Постанова № 17225476, 20.06.2011, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

________________

справа № 4-865/2011

ПОСТАНОВА

20 червня 2011року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Пойди С.М.

при секретарі –Ісаєнковій Є.В.

за участі прокурора –Белянського В.В.

захисника –адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА в Дніпропетровській області Начиняного Д,С. від 26 січня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ ВКФ «Софія-Д»ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу № 99116502,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2011 року адвокатом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до суду подано скаргу на постанову слідчого з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА в Дніпропетровській області Начиняного Д,С. від 26 січня 2011 року, якою було порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ ВКФ «Софія-Д»ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

У скарзі перед судом ставиться питання щодо скасування вказаної постанови слідчого. На обґрунтування вказаних вимог заявник посилається на той факт, що у оскарженій постанові не вказано ні приводи, ні підстави для порушення кримінальної справи, податкове зобов'язання ТОВ ВКФ «Софія-Д» щодо сплати в доход держави податку на добавлену вартість на момент порушення кримінальної справи не було узгоджено, а тому не могло бути покладено в основу обвинувачення. Крім того, заявник звертає увагу суду на довідки податкової інспекції щодо відсутності будь-якої заборгованості товариства з податків та зборів.

В судовому засіданні заявник –адвокат ОСОБА_1, а також його довіритель ОСОБА_2 підтримали скаргу та викладені в ній доводи, просили суд скасувати оскаржену постанову слідчого у зв’язку з її необґрунтованістю та невідповідністю вимогам кримінально-процесуального закону.

Прокурор в судовому засіданні, заперечуючи проти скарги, просив суд відмовити в її задоволенні, при цьому вказав, що на його думку постанова про порушення кримінальної справи є законною, оскільки слідчим були встановлені достатні дані, що вказують на наявність ознак складу злочину.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, вважає, що скарга адвоката ОСОБА_1 підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 26 січня 2011 року старшим слідчим з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА в Дніпропетровській області Начиненим Д,С. за результатами розгляду матеріалів дослідчої перевірки КОЗП № 129 від 09.08.2010 року було винесено постанову, якою порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ ВКФ «Софія-Д»ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Як випливає з тексту вказаної постанови, приводом до порушення кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки, які надано суду прокурором в якості матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу, і досліджені судом.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи може бути безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину.

Виходячи із цього, суд вважає, що кримінальна справа, постанова про порушення якої від 26 січня 2011 року оскаржується, була порушена при наявності встановленого законом приводу.

Частина 1 ст.98 КПК України передбачає, що рішення про порушення кримінальної справи вправі прийняти прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя.

Викладене свідчить про те, що оскаржувана постанова від 26 січня 2011 року винесена компетентною особою відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України.

Таким чином суд приходить до висновку про відповідність постанови про порушення кримінальної справи вимогам ст. ст. 94 ч. 1, 98 КПК України.

В той же час, постанова про порушення кримінальної справи повинна в повному обсязі відповідати вимогам ст. 94 КПК України, частиною 2 якої визначено, що справу може бути порушено тільки в тих випадках, коли є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину.

Суд вважає, що вимог ч.2 ст.94 КПК України при порушенні 26 січня 2011 року кримінальної справи слідчим дотримано не було й виходить з наступного.

У своїй постанові слідчим вказано, як встановлені, наступні дані, а саме, що ОСОБА_2, займаючи посаду директора ТОВ ВКФ «Софія-Д», в ході здійснення фінансово-господарської діяльності в період часу з квітня по грудень 2007 року, а також у березні 2008 року, шляхом необґрунтованого заниження показників податкової звітності підприємства, в порушення п.п.п.п. 7.3.1, п. 7.3 п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «про податок на добавлену вартість», п.п.11.2.1, п.11.2 та п.п. 11.3.1, п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», умисно ухилилась від сплати податку на добавлену вартість на суму 869086 гривен та податку на прибуток підприємства 633963 гривень, що призвело до фактичного не надходження вказаних коштів до бюджету держави в особливо великих розмірах, а саме в сумі 1503049 гривен.

Вказуючи ці обставини у постанові про порушення кримінальної справи, слідчий виходив з зібраних в ході дослідчої перевірки документальних даних, серед яких акт державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська № 1991/234/34512568 від 18.06.2010 року «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ ВКФ «Софія-Д»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2009 року, на підставі якого ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська було видано повідомлення-рішення № 0001272302/0 та 0001262302/0 від 29 липня 2010 року, якими було визначено податкове зобов'язання вказаного суб'єкта підприємницької діяльності.

Як випливає зі змісту вказаних повідомлень-рішень (т.1 а.с.34), вони не були вручені посадовій особі ТОВ ВКФ «Софія-Д», а були надіслані на адресу товариства поштою, при цьому будь-які документальні данні щодо отримання останніх в матеріалах перевірки відсутні.

В той же час, ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року передбачено право платника податків на оскарження повідомлення-рішення органу податкової інспекції.

Як встановлено судом, реалізуючи вказане право, у вересні 2010 року ТОВ ВКФ «Софія-Д»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними вказаних повідомлень-рішень. В задоволенні позову судом першої інстанції було відмовлено, однак вказане рішення не набрало чинності, оскільки було оскаржено.

Викладене свідчить про те, що на момент часу проведення дослідчої перевірки слідчому було відомо про оскарження первинних рішень податкової інспекції, а сам факт свідчить, що визначене податковим органом зобов'язання не було узгоджено до того часу. Крім того, судом встановлено, що воно залишається не визначеним дол. цього часу.

Відповідно до п. 5.2.6 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року, якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може грунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом, за винятком коли таке обвинувачення не тільки базується на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України. Таким чином, вказана перешкода до порушення кримінальної справи, за умови оскарження рішення податкового органу, визначена законодавчо, крім того, підтверджена Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08 жовтня 2004 року, п. 15 якої звернено увагу судів на неможливість покладення в основу обвинувачення оскарженого та відповідно не узгодженого повідомлення-рішення. Порушуючи вказані вимоги закону, слідчим було винесено процесуальне рішення про порушення кримінальної справи за наявності не узгодженого податкового зобов'язання. До такого висновку суд приходить у зв'язку з тим, що в ході дослідчої перевірки, матеріали якої надано суду, не було встановлено та зібрано будь-яких інших доказів, які вказують на наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Зокрема, в матеріалах дослідчої перевірки містяться окремі документи, які на переконання суду, не можуть бути віднесені до інших доказів, що свідчать про наявність ознак складу злочину.

Так, в матеріалах, наданих на адресу суду в якості тих, на підставі яких було порушено кримінальну справу, міститься висновок експертного економічного дослідження № 3422-10 (т.1), відповідно до якого висновки ревізорів ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська підтверджено частково, саме зобов’язання з податку на прибуток в сумі 633963 гривень, а з податку на додану вартість в сумі 869086 гривень.

В той же час, як випливає з довідок ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська від 06 лютого та 26 червня 2009 року ТОВ ВКФ «Софія-Д»не мало заборгованості зі сплати податків та зборів.

Не перевіривши данні вказаних довідок, слідчий також не перевірив і посилання ОСОБА_2 на той факт, що останньою за період 2007-2009 років до ДПІ подавались уточнені податкові декларації, що безсумнівно впливає на вирішення питання про правильність поданої податкової звітності та обчислення податкових зобов’язань.

Викладене свідчить про те, що слідчим процесуальне рішення про порушення кримінальної справи було винесено без проведення належної дослідчої перевірки та на підставі не перевірених даних, сумнівних та суперечливих даних, як щодо наявності податкової заборгованості взагалі, так і її розміру.

Крім того, суд враховує, що постановою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2010 року було скасовано постанову старшого слідчого ПМ ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська від 12 серпня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за вказаними обставинами.

Як вбачається з матеріалів, на підставі яких 26 січня 2011 року було порушено кримінальну справу, порушення, встановлені вказаним процесуальним рішенням суду, усунуто не було, що також свідчить про незаконність оскарженої постанови.

За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи з огляду на не дотримання слідчим передбачених як матеріальним (п. 5.2.6 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року), так і процесуальним (ст. 94 ч. 2 КПК України) законом вимог. У зв'язку з цим постанова слідчого про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2368 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 –задовольнити.

Скасувати постанову старшого слідчого з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА в Дніпропетровській області Начиняного Д,С. від 26 січня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ ВКФ «Софія-Д»ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Матеріали дослідчої перевірки надіслати начальнику СВ ПМ ДПА в Дніпропетровській області.

Постанову може бути оскаржено в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи діб від дня її винесення шляхом безпосередньої подачі апеляції в апеляційний суд Дніпропетровської області.

Головуючий - суддя           С.М. Пойда