Рішення № 17243443, 04.07.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-678/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2011 р.

Київський районний суд м.Харкова

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.,

за участю секретаря Сергєєвої В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Харківській області, третя особа ОСОБА_3, начальник Головного управління статистики у Харківській області про визнання незаконними наказів та стягнення моральної шкоди,

встановив:

20.08.2010 року позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління статистики у Харківській області, третя особа ОСОБА_3, начальник Головного управління статистики у Харківській області, в якій просить поновити пропущенний строк звернення до суду, Визнати незаконним та скасувати наказ №18 від 25.01.2010 року “Про порушення трудової дисципліни” відносно неї, як начальника управління статистики фінансів, визнати незаконним та скасувати наказ №12 від 06.01.2010 року “Про призначення службового розслідування” відносно неї та акт службового розслідування від 02.03.2010 року та стягнути з відповідача суму моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. та довести рішення суду до керівників Головного управління статистики у Харківській області. В обгрунтування позовних вимог, посилається на те, з 30.06.06р. призначена на посаду начальника управління статистики фінансів Головного управління статистики у Харківській області. 25.01.2010 року начальник Головного управління статистики в Харківській області (далі ГУС) ОСОБА_3 видав наказ від № 18 «Про порушення трудової дисципліни», відповідно до якого для 14 працівників управління статистики фінансів «вважати для табеля обліку використання робочого часу 05.01.2010 року днем прогулу», у тому числі і для неї, та позбавив їх премії за січень 2011 року. Зазначила, що керівництву ГУС було відомо, що 05.01.2010 року з 9-ї до 15-ї години їй надавалась медична допомога у закладі охорони здоровя з приводу гіпертонічного кризу, в підтвердження цього вона 06.01.2010 р. до кадрової служби ГУС надала відповідну довідку. На запит керівництва підтвердило, що ГУ охорони здоровя підтвердило що вона - ОСОБА_1 перебувала в поліклініці з 9-00 до 15-00 год. 05.01.10., діагноз-гіпертонічний криз”. Керівництвом ГУС направлено до начальника ГУОЗ облдержадміністрації Галацана О.В. запит щодо дійсності медичної довідки про її звернення 05.01.2010р. до консультативної поліклініки. На що отримала відповідь, що вона дійсно зверталась за медичною допомогою 05.01.2010р. в консультативну поліклініку, і їй була надана медична допомога. Після стабілізації стану здоровя вона залишила медичний заклад з рекомендацією продовжити лікування за місцем мешкання. ОСОБА_3 25.01.2010 року виносить незаконний наказ вважати цей день прогулом для неї. 06.01.2010 р. ОСОБА_3 видав наказ №12 про призначення службового розслідування за фактами перевищення службових повноважень її, як начальника управління статистики фінансів та порушення трудової дисципліни в управлінні статистики фінансів. З наказом вона була ознайомлена лише 03.02.2010р., хоча була присутня на роботі 6.01.2010р. Розслідування за наказом керівника розпочалося без її відома. Ніхто їй не пояснив, в чому полягає перевищення нею службових повноважень та порушення трудової дисципліни. 01.03.2010 року о 15-30 год. їй повідомили про засідання комісії 02.03.2010р., на якому вона зможе ознайомитись з актом службового розслідування. Оскільки з 02.03.2010 вона знаходилась у відпустці, у звязку з хворобою батька, вона подала заяву про перенесення ознайомлення з актом службового розслідування і вказала, що буде надавати свої зауваження. Після її виходу на роботу у липні 2010р. з актом її не знайомили і зауважень не питали. І тільки з акту державної інспекції праці їй стало відомо, що такий акт існує. Вважає, що адміністрацією ГУС порушені її права при проведенні службового розслідування. Крім того, вважає, що незаконними діями Відповідача їй було спричинено моральну шкоду. Зазанчила, що вона кадровий фахівець з багаторічним стажем роботи і бездоганною діловою репутацією, була наставником для багатьох молодих спеціалістів, мала подяки і заохочення ГУС (наказ №193-к від 01.12.03р та №294-к від 02.12.05р.), нагороджена грамотою спілки підприємців Харківської області за багаторічну сумлінну працю, високий рівень професійної майстерності. Публічно піддаючи сумніву документи, надані нею про стан її здоровя, керівництво ГУС і сам ОСОБА_3 порушив етику державних службовців, ст. 32 Конституції України та ст. 39-1 Основ законодавства України про охорону здоровя, наніс їй непоправної шкоди. Незаконне обявлення 5.01.2010 року документально підтвердженого дня хвороби для неї прогулом та позбавлення за це її за січень 2010 року премії призвело до погіршення відносин з оточуючими, порушення її життєвих звязків, викликало негативні емоції, моральні переживання та душевні страждання. Виданням незаконного наказу була принижена її честь, гідність, а також ділова репутація. В результаті чого вона зазнала втрат немайнового характеру, що настали у звязку із зниженням престижу і підриву довіри до моєї професійної діяльності. Вона була вимушена втрачати час, зусилля та матеріальні кошти на збирання доказів своєї безвинності, звернення до прокуратури та суду. Вимушена постійно нервувати, ця ситуація є для неї стресовою і кожен день поглиблює стрес. Як результат цього катастрофічно погіршився стан її здоровя, за останні півроку вона декілька разів була госпіталізована. Строк звернення до суду за захистом своїх прав затримала у зв*язу з звернення з приводу незаконних дій начальника до Державного комітету статистики України та відповідь отримала лише 15.03.2010р. Крім того, протягом частини березня, квітня, червня 2010р. вона знаходилася на лікарняному, з 11.05.2010р. у звязку з тяжкою хворобою батька знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за хворим. Потім вона вимушена була звернутися до органів прокуратури та територіальної державної інспекції праці у Харківській області та перевірка тривала у серпні 2010 року.

Позивач уточнила позовні вимоги та первісні вимоги доповнила та просила також визнати незаконним та скасувати наказ №141 від 12.07.2010 року та відшкодувати моральну шкоду.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснивши, що ОСОБА_1 довідку, щодо звернення до медичного закладу 05.01.2010 року до ГУС у Харківській області не подавала, а лише надала незавірену ксерокопію такої довідки, в звязку з чим керівництвом ГУС робились відповідні запити до медичного закладу з метою перевірки достовірності вказаної довідки. Крім того, згідно з записами вказаної довідки, їй було рекомендовано лікування за місцем проживання, але 05.01.2010 року ОСОБА_1 більше до медичного закладу не зверталась, листок непрацездатності не отримувала, офіційного документа, який би підтверджував законність її відсутності на робочому місці до ГУС у Харківській області не подавала. В звязку з чим, згідно з пунктом 2.6 Додатку №1 до Колективного договору ГУС у Харківській області ОСОБА_1, згідно з наказом № 8 від 25.01.2010 року по Головному управлінні, були позбавлені премії за січень 2010 року. Крім того, ОСОБА_1, самовільно звільнивши своїх підлеглих від роботи 05.01.2010 року, порушила вимоги Головного управління статистики у Харківській області за № 376-к від 25.12.2009 року, виданого на підставі наказу Держкомстату України № 469 від 14.12.2009 року «Про перенесення робочого дня»згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2009 року № 1412 у зв*язку з чим було проведено службове розслідування. Вона була проінформована про проведення службового розслідування відразу ж, але з наказом № 12,№ 18 вона ознайомилась лише 03.02.2010 року лише тому, що 07.01.2010 року з поважних причин була відсутньою на роботі.Про місце та час ознайомлення з актом службового розслідування ОСОБА_1була повідомлена своєчасно. Дійсно з 02.03.2010 року в неї розпочиналась відпустка. ОСОБА_1 в цей день була в будівлі Головного управління, але бажання зявитись на засіданні комісії не виявила і проігнорувала виклик на вказане засідання. Зазначає, що моральні страждання в розмірі 10000,00 грн. нічим не підтверджуються,так як: твердження позивача про її бездоганну ділову репутацію не відповідає дійсності. Крім того згідно з вимогами ст.233 КЗпПУ вона порушила строки подання заяви про вирішення трудового спору в місячний строк. Підстави для поновленя строків звернення до суду, викладені в позовній заяві ОСОБА_1, ГУС в Харківській області вважає надуманими, так як позивач мала всі можливості для своєчасного звернення до суду, але ігноруючи вимоги закону, замість суду розпочала звертатись в інші державні органи, які до вирішення трудових спорів не мають ніякого відношення. Вважаємо, що ОСОБА_1 була притягнута до дисциплінарної відповідальності згідно з діючими нормами трудового законодавства за конкретні порушення трудової дисципліни, Правил внутрішнього трудового розпорядку. Аналізуючи вхідні та вихідні дзвінки телефону мобільного звязку корпоративної мережі № 050-343-35-93 ГУС, робила дзвінки на стаціонарні телефони. Понад 200 вхідних та вихідних дзвінків ніякого відношення до мобільного звязку корпоративної мережі ГУС у Харківській області не мають. Заява ОСОБА_1 датована 09.06.2010 роком з проханням вирахувати з її заробітної плати кошти витрачені нею при розмовах по телефону мобільного звязку корпоративної мережі ГУС Харківської області 16.06.2010 року, саме після того як 15.06.2010 року за вимогою керівництва ГУС телефон корпоративної мережі, яким вона незаконно користувалась, було звблоковано оператором мобільного звязку. Її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за конкретні порушення трудової дисципліни. Вказані моральні страждання ОСОБА_1 у розмірі 10000,00 грн. відображають негативне ставлення до законних дій керівництва ГУС у Харківській області, носять надуманий характер і не мають під собою ніякого законного підґрунтя.

Третя особа ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечував та підтримав заперечення Головного управління статистики. Вважає позовну заяву незаконною і необгрунтованою.

Суд вислухавши пояснення сторін, вивчивши заперечення третьої особи, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ст.3 Конституції України людина, її життя, здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини-головним обовязком держави.

Як вбачається з п. 1 Порядку, службове розслідування щодо державних службовців проводиться у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обовязків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянам, державі, підприємству, установі, організації.

Як зазначено в наказі № 18 від 25 січня 2010 року «Про порушення трудової дисципліни»: «Вважати для табеля обліку використання робочого часу 05 січня 2010 року днем прогула для наступних працівників управління статистик фінансів…, в т.ч. і для ОСОБА_1», в п. 2 зазначено про позбавлення вищевказаних працівників управління статистики фінансів премії у січні 2010 року.

Як зазначено в наказі № 12 від 06 січня 2010 року у зв*язку з фактами перевищення службових повноважень начальником управління статистики фінансів ОСОБА_1 та порушення трудової дисципліни управлінні статистики фінансів , відповідно до Постанови КМУ від 13.06.2000 №950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців»наказано провести службове розслідування за даним фактом.

Відповідно до довідки консультативної поліклініки від 05.01.2010 року ОСОБА_1 надавалась медична допомога за діагнозом гіпертонічна хвороба 2 ст. гіпертонічний криз. ОСОБА_1 знаходилась у поліклініці з 9-00 год. До 15-00 год..

Як зазначено в наказі № 141 від 12 липня 2010 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»: «За недотримання вимог охорони праці виробничої санітарії, недбайливе ставлення до державного майна та спричинення Головному управлінню статистики у Харківській області матеріальної шкоди, начальнику управління статистики фінансів ОСОБА_1 оголосити ДОГАНУ».

Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1, що надала підтверджуючий документ, який відповідним чином завірений печатками та підписами головного лікаря, на наступний день 06.01.2010р. був наданий у відділ кадрів управління, а також сдано ксерокопію довідки про надання їй медичної допомоги та її пояснювальна записка. Претензій в частині завірення ксерокопії їй пред*явлено не було, та довідка була прийнята начальником відділу кадрів.

В судовому засіданні відповідач не заперечує проти того факту, що направляв запити до Головного управління охорони здоров*я з метою перевірки достовірності вказаної довідки. Та отримав відповідь 18.01.2010г., в якій підтвердили достовірність інформації за довідкою. А однак, проігнорував данний факт та через 7 діб 25.01.2010 р. видав наказ про прогули відносно ОСОБА_1 Дії ОСОБА_3 носять навмисний характер. Доводи відповідача щодо її дій після отриманого гіпертонічного кризу та надання їй медичної допомоги з 9 до 15 годин та її обов*язкового звернення до іншого лікувального заходу за отриманням лікарняного листа не є обгрунтованими. Вона має право сама вирішувати: чи знаходитись їй в спокої після гіпертонічного кризу вдома чи їхати в поліклініку, сидіти в черзі з метою отримання лікарняного листа для оплати.

В своїх поясненнях ОСОБА_1, щодо виданого відповідачем наказу №12 від 06.01.2010 р. про проведення у відношенні неї службового разслідування за фактом перевищення службових повноважень, зазаначила, що в цей же день її з наказом не ознайомили и не проінформували про проведення службового розслідування, що суперечить Положенню про проведення службового розслідування у відношенні державних службовців. Заява в запереченнях відповідача про те, що ОСОБА_1 самовільно надавала дозвіл не виходити на роботу своїм підлеглим 05.01.2010р. не відповідає дійсності. Інформації про винесення приказів та розпоряджень ОСОБА_1 відсутня, крім того вона не наділена правами разпорядних функцій. Однак на заявах співробітників про надання 1 дня за власний рахунок вона написала свою візу «Прошу надати». Візу «Не заперечую»наклав перший заступник начальника ГУС.

Для видачі наказу про надання одного дня - 05.01.2010 р. рабітникам управління за власний рахунок: 1) ОСОБА_1 надала службову записку 30.01.2009 р. керівництву ГУС з проханням дозволити працю управління з 4-го по 6-є січня не в повному складі, т.к. виробничої необхідності в цьому не було. Тим паче, що була Постанова КМ України про перенос робочих днів 4,5 та 6.01.2010р. та оголошення їх вихідними. Данний факт в судовому засіданні відповідачем не заперечувався. 2)співробітники надали заяви, які були завізирувані нею як безпосереднім керівником начальника ГУС-куратором управління. Однак ОСОБА_3 навмисно не видав відповідного наказу. Заява в запереченнях відповідача про те, що вона порушила п. 29 Регламенту Головного Управління статистики, не відповідає дійсності.

П.29 Регламенту гласить, що «начальники управлений сообщают о своем отсутствии в рабочее время в связи со служебной необходимостью первому заместителю начальника управления, заместителям начальника управления». Відсутність ОСОБА_1 на роботі 05.01.2010р. була пов*язана не з виробничою необхідністю, а зі станом здоровя. Співробітники управління знали про її стан, та одна з них супроводжувала її до лікувального заходу.

ЇЇ повідомили про дату ознайомлення з актом службового розслідування, коли вона фактично знаходилась у відпустці, 02.03.2010р. Вона надала заяву про перенос дати ознайомлення з актом після її виходу з відпустки з тим, що вона буде подавати свої зауваження. Однак, игноруючи її заяву, порушуючи Порядок проведення служебового розслідування (який дає право надавати пояснення), комиссия 02.03.2010г. складає Акт службового розслідування факту перевищення службових повноважень та порушення трудового законодавства. З актом ОСОБА_1 ніхто не ознайомив, про його існування вона дізналась з акту державної інспекції праці.

12.07.2010г. відповідачем було видано наказ №141 про оголошення їй догани за порушення норм охорони праці, виробничої санітарії та недбалого ставлення до державного майна.

Дійсно, 23 та 26.04.2010 р. ОСОБА_1 з письмового дозволу ОСОБА_3, щоб отримати у нього дозвіл на відпустку (вона мала 145 днів невикористаної відпустки), який їй був потрібен для догляду за хворим батьком (4-й інсульт). Заява відповідача про те, що вона не повинна була приймати в цей час звіти підприємств безґрунтовний, вона, працюючи в ГУС, була державним службовцем та виконувала свої функції, предписані Положенням про управління статистики фінансів, а саме: прийом звітів від респондентів. Письмових розпоряджень ОСОБА_3 про заборону начальникам управління приймати звітність не здавалось.

Посилання відповідача на недбале відношення до державного майна відобразилось, в знаходженні в неї з 11.05.2010р. по 09.06.2010р. корпоративного мобільного телефону для оперативного з*вязку з підлеглими та респондентами. До цього часу телефон знаходився в користуванні 25 осіб-управління, рабочі місця яких розташовані в 5 кімнатах, та який передавався з рук до рук не знайшло свого підтвердження. Затвердженого документу, який би регламентував порядок користування корпоративним телефоном в Главкомі управління статистики, відсутній, не доводились до співробітників і ліміти використання мобільного зв*язку.

В наданих відповідачем виписках оператора мобільного зв*язку за період з 01.02 по 01.07.2010р. на 21- аркуші видно, що за 5 місяців вартість послуг зв*язку склала 800 грн.. З виписки вилучено 16 перших аркушів, та представник відповідача заявив в суді, що всі ці розходи відносяться до періоду травня-червень 2010р. В наказі про оголошення їй догани відображена сумма 186 грн. при цьому претензій матеріального характеру ГУС їй пред*явлено.

Суд, важає наказ № 141 от 12.07.2010г. протизаконним. Ніяких доводів, які б підтверджували винність ОСОБА_1 не надано. Письмове звернення про добровільну сплату за послуги мобільного зв*язку за період травень-червень 2010 року зі слів ОСОБА_1 - проігноровано.

Як зазначено в акті службового розслідування від 02.03.2010 року відповідач підтвердив, що вона за період работи з 1986 року не мала дисциплінарних стягнень, отримувала віключно високі щорічні оцінки з 2001 року, мала подяки по роботі.

Згідно зі ст.ст.139,140,142 КЗпП України та ст.24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомпраці СРСР за погодженням з ВЦРПС від 20.07.84р., порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. Тобто, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни. При цьому закон вимагає, аби факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Згідно зі ст. 149 КЗпП та п.30 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Головного управління статистики у Харківській області, затверджених конференцією трудового колективу Головного управління статистики у Харківській області Протоколом №1 від 09.07.04р.(додаток 2),до застосування дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни адміністрація повинна зажадати письмове пояснення. Якщо працівник, який порушив трудову дисципліну, відмовляється дати пояснення, про це складається акт.

Як з*ясовано в судовому засіданні Адміністрацією управління не були враховані її усні пояснення. В порушення вищезгаданих нормативних актів адміністрація управління не склало акт про відмову в наданні нею письмових пояснень, а якщо і склала, то її з ним не ознайомила.

Ст. 14 Закону України "Про охорону праці" зобов'язує працівника "дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства".

Також позивач зазначила, що керівництву ГУС у Харківській області добре відомо, що вона вимушена була тимчасово бути відсутню у стаціонарі лікувального закладу у зв'язку з необхідністю надання особисто заяви про надання відпустки у зв'язку з важкою хворобою батька начальнику ГУС у Харківській області, ОСОБА_3 та отримання від нього дозволу на відпустку.

Щодо недбайливого ставлення до державного майна та спричинення ГУС у Харківській області матеріальної шкоди в розмірі 186,83 грн (сто вісімдесят шість гривень 83 коп.)

У Головному управлінні статистики у Харківській області відсутній будь-який внутрішній нормативний документ (положення, правила, порядок тощо),який регламентує порядок зберігання та використання мобільного корпоративного зв'язку в робочий час. Відсутні також ліміти використання мобільного зв'язку.

До неї не доводився акт інвентаризації чи ревізії, з якого б випливало, що вона заподіяла шкоду організації саме в сумі 186,83 грн. Тобто, вона ніяким чином не спричинила Головному управлінню статистики у Харківській області матеріальної шкоди і тим більш у її діях нема і натяку на недбайливе ставлення до державного майна.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд керувався розясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, зокрема п.9, у відповідності з яким, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди врахував характер, обсяг фізичних, душевних страждань яких зазнали позивачі, характер, тривалість, можливість відновлення немайнових витрат, стан здоровя потерпілих та тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках. Крім того, на підставі ст. 23 ч. 3 суд врахував вимоги розумності та справедливості.

Суд вважає, що в частині стягнення з відповідача 10000 грн. моральної шкоди позовні вимоги ОСОБА_1 завищені, підлягають задоволенню частково. Вона зазнала психологічного стресу в період службового розслідування та зіпсування її репутації, незручності, повязані з необхідністю витрачати час, фізичні та душевні сили на відвідування правоохоронних установ, судових органів.

Відповідно до ч. 1 ст.55 Конституції України кожному громадянину гарантується право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод.

Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та ст.81 Цивільного процесуального кодексу України державне мито і судові витрати не сплачуються.

Суд вважає, що пропустила строк звернення до суду ОСОБА_1 з поважних причин, тому відповідно до ст. 73 ЦПК України- суд поновляє, встановлений законом, як встановлено, вище у ОСОБА_1 довгий час хворів батько, а пізніше неодноразово вона знаходилась на лікарняних.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з винної сторони всі судові витрати.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Головного управління статистики у Харківській області судовий збір та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Суд, оцінивши належність, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 73, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 40,140,147,237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ №18 від 25.01.2010 року “Про порушення трудової дисципліни” відносно ОСОБА_1, як начальника управління статистики фінансів.

Визнати незаконним та скасувати наказ №12 від 06.01.2010 року “Про призначення службового розслідування” відносно ОСОБА_1.

Стягнути з Головного управління статистики у Харківській області на користь ОСОБА_1 шкоду у розмірі 5000 (п*ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Головного управління статистики у Харківській області на користь держави держмито у розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп.

Стягнути з Головного управління статистики у Харківській області на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7(сім) грн. 50 коп. на рахунок № 31211259700004, код бюджетної класифікації доходів 22050001, код одержувача 24134573, одержувач УДК у Київському районі м. Харкова, банк одержувача ГУДК України у Харківській області, МФО банку одержувача 851011.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий -