Рішення № 17252272, 21.06.2011, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 2-381/11 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2011 року Волочиський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Ніколової С.В.

при секретарі Хрупайло Т.В.

з участю: представника позивача Андрейчик Ю.Л., відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волочиську справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «ПриватБанк»(далі - Банк) звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 11.04.2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № hmv0AN2001857, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 39009,90 гривень зі строком погашення до 11.04.2014 року зі сплатою 7,92 процентів річних. З метою забезпечення виконання зобов'язання між ними 11.04.2007 року було укладено договір застави № hmv0AN2001857, згідно якого відповідач надав Банку в заставу належний йому на праві власності автомобіль DAEWOO, модель: Matis, рік випуску 2006, тип ТЗ: легковий комбі-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує, й станом на 18.03.2011року його заборгованість перед Банком становить 36672грн. 71 коп., з яких 28491 грн. 68 коп. заборгованості за кредитом (в тому числі 6523грн. 93 коп. простроченої заборгованості), 5329 грн. 23 коп. заборгованості по відсотках, 1716 грн. 40 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1135 грн. 40 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. Позивач просив в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором звернути стягнення на предмет застави - автомобіль DAEWOO.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечують, вважають вимоги Банку безпідставними, посилаючись на те, що Банк неправомірно підвищив відсоткову ставку, з чим відповідач не погоджувався. 27.07.2010 року Банк неправомірно, з застосуванням примусу до відповідача, забрав зазначений автомобіль в заклад, тому з часу передачі автомобіля в заклад відповідач не сплачував платежі по кредитному договору. Відповідач надав суду проведений ним розрахунок заборгованості, згідно якого у нього, на його думку, відсутня заборгованість перед Банком по кредитному договору.

Заслухавши учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 11.04.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № hmv0AN2001857, згідно якого Банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 39009,90 гривень, з яких 36940 грн. на купівлю автомобіля, 1555 грн. 69коп. на сплату страховки повне КАСКО, 184 грн. 70 коп. на сплату особистого страхування, 34 грн. на оплату послуг реєстратора Державного реєстру, 295 грн. 52 грн. - одноразова комісія за надання фінансового інструменту, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,66 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,80% від суми виданого кредиту у момент його надання, щомісяця в період сплати у розмірі 0,55% від суми наданого кредиту, відсотків за дострокове погашення кредиту згідно п. 3.11. договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 даного договору. Сторони визначили, що сплату слід проводити в період з “11-го” по “16-те” число кожного місяця, погашення заборгованості (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється щомісячно в період сплати у сумі 823 грн. 15 коп., що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії (п.1.1. кредитного договору).

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором 11.04.2007року сторони уклали договір застави, за яким відповідач надав у заставу належний йому на праві власності автомобіль DAEWOO, модель: Matis, рік випуску 2006, тип ТЗ: легковий комбі-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 2.3.1. кредитного договору Банк з 1 лютого 2009 року збільшив розмір процентної ставки до 20,04 %, після чого відповідач ОСОБА_2 продовжував сплачувати відсотки за новою ставкою, щопідтверджується розрахунком заборгованості, згідно якого станом на 10.04.2009 року ОСОБА_2 не мав заборгованості по сплаті процентів. Тому така пропозиція Банку щодо підвищення відсотків вважається прийнятою і правочин вчиненим відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 205, ч. 2 ст. 642 ЦК України, так як фактичними діями відповідач підтвердив прийняття пропозиції про підвищення відсоткової ставки.

В порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання щодо повернення кредиту належним чином, не виконував, допустивши станом на 18.03.2011 року заборгованість у сумі 36672 грн. 71 коп., з яких 28491 грн. 68 коп. заборгованості за кредитом (в тому числі 6523 грн. 93 коп. простроченої заборгованості), 5329 грн. 23 коп. заборгованості по відсотках, 1716 грн. 40 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також відповідно до умов п. 4.1 договору кредиту відповідачу нараховано 1135грн. 40 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Ці обставини підтверджуються матеріалами справи: зазначеними кредитним договором № hmv0AN2001857 від 11.04.2007 року та договором застави; розрахунком заборгованості відповідача перед Банком станом на 18.03.2011 року, вимогами Банку про повернення кредиту від 02.03.2011 року та від 15.03.2011 року на ім'я відповідача.

За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правовими наслідками невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, є право заставодержателя на звернення стягнення на предмет застави. Порядок звернення стягнення на предмет застави та реалізації предмета застави встановлено ст.ст. 590, 591 ЦК України, якими передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 20 Закону України “Про заставу” банк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань вони не будуть виконанні. У разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета застави.

Цією ж статтею 20 Закону України “Про заставу” передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Частиною 1 статті 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” встановлено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Згідно з вимогами пункту 4 частини 2 статті 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, якою, зокрема, передбачено продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Відповідно до п. 17.10. укладеного між сторонами договору застави від 11.04.2007року, у випадку порушення заставодавцем ОСОБА_2 будь-якого із зобов'язань за кредитним договором чи/або даним договором заставодавець зобов'язаний: - доставити предмет застави за адресою вул. Слави, 1 у строк 7 днів з моменту пред'явлення заставодержателем письмової вимоги з вказівкою суми заборгованості, строк сплати якої настав (у тому числі по кредиту, відстокам, іншим платежам), а також неустойки. У противному випадку заставодержатель має право здійснити доставку предмета застави за вказаною адресою, як своїми силами, так і на договірних умовах з третіми особами. Витрати, пов'язані з доставкою предмету застави несе заставодавець; - у той же строк передати предмет застави заставодержателю в заклад по акту прийому -передачі, який підписується сторонами. У цьому випадку заставодержатель має право виставити охорону предмета застави. як своїми силами, так і на договірних умовах з третіми особами. Витрати, пов'язані з доставкою предмету застави несе заставодавець.

Встановлено, що відповідач 27.07.2010 року в добровільному порядку передав Банку в заклад автомобіль DAEWOO, модель: Matis, рік випуску 2006, тип ТЗ: легковий комбі-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Суд не приймає пояснення відповідача ОСОБА_2 про те, що передача заставленого автомобіля в заклад Банку відбулася за відсутності його згоди із застосуванням примусу зі сторони працівників Банку, оскільки в підтвердження цих обставин ОСОБА_2 достовірних доказ ів не надав.

Згідно п. 15.7 договору застави сторони дійшли згоди, що Банк як заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору стосовно своєчасного погашення кредиту, а тому вимоги Банку про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на заставлене майно автомобіль DAEWOO, модель: Matis, рік випуску 2006, тип ТЗ: легковий комбі-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, є правомірними, такими, що підтверджуються матеріалами справи та грунтуються на законі.

Судові витрати в сумі 486 грн. 72 коп. (366 грн. 72 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 174, 209, 212-215, 88 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 611, 590, 591 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №hmv0AN2001857 від 11.04.2007 року в сумі 36672,71 гривень 71 коп. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель: Matis, рік випуску 2006, тип ТЗ: легковий комбі-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмета застави публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»(49094 м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»судові витрати у сумі 486 грн. 72 коп.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: