Рішення № 1724483, 26.05.2008, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2008 р.

Справа № 8/87-1691

Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу:

за позовом Прокурора Збаразького району в інтересах держави, вул. Кобилянської, 2, м. Збараж Тернопільської області, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, в особі Вишнівецької селищної ради, смт. Вишнівець Збаразького району Тернопільської області

до Вишнівецького комбінату комунальних підприємств, майдан Шевченка, 43, смт. Вишнівець Збаразького району Тернопільської області

про стягнення збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання води в розмірі 8774,06 грн.

За участю представників сторін:

прокурора: Савки М.В. –прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, посвідчення № 16 від 13.06.07 р.

позивача: Сушко А.С. –головного спеціаліста –юрисконсульта, довіреність № 2/324 від 01.06.2007 р.; Костюк В.С. –заступника селищного голови по виконавчій частині, керуючого справами виконавчого комітету, доручення № 97/2-19 від 08.05.2008 р.

відповідача: Муравської М. А. –керівника (паспорт серії МС 274840, виданий Збаразьким РВ УМВСУ в Тернопільській області 10.02.1998 р.).

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Прокурор Збаразького району в інтересах держави, вул. Кобилянської, 2, м. Збараж Тернопільської області, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, в особі Вишнівецької селищної ради, смт. Вишнівець Збаразького району Тернопільської області звернувся до господарського суду із позовом до Вишнівецького комбінату комунальних підприємств, майдан Шевченка, 43, смт. Вишнівець Збаразького району Тернопільської області, про стягнення збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання води в розмірі 8774,06 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено ст. ст. 38, 43, 68 Закону України «Про охорону навколишнього середовища»від 25.06.1991 р., № 1264-ХІІ (далі –Закон № 1264-ХІІ), ст. ст. Водного Кодексу України від 06.06.1995 р., № 213/95-ВР, а саме –за період з 2007 року без спеціального дозволу (ліцензії) спецводокористування забрано 24796 м3 підземних вод із підземних джерел, у зв’язку з чим державі завдано збитків на суму 8774,06 грн.

В підтвердження викладеного додає акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 11.03.2008 р., розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, паспорт артсвердловини та інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Представник відповідача в судові засідання прибув, проти позову заперечує з підстав зазначених у відзиві на позов № 46 від 08.05.2008 р., мотивуючи свої заперечення тим, що Вишнівецьким комбінатом комунальних підприємств в порядку встановленому ст. 50 Водного Кодексу подано клопотання про продовження строку спеціального водокористування. Станом на час розгляду справи в суді позивачем, як спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів строк спеціального водокористування (дії дозволу) не продовжений, в зв’язку з відсутністю очисних споруд. Поряд з цим, вважає, що відсутність очисних споруд через брак коштів на їх спорудження не є підставою для відмови у продовженні строку спеціального водокористування, так як між Вишнівецьким комбінатом комунальних підприємств і ТОВ «Славутич»укладено договір, за умовами якого відповідач вивозить відходи на поля ТОВ «Славутич».

Представники позивача та прокурор в судових засіданнях позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, думку прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Повноваження місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції (ст. 15 Закону № 1264-ХІІ).

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожний повинен не наносити шкоду природі.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Відповідач –Вишнівецький комбінат комунальних підприємств, майдан Шевченка, 43, смт. Вишнівець Збаразького району Тернопільської області (ідентифікаційний код 21132680) є юридичною особою, яка 18.05.2001 р. зареєстрована Збаразькою РДА Тернопільської області, та станом на 05.03.2008 р. значиться в ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою Управління статистики в Збаразькому районі Головного Управління статистики у Тернопільській області АБ № 136328 від 05.03.2008 р.

Згідно ст. 20 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища»державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Відповідно до норм Закону та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.

Як передбачено п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, користувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У випадку використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

Пунктом «з»частини 2 статті 68 Закону передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 68 Закону та ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України –підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

11.03.2008 р. державним інспектором Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в присутності керівника Вишнівецького комбінату комунальних підприємств проведено перевірку на предмет дотримання останнім природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт від 11.03.2008 р., у якому, поряд з іншим, зафіксований факт незаконного забору води без дозволу на спецводокористування, що є порушенням п. 9 ст. 44 Водного кодексу України.

Факт спецводокористування без дозволу відповідачем визнано, що підтверджується поясненням т.в.о. керівника Вишнівецького комбінату комунальних підприємств Муравської М.А. адресованими прокурору Збаразького району Тернопільської області, яке долучене до матеріалів справи.

В судових засіданнях представник відповідача стверджує, що Вишнівецьким комбінатом комунальних підприємств в частині вчинення необхідних дій по продовженні терміну дії дозволу на спецводокористування було дотримано вимоги природоохоронного законодавства, проте станом на час розгляду справи в суді продовження строку дії дозволу так і не відбулося, має місце зі сторони позивача необґрунтована відмова в продовженні його дії.

Разом з тим, присутній в судовому засіданні представник відповідача факт самовільного використання води в спірний період визнав, проте вважає, що на те були певні незалежні від підприємства обставини.

Стаття 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Розмір шкоди у таких випадках визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 18.05.1995 № 37 (з подальшими змінами), як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно представленого позивачем розрахунку внаслідок порушення вимог діючого законодавства державі заподіяний збиток на суму 8774,06 грн.

Щодо наведених відповідачем обставин про наявність договірних відносин відповідача з іншою юридичною особою про вивіз відходів на поля останньої, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 55 Закону № 1264-ХІІ визначено, що розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

У відповідності п. 20, п. 41 ст. 7 та п. 5., п. 20 ч.1 ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2008 рік у частині доходів є 65 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2008 році є 35 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі до бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських) –10 відсотків, обласних та республіканського, Автономної Республіки Крим бюджетів –25 відсотків, Київського та Севастопольського міських бюджетів – 35 відсотків.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач не надав суду будь –яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів погашення заподіяних державі збитків, суд визнає позовні вимоги Прокурора Збаразького району в інтересах держави, вул. Кобилянської, 2, м. Збараж Тернопільської області, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, в особі Вишнівецької селищної ради, смт. Вишнівець Збаразького району Тернопільської області щодо стягнення з Вишнівецького комбінату комунальних підприємств, майдан Шевченка, 43, смт. Вишнівець Збаразького району Тернопільської області збитків в розмірі 8774,06 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Вишнівецького комбінату комунальних підприємств, майдан Шевченка, 43, смт. Вишнівець Збаразького району Тернопільської області (ідентифікаційний код 21132680):

- в доход місцевого бюджету Вишнівецької селищної ради, вул. Грушевського, 6, смт. Вишнівець Збаразького району Тернопільської області (ідентифікаційний код 04396420) 8774 (вісім тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 06 коп. збитків;

- в доход Державного бюджету України 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня прийняття (підписання –30.05.2008 р.) рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя