Вирок № 17230997, 18.07.2011, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

справа № 1-132/11р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2011 року м.Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючий суддя Макарова Ю.І.,

при секретарі Горбатюк К.А.,

з участю: прокурор Єднєв В.О.,

захисник адвокатОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця с. Іванівка Світловодського району Кіровоградської області, українеця, громадянина України, із неповною середньою освітою, за спеціальністю тракторист, одруженого, не працюючого, який проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженеця с. Маркучі Свободненського району Амурської області Росія, росіянина, громадянина України, із неповною середньою освітою, спеціальності не має, не одруженого, не працюючого, який проживає в АДРЕСА_2 раніше судимого: 20.02.2001 року Світловодським міськрайонним судом за ч.3 ст. 140 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з відстрочкою виконання вироку на 1 рік; 11.06.2001 року Світловодським міськрайонним судом за ч.3 ст. 81, ч.2 ст. 140 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, 14.07.2003 року Світловодським міськрайонним судом за ч.3 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, 03.05.2006 року Світловодським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, 11.07.2009 року був умовно достроково звільнений на строк 11 місяців 29 днів, 10.07.2010 року знятий з обліку у звязку із закінченням невідбутої частини покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

7 липня 2010 року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуваючи в селі Нагірне, Світловодського району, Кіровоградської області знаходились в будинку АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_4, де святкували день «Івана Купала». Під час розпивання алкогольних напоїв з ОСОБА_4 та його знайомим на імя ОСОБА_5, особа якого досудовим слідством не встановлена, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного спяніння, вступили в злочинну змову спрямовану на вчинення нападу на ОСОБА_4 із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого з метою заволодіння його грошима та іншими цінностями.

Для того, щоб не викликати підозр з боку потерпілого та ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли з двору вказаного будинку. Переконавшись, у тому, що ніхто не спостерігає за їхніми діями, діючи відповідно до спільного злочинного задуму, в цю ж ніч, близько 01:00 години 08 липня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернулися до будинку АДРЕСА_3 в селі Нагірне та перелізши через паркан, проникли на територію домоволодіння.

Перебуваючи на території домоволодіння, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи спільно з описаним вище єдиним злочинним задумом, постукали в двері житлового будинку. Коли ОСОБА_4 відчинив двері власного будинку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили напад на ОСОБА_4 з метою заволодіння його грошима та іншими цінностями. При цьому ОСОБА_2 не чекаючи на запрошення господаря пройти в будинок, з метою нейтралізації можливого опору з його боку та з метою фізичного і психологічного пригнічення його волі до протидії злочину, наніс не менше двох ударів ОСОБА_4 в область голови. Внаслідок отриманих ударів, ОСОБА_4 відчув фізичний біль та відійшов від дверей, звільнивши таким чином прохід до будинку. Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проникли в житлове приміщення будинку.

Відповідно до розподілу злочинних ролей, ОСОБА_2 продовжив застосовувати відносно ОСОБА_4 насильство, що було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а саме наніс не менше двох ударів кулаками рук та не менше чотирьох ударів іншими предметами, включаючи знайдену в будинку деревяну палицю та скляну банку з тушонкою обємом 0,5 л, а також іншими предметами побуту, в область голови, тулуба, рук та ніг потерпілого ОСОБА_4, від чого останній втратив свідомість.

В свою чергу, ОСОБА_3, виконуючи свою роль у виконанні спільного злочинного задуму, обшукав будинок в пошуках грошей та інших матеріальних цінностей, та знайшов і незаконно заволодів наступним майном, яке належало потерпілому ОСОБА_4: грошима потерпілого в сумі 50,00 грн., сім-картою мобільного оператора «МТС», вартістю 10 гривень, автомобільною переноскою, вартістю 21 грн. з лампочкою, вартістю 3,50 грн., завдавши останньому матеріального збитку на загальну суму 84 грн. 50 коп.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у потерпілого ОСОБА_4 утворились тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, рани голови та правої голені, припухлості мяких тканин грудної клітини, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоровя.

Вищевказаними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили розбійний напад за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло.

Допитаний в залі судового засідання ОСОБА_2 вину в інкримінованому злочині визнав частково та показав, що 07.07.2010 року разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 прийшли в гості до потерпілого, де розпивали спиртні напої. Після чого, пішли по домівках. По дорозі додому виявив, що відсутній мобільний телефон, зрозумів, що залишив його у потерпілого в будинку і вирішив повернутись, щоб забрати телефон. Прийшов до подвіря потерпілого, хвіртка була відчинена, тому безперешкодно пройшов на територію домоволодіння та постукав у вхідні двері. При цьому, ОСОБА_6 залишився чекати на вулиці і на подвіря не заходив. Вхідні двері відчинив господар, ОСОБА_2 пояснив, що залишив мобільний телефон, на що потерпілий повідомив, що телефону в нього не має і відштовхнув його. Крім того, у потерпілого в руках була викрутка, якою він намагався нанести удар. Після цього, ОСОБА_2 почав бити потерпілого руками і ногами в різні частини тіла. В цей час, до них прийшов ОСОБА_6, який намагався їх розборонити, але в нього ні чого не виходило. Під час побиття потерпілого, ОСОБА_2 наносив йому удари в різні частини тіла, в тому числі по голові різними речами, що були під руками: скляними банками, деревяною палицею. ОСОБА_6 побачив, що ОСОБА_2 порізав ногу і шукав у будинку якусь ганчірку для перевязки. Після побиття потерпілого, забрав 30 грн. та сім-картку з мобільного телефону, щоб потерпілий не здійснив дзвінок до міліції. Вину визнає в спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень та заволодінні 30 грн. і сім-картки. Під час досудового слідства обмовив ОСОБА_6, оскільки так казали працівники міліції, обіцяли, що він вийде на підписку про невиїзд.

Підсудний ОСОБА_3, вину в інкримінованому злочині не визнав, та суду повідомив, що 07.07.2010 року він спільно з ОСОБА_2 пішли до ОСОБА_5, який являється його знайомим, де розпили 0,5 л горілки. Після чого, за пропозицією ОСОБА_5 пішли до його знайомого з метою продовжити розпиття горілки.

Так, вони прийшли до чоловіка на імя ОСОБА_4, з яким того дня і познайомилися. ОСОБА_4 проживає в с. Нагірне, вул. Озеро-болотна, номеру будинку він не знає. ОСОБА_4 пішов в будинок, де взяв гроші та передав гроші ОСОБА_5, який пішов купляти самогон, де ОСОБА_4 брав гроші йому не відомо, хоча двері в будинок були відчинені. Коли ОСОБА_5 повернувся вони розпили літр самогону на чотири чоловіка. Після цього ОСОБА_4 дав ОСОБА_5 ще дві гривні і вони пішли по самогон. Через деякий час вони повернулися з пляшкою горілки 0,5 л та розпили її. Після цього вони пішли додому. Володимир йшов попереду та не звертав на них увагу, а ОСОБА_2 та він йшли поряд. По дорозі ОСОБА_2 сказав, що він забув у ОСОБА_4 свій мобільний телефон та через це він повернувся до ОСОБА_4, а він залишився його чекати. Володимира вже з ними не було.

Приблизно через 15-20 хв., він вирішив піти подивитися де ОСОБА_2. Коли він підійшов до домоволодіння ОСОБА_4, хвіртка в двір була зачинена, він відчинив хвіртку та підійшов до дверей будинку. Коли він зайшов в будинок, то в кімнаті, що навпроти вхідних дверей, він побачив, що ОСОБА_2 кулаками наносив удари ОСОБА_4 в область голови чи тулуба, на даний час він точно не памятає. І він почав відтягувати ОСОБА_2 від ОСОБА_4. Коли він відтягнув ОСОБА_2, то останній сів на стілець чи на диван та почав говорити з ОСОБА_4. Він побачив, що у ОСОБА_2 порізана нога, тому зайшов у другу кімнату в ту що далі від вхідних дверей з метою знайти що-небудь для перевязки. Чув, що в сусідній кімнаті щось розбилось, а тому він пішов в ту кімнату де був ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Коли він зайшов до кімнати то побачив, що ОСОБА_2 розбив банку на голові у ОСОБА_4, яку саме банку розбив ОСОБА_2 він не памятає. Після цього ОСОБА_2 ще декілька разів вдарив кулаком ОСОБА_4, в область ребер, після цього він відтягнув Атоновича і вони пішли додому. Коли вони виходили з будинку ОСОБА_4 підводився. По дорозі ОСОБА_2 повернув йому мобільний телефон та сказав, що телефон він найшов на лавочці і припустив, що телефон у нього випав. А після цього ОСОБА_2 запропонував йому випити горілки. На що він відповів ОСОБА_2, що у них не має грошей, а останній сказав, що він взяв гроші у ОСОБА_4 приблизно тридцять пять гривень, але де саме ОСОБА_2 взяв гроші, не повідомив, а він не бачив де і коли ОСОБА_2 взяв гроші. Після цього вони купили пляшку горілки і випили її.

Свою вину він не визнає в звязку з тим, що він не бив ОСОБА_4 і не брав у нього грошей, це зробив ОСОБА_2

Не зважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_3 та часткове визнання вини підсудним ОСОБА_2, суд вважає, що їх вина повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_4 суду повідомив, що 07 липня 2010 року він цілий день займався господарством, а ввечері цього ж дня, близько 22-23 години до нього прийшли ОСОБА_5 та двоє молодих хлопців. Володимир познайомив його з хлопцями, які назвались ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які були вже трохи на підпитку. ОСОБА_5 попросив у нього грошей, сказав, що хоче придбати самогону, щоб разом випити. Він також був не проти трохи випити, тож пішов в кімнату, де у нього у сумці були гроші, взяв 20 гривень і дав їх ОСОБА_5. Володимир пішов кудись та придбав один літр самогону в 1,5 літровій пляшці.

В цей час він та хлопці чекали на ОСОБА_5 в дворі його домоволодіння, під навісом з винограду. Коли ОСОБА_5 повернувся вони в чотирьох стали випивати. При цьому вони розмовляли на загальні теми, проводили час. Приблизно через годину, але точно вказати він не може, вони допили горілку і гості пішли по домівках. Після гостей він закрив хвіртку.

Через деякий час (точно вказати не може), коли він вже зайшов в будинок і збирався лягати спати, в двері почали стукати.

Він відчинив двері, там були ті самі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з яким він щойно випивав, але без ОСОБА_5. Хтось із них, нічого не кажучи, наніс йому декілька ударів руками в голову. Здається це був ОСОБА_2, але точно стверджувати цього він не може бо перебував у шоковому стані. Від отриманих ударів він посунувся назад. Хлопці сказали: «давай гроші!». Він відповів, що грошей у нього не має, тоді вони продовжили його бити. Хто саме його бив він точно сказати не може, але йому найбільше запамяталися удари ОСОБА_2. Олександр брав різні предмети, які знаходилися в будинку, якими бив його: так ОСОБА_2 взяв банку з варенням та кинув йому в голову, потім взяв деревяну палицю, верхню частину від рибальської плішні та став бити його по голові та тулубу.

В цей час ОСОБА_3 ходив по будинку та обшукував його в пошуках грошей вивертав сумки, згрібав предмети зі столів та полиць, кидав їх на підлогу. Трохи походивши підійшов до нього та приєднався до побиття, став запитувати де у нього зберігаються гроші, потім продовжив свої пошуки.

Від отриманих чисельних ударів він став себе погано почувати, хоч і намагався захиститися руками від ударів. Памятає також, що його били табуретом, який стояв в кухні, потім, здається він почув звук якоїсь машини. Хлопці сказали, що треба йти. Після цього, тобто після того як він почув ці слова він підвівся з підлоги, де він знаходився після отриманих ударів і втратив свідомість. Коли він отямився то в будинку вже нікого не було.

Він хотів викликати когось на допомогу, бо почував себе зле і ледь пересувався по будинку, але виявилося, що з двох його телефонів зникли сім карти. А з одного з телефонів зник і зарядний пристрій, а точніше батарея, телефони були на місці.

Оглянувши приміщення він також виявив, що з сумки зникли гроші в сумі 30-40 гривень, точну суму він не памятає.

Свідок ОСОБА_7, суду показав, в період часу приблизно з 8 травня до 8 липня 2010 року у нього в дома в с. Нагірному працювали двоє чоловіків ОСОБА_3 та ОСОБА_2, вони працювали різноробочими, за що отримували платню. Він знає про те що ОСОБА_3 раніше судимий, та перебував на умовно-достроковому звільнені, а ОСОБА_2 раніше не судимий. Хлопці працювали не безпосередньо у нього, а допомагали його батькам, які також проживають в с. Нагірне. Після того як сплинув місяць, як вони працювали він придбав їм мобільний телефон «Самсунг»розкладушку, та нову сім-картку для того щоб він міг з ними звязуватися. Сім-картка у них була «Київстар»з номером НОМЕР_1. Даним телефоном користувався як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3.

07.07.2010 року він заступив на добове чергування. 08.07.2010 року о 3 год. 30 хв. йому на мобільний телефон зателефонував невідомий йому раніше номер, коли він відповів, то почув голос ОСОБА_3. ОСОБА_3 запитав у нього чи є на наступний день робота, на що він йому відповів, що він точно не знає, та сказав йому почекати до ранку, та запитав у ОСОБА_3, де він, на що останній йому відповів, що він відпочиває у якогось дачника. Він повернувся додому на наступний ранок 08.07.2010 року близько 9 год. 30 хв., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 чекали на нього. Вони попросили у нього грошей, щоб поїхати в м. Світловодськ, для чого їм потрібні були гроші вони йому не пояснили. Грошей він їм не дав, а натомість забрав у них мобільний телефон. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішли. Коли він дізнався про, те що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скоїли розбій відносно ОСОБА_4, то оглянув мобільний телефон, який був у їхньому тимчасовому користуванні, та виявив там сім-карту мобільного оператора », після чого добровільно видав сім-картку співробітникам Світловодського МВ.

Судом також досліджені письмові докази по справі.

Протокол огляду місця події від 08.07.2010 року із фототаблицею до нього, відповідно до якого проведено огляд будинку № 14 по вул. Озеро-Болотна с. Нагірне Світловодського району. (а.с. 10-15)

Протокол огляду місця події від 08.07.2010 року, відповідно до якого оглянуто сім-картку мобільного оператора », та яка добровільно видана ОСОБА_7 (а.с. 16)

Протокол предявлення осіб для впізнання, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як осіб, які в ніч на 08.07.2011 року вчинили відносно нього розбійний напад. (а.с. 26)

Протокол відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_4, відповідно до якого потерпілий розповів про обставини скоєння відносно нього розбійного нападу. (а.с. 27-30)

Протокол відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим ОСОБА_3 від 20.09.2010 року, який пояснив, що він не причетний до скоєння злочину, оскільки, ОСОБА_2 сам зайшов в будинок та наносив тілесні ушкодження потерпілому, а коли прийшов ОСОБА_3, то він хотів допомогти потерпілому, та вказав, що гроші у потерпілого він не забирав. (а.с. 31-34).

Протокол очної ставки між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3, в ході якої кожен залишився на своїх показаннях. (а.с. 39-41)

Висновок судово-медичної експертизи № 527 від 24.09.2010 року, відповідно до якого, потерпілому ОСОБА_4 спричинено легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя. (а.с. 54)

Висновок товарознавчої експертизи від 11.08.2010 року про вартість майна. (а.с. 61-62)

Висновок судово-психіатричної експертизи № 619 від 17.09.2010 року, згідно якої ОСОБА_2 в момент скоєння правопорушення психічними захворюваннями не страждав, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. У відношенні інкримінуємого правопорушення слід вважати осудним. Психічними захворюваннями не страждає. (а.с. 69-70)

Висновок судово-медичної дослідження крові № 247 від 22.09.2010 року. (а.с. 76-82)

Висновок судово-цитологічної експертизи № 248 від 24.09.2010 року. (а.с. 92-95)

Висновок судово-дактилоскопічної експертизи № 269 від 27.09.2010 року. (а.с. 105-114)

Протокол огляду двох фрагментів палиці, недопалку та сім картки «Київстар»та постанова про визнання зазначених речей речовими доказами. (а.с. 125, 126).

Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 09.07.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_2 визнавав себе винним у скоєному розбійному нападу на ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_3 (а.с. 150)

Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 09.07.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_3 визнавав свою вину у скоєнні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4 разом із ОСОБА_2 (а.с. 194)

Викладені в протоколах допиту підозрюваних показання повністю співпадають із показаннями потерпілого ОСОБА_4

Оцінивши в сукупності досліджені по справі докази, які є належними, достовірними і допустимими, суд вважає їх достатніми для визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними у вчиненні встановленого судом злочину.

Даючи оцінку результатам судового розгляду справи, суд визнає, що вина підсудних в інкримінованому їм злочині доведена повністю, дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд кваліфікує як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, тобто за ч.3 ст. 187 КК України.

Судом не беруться до уваги показання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, надані ними під час судового розгляду справи, оскільки вони повністю спростовуються доказами на які суд вказав вище та конкретними обставинами справи, а тому суд розцінює їх, як бажання підсудних уникнути відповідальності за скоєний злочин.

При призначенні покарання, відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

Суд враховує такі встановлені слідством обставини.

Підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинено умисний особливо тяжкий злочин.

Вивченням особи ОСОБА_2, встановлено, що останній раніше не судимий, не працює, на обліку в лікаря нарколога не перебуває (а.с. 142), перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом легка розумова відсталість - дебільність (а.с. 141), за місцем проживання характеризується негативно (а.с. 143).

Вивченням особи ОСОБА_3, встановлено, що останній раніше неодноразово судимий, останній раз 03.05.2006 року Світловодським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений УДО 11.07.2009 року з невідбутим строком покарання 11 місяців 29 днів, не працює, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 184, 185), за місцем проживання характеризується негативно (а.с. 186).

Обставин, що помякшують покарання підсудних відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудних відповідно до ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння та рецидив злочинів для ОСОБА_3

На підставі викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних можливе лише за умови їх ізоляції від суспільства в місцях позбавлення волі.

У справі заявлено цивільні позови потерпілим ОСОБА_4 на суму 1695 грн. та Світловодським міжрайпрокурором в інтересах Світловодської центральної районної лікарні на суму 612 грн., які суд вважає підлягають повному задоволенню та стягненню з підсудних в рівних частинах.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню із засуджених на підставі ст. 93 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним:

-за ч. 3 ст. 187 КК України, на підставі якої призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_3 визнати винним:

-за ч.3 ст. 187 КК України, на підставі якої призначити покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

Строк покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відраховувати з дня затримання 09.07.2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді утримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Цивільні позови задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рівних частинах матеріальну та моральну шкоду завдану злочином в сумі 1695 (одна тисяча шістсот девяносто пять) гривень, а саме по 847 (вісімсот сорок сім) гривень 50 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Світловодської центральної районної лікарні в рівних частинах матеріальну шкоду в сумі 612 (шістсот дванадцять) гривень 75 коп., а саме по 306 (триста шість) гривень 38 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 105) в рівних частинах судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 412 (чотириста дванадцять) гривень 80 коп., а саме по 206 (двісті шість) гривень 40 коп. з кожного. Суму витрат сплатити на р/р 31257272210284, банк одержувача ГУДКУ у Кіровоградській області МФО 823016, код 25575003.

Речові докази:

-два фрагменти деревяної палиці, змив з палиці, недопалок «Прилуки особливі класичні», зразки слини у сухому вигляді, сім картка мобільного оператора «Київтар», що зверігаються в камері речових доказів Світловодського МВ УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 126) знищити;

-сім картка мобільного оператора », що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 (а.с. 127), залишити останньому за належністю.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодським міськрайонний суд протягом 15 днів з дня його проголошення, а засудженими з моменту отримання копії вироку.

Вирок надрукований в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова