року, яка була заповнена у повній відповідності до вимог Наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання»   (Зареєстровано   в   Мін'юсті   України   від   09.07.97р.   за  №250/250,   зі   змінами   та  доповненнями (далі «Наказ № 166»)

Як вказав представник позивача, розрахунки Відповідача щодо суми відшкодування ПДВ суперечать Наказу № 166.

Так, згідно з п.5.11. Наказу №166, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1. податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду ( відображається у рядку 22.2.податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1. податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду, у зв'язку з чим сума 87 716,00 грн. ( ряд.22.2 декларації ПДВ за червень 2007 року) була включена до рядка 23.1. декларації ПДВ за липень 2007 року.

Згідно з п.5.12.4 Наказу №166, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до склад у податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) у зв'язку з чим сума 240 817,00 грн (ряд 26 декларації з ПДВ за червень 2007р) була включена до рядка 23.2 декларації ПДВ за липень 2007р.

Таким чином, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (згідно декларації з ПДВ за липень 2007р) складає 328 533,00 грн.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7. ст..7 закону України „Про податок на додану вартість ,. від 03.04.1997р №168/97 ( зі змінами та доповненнями) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів визначається у додатку 3 до декларації з ПДВ „Розрахунок суми бюджетного відшкодування" ( в розрахунку при визначенні суми бюджетного відшкодування приймають участь показники рядків 24 та 17 податкової декларації з ПДВ звітного та відповідно попереднього податкових періодів та суми податку фактично сплачені грошовими коштами у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Фактична сплата підтверджена первинними документами (виписками банку, рахунків на оплату постачальників товарів (послуг).

Позивач подав відповідачу декларацію з податку на додану вартість за липень 2007р в якій у рядках 3 та 4 „Розрахунку суми бюджетного відшкодування" за липень 2007р задекларована сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (червень 2007 року), сплачена постачальникам у червні 2007 року в сумі 328 533,00 грн. та відповідно в Декларації з податку на додану вартість за липень 2007р в рядку 25 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 4 „Розрахунку суми бюджетного відшкодування дорівнює рядку 25.1 Декларації)» також   зазначена    сума    в розмірі   328 533,00 грн.

При перевірці достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2007 р. Відповідач підтвердив суми податкових зобов'язань, податкового кредиту, суму податкового кредиту попереднього податкового періоду (червень 2007 р.), фактично сплачену Позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг), заявлені Позивачем у Декларації з податку на додану вартість, Розрахунку суми бюджетного відшкодування за липень 2007 р.

Таким   чином, вказав позивача  при   ведені   господарської   діяльності   виконані   всі   вимоги законодавства України щодо оподаткування господарських операцій, представлена декларація, заповнена відповідно до Наказу № 166, та цілком правомірно включена сума ПДВ фактично сплачена грошовими  коштами отримувачем товарів (послуг)  у попередньому податковому/ періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Проте відповідач безпідставно зменшив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування) на 240 817,00 грн. і визначив суму бюджетного відшкодування 87 716,00 грн.. яка була визначена виключно значенням рядка 18.2 декларації з ПДВ за червень 2007р , що не відповідає вимогам та грубо порушує діючий Наказ №166 та повністю суперечить п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р.

Спірне податкове повідомлення - рішення було прийняте з порушенням вимог діючого законодавства та на підставі Акту перевірки, що не відповідає обставинам справи та нормативно необгрунтований.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету   України    або    відшкодуванню   з   Державного    бюджету   України   (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються пп. 7.7 ст. 7 вказаного Закону.

Надані ТОВ «ТД «Електричні машини» ДПІ податкові накладні відповідають вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", включають всі необхідні реквізити, відповідають вимогам пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки витрати по сплаті податку підтверджені належно оформленими податковими накладними.

Відповідач необгрунтовано визначив, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення попереднього звітного періоду 87 716,00 грн (значення рядку 18.2 декларації з ПДВ за червень 2007р- від'ємне, значення податкового зобов'язання та податкового кредиту за червень 2007р, яке ні яким чином не враховується при визначенні рядка 25.1 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку -  декларації з ПДВ) і не врахував норми пп. 6 пп. 7.2 п. 7. Закону України « Про податок на додану вартість» яким передбачено, що до складу податкового кредиту наступного податкового періоду включається: залишок   від'ємного   значення   після    бюджетного    відшкодування,   який   після бюджетного відшкодування за червень становить 240 817,00 грн. (рядок 26 декларації з ПДВ за червень 2007р);

В межах суми податку, фактично сплаченій Позивачем у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) ( 328 533,00 грн.) сума бюджетного відшкодування становить 328 533,00 грн.

Право на відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.97 р. і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Неправомірне зменшення бюджетного відшкодування ПДВ порушило право власності Позивача, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно, в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.

В процесі перевірки відповідач не встановив порушень Закону про ПДВ при формуванні сум податкового зобов'язання та податкового кредиту та визначенні від'ємного значення за червень 2007р. в порядку, визначеному пп. 7.7.1 даного Закону.

Згідно пп.4.4.1 ст.4 Закону України № 2181-Ш від 20.12.2000 року « у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускают неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Виходячи з вище викладеного  представник позивача просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник першого відповідача  ДПІ у Ленінському районі м.Харкова в судове засіданні з’явився та з позовом не погодився вказавши, що рішення прийняте ДПІ винесено у відповідності з нормами діючого законодавства.

Представник другого відповідача Головного управління державного казначейства України у Харківській області  в судове засідання з’явився та з позовом не погодився з обставин викладених першим відповідачем.

Судом встановлено, ДПІ в Ленінському районі м. Харків була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період липень 2007 р.

За результатами перевірки складено акт від 28.09.2007 року №2138/16-004/31645126.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.10.2007 р. №0000361620/0 у якому зазначено, що сума завищення бюджетного відшкодування становить 240 817,00 грн., податкове зобов’язання визначено в сумі 0 грн., штрафні санкції в сумі      0 грн.

Згідно рядку 18.2 декларації за червень від'ємне значення ПДВ в червні склало 87716грн.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно вимог п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»  (в редакції на закону станом на 31.05.2007 року) якою передбачено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

П.п.7.7.1. п. 7.7 ст. 7 вище вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п.7.7.2  п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п.7.7.3. п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, а у разі не підтвердження сум податку, попередньо включених до складу податкового кредиту, податковими накладними, передбачена відповідальність платника податку у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму непідтвердженого податкового кредиту.

Виходячи з аналізу наведених правових норм в редакції станом на 31.05.2007 року суд приходить до висновку, що для здійснення бюджетного відшкодування ПДВ мають значення тільки показники двох податкових періодів (звітного та наступного), тобто у липні не можливо заявляти до відшкодування з бюджету ПДВ, від'ємне значення якого виникло не у червні, а раніше.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що сумма сума 525898грн. не є залишком від'ємного значення попереднього періоду (травня), оскільки в цій сумі дійсно від'ємним  значенням травня є тільки 94918грн. (як різниця між податковим зобов'язанням та податковим кредитом травня згідно п.п.7.7.1 ст.7 ЗУ №168). Залишок складається з двох сум: 210905грн., яка виведена з двох уточнюючих розрахунків показників декларацій за лютий та березень 2007р. (додатки №№1,2), тобто ніяк не травня, 220075грн..

Суд дов встановлено, та вказаний факт не заперечувався позивачем, що  в травні позивач ніякого бюджетного відшкодування не заявляв і воно фіктично не здійснювалось, отже дана сума ніяк не може бути залишком від здійсненого в травні бюджетного відшкодування.

Той факт, що дана сума 220075грн. як від'ємне значення виникла ще в квітні, підтверджений зазначенням її у рядку 24 декларації за травень.

Оскільки згідно рядку 18.2 декларації за червень фактично від'ємне значення ПДВ в червні склало 87716грн., суд приходить до висновку, що  ця сума і підлягає бюджетному відшкодуванню у липні.

Також суд заначає, що сума 525898грн. не є залишком від'ємного значення попереднього періоду (травня), оскільки в цій сумі дійсно від'ємним  значенням травня є тільки 94918грн. (як різниця між податковим зобов'язанням та податковим кредитом травня згідно п.п.7.7.1 ст.7 ЗУ №168). Залишок складається з двох сум: 210905грн., яка виведена з двох уточнюючих розрахунків показників декларацій за лютий та березень 2007р. (додатки №№1,2), тобто ніяк не травня, 220075грн., яка включена до рядку 26 декларації за травень та, відповідно до рядку 23.2 декларації за червень. А отженаслідком невикористання суми від'ємного значення квітня у здійсненні бюджетного відшкодування в травні – ( в редакції закону станом на 31.05.2007 року) є те, що дана сума вже не може приймати участь в розрахунках бюджетного відшкодування майбутніх податкових періодів (зокрема червня). Той факт, що дана сума 220075грн. як від'ємне значення виникла ще в квітні, підтверджений зазначенням її у рядку 24 декларації за травень (додаток №3).

Що стосується позовної вимоги про стяйнення з бюджету 328533грн., то суд зазначає, що  в частині 87716грн. дана вимога є необгрунтованою, оскільки на цю суму відповідачем до третьої особи 26.11.07р. направлений висновок про здійснення бюджетного відшкодування, тобто спору в цій частині позову не існує.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскаржене податкове повідомлення- рішення винесено у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»  (в редакції на закону станом на 31.05.2007 року).

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 86, 87, 94, 104, 159, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

ПОТАНОВИВ:

 У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електричні машини» до ДПІ у Ленінському районі м.Харкова та Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання недійсним податкового-повідомлення рішення та стягнення коштів - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

         Постанова у повному обсязі виготовлена 25.03.2008 року

Суддя                                                                        Спірідонов М.О.