Рішення № 17224796, 12.05.2011, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-4827/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Башмакова Є.А.,

при секретарі Куляба Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віріданс»до ОСОБА_1, третя особа: Державне підприємство «Український інститут промислової власності», про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, патенту на вихід,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Віріданс»звернулося до Жовтневого районного суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа: Державне підприємство «Український інститут промислової власності», про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, патенту на вихід.

01 грудня 2009 року у зазначеній справі суддею Мазницею А.А. було прийнято рішення, яким позов було задоволено.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2010 року рішення від 01 грудня 2009 року було скасовано, справу було направлено на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

В ході розгляду справи позивачем не раз уточнювались позовні вимоги. Станом на день розгляду справи, відповідно до останніх уточнень, позовні вимоги позивача полягають в наступному: позивач просив визнати недійсним свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 15.01.2003 року «ІНФОРМАЦІЯ_1» та визнати недійсним патент на винахід № НОМЕР_2 від 15.03.2005 року «ІНФОРМАЦІЯ_2».

В позові позивач посилався на те, що ТОВ «Віріданс»є власником патенту України від 15.10.2002 року № НОМЕР_3 на винахід «Біопрепарат для лікування та профілактики захворювань слизових оболонок і шкіряних покривів», що використовувався ним шляхом укладання з виробником ЗАТ «БІОЛІК»ліцензійного договору на виготовлення медичного препарату «ІНФОРМАЦІЯ_1». Як стало відомо позивачу, 15.03.2005 року відповідачем ОСОБА_1 був отриманий патент України за № НОМЕР_2 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_2», який, на думку позивача, є повторенням патенту на винахід № НОМЕР_3 від 15.10.2002 року в частині опису саме способу одержання препарату для лікування і профілактики захворювань слизових оболонок і шкіряних покривів. Крім того, зазначений патент є повторенням промислового регламенту на виготовлення лікарського засобу «А-Бактерин сухий»ПР 64-01973452 № 46-99 від 06.09.1999 року, який належить ЗАТ «БІОЛІК», в якому описується спосіб одержання біопрепарату «ІНФОРМАЦІЯ_1». Крім того, позивач посилався на те, що свідоцтво на знак для товарів та послуг № НОМЕР_1 від 15.01.2003 року втратило охороноздатність у розумінні ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»та підлягає визнанню недійсним, так як відповідний товарний знак не використовувався власником більше ніж 3 роки.

У судовому засіданні представник позивача Ковальова О.В. заявлені вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позовних вимог заперечував.

Третя особа в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, раніше в ході судових засідань третьою особою суду були надані пояснення щодо позовних вимог, в яких представники третьої особи просили відмовити суд в задоволенні позовних вимог.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, позицію представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.01.2003 року відповідачу ОСОБА_1 було видане свідоцтво № НОМЕР_1 на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Відповідно до висновку Державного підприємства «Український інститут промислової власності» від 24 грудня 2004 року за результатами кваліфікаційної експертизи, проведеної відділом 9.6 Укрпатенту, встановлено, що заявлений винахід «ІНФОРМАЦІЯ_2»відповідає умовам патентоздатності.

15.03.2005 року відповідачу ОСОБА_1 було видано патент України № НОМЕР_2 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_2».

18.03.2008 року відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ НВП «Мікрос»був складений документ про передачу права, за яким всі права, які виникають з винаходу ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2», були передані ТОВ НВП «Мікрос».

22.04.2008 року рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності право на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_2»( патент № НОМЕР_2) було передано ТОВ НВП «Мікрос».

Виниклі між сторонами правовідносини врегульовані зокрема ЗУ «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі». Так, відповідно до п.1 ст.7 зазначеного закону винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень та є промислово придатним.

Відповідно до висновку від 24.12.2004 року Державного підприємства «Український інститут промислової власності», яке є єдиним правомочним органом, що має проводити експертизу заявок на винаходи, за результатами кваліфікаційної експертизи, проведеної відділом 9.6 Укрпатенту, встановлено, що заявлений винахід «ІНФОРМАЦІЯ_2»відповідає умовам патентоздатності, на підставі чого відповідачу було видано патент України на винахід № НОМЕР_2.

Крім того, у справі наявний висновок фахівця ТОВ «Центр Комерціалізації технологій»про перевірку винаходу по патенту України на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_2»№ НОМЕР_2 критеріям патентоздатності. Відповідно до якого в результаті експертного дослідження було встановлено, що з 19 суттєвих ознак патенту України на винахід № НОМЕР_2 тільки 14 ознак співпадають з ознаками патенту України № НОМЕР_3, при цьому дві ознаки не співпадають, а три ознаки відсутні, що дозволяє зробити висновок про те, що технічне рішення по патенту України № НОМЕР_2 на винахід відповідає критерію патентоздатності «новизна».

В зазначеному висновку також вказано, що твердження у опису патенту України № НОМЕР_3 про те, що коли у живильних середовищах рівень pH складає 3.8, оптимальний ріст аерококів спостерігається через 24 години, є помилковим, оскільки при такому рівні pH, клітини аерококів не ростуть, що підтверджується висновком державної установи Інститута мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України. Тому патент України на винахід № НОМЕР_2 відповідає критерію патентоздатності «винахідницький рівень».

Таким чином, патентним повіреним Єгоровою Т.П. на підставі проведеного дослідження було встановлено, що ознака патенту України на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_2»№ НОМЕР_2 «причому в усіх живильних середовищах перед засівом культур pH доводять до значення 6.8-8.0»не є еквівалентною ознаці патенту України № НОМЕР_3 «причому в усіх живильних середовищах перед засівом культур pH доводять до значення 3.8»оскільки одержаний технічний результат буде різним.

Відповідно до п. 1 ст. 33 ЗУ «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону; наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці; порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону; видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Таким чином, законом передбачений вичерпний перелік підстав для визнання патенту повністю або частково недійсним у судовому порядку, жодна з яких не має місця при розгляді даної справи. Твердження позивача про те, що при аналізі патенту на винахід № НОМЕР_2 та патенту на винахід № НОМЕР_3 існує повторення в частині опису та повторення промислового регламенту на виготовлення лікарського засобу «А- Бактерин сухий»ПР 64-01973452 №46-99 від 06.09.1999 року є необґрунтованим, спростовується вищезазначеним висновком фахівця ТОВ «Центр Комерціалізації технологій»про перевірку винаходу по патенту України на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_2»№ НОМЕР_2 критеріям патентоздатності та не є належним доказом, на підставі якого патент на винахід № НОМЕР_2 може бути визнаний недійсним, тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_1 від 15.01.2003 року, суд приходить до висновку про їх необгрунтованість, виходячи з наступного.

Свідоцтво на знак для товарів та послуг № НОМЕР_1 від 15.01.2003 року «ІНФОРМАЦІЯ_1»було видано Державним департаментом інтелектуальної власності за результатами кваліфікаційної експертизи, проведеної відповідно до вимог чинного законодавства, якою було встановлено, що заявлене позначення відповідає вимогам надання правової охорони для товарів 1.3.5. класів Міжнародної класифікації товарів та послуг.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що препарат «А-Бактерин сухий» виготовлявся ЗАТ «БІОЛІК»та реалізовувався на ринку медичних товарів, зокрема, зазначені факти підтверджується договором купівлі-продажу препарату «А-Бактерин сухий» від 10.04.2001 року, чисельними накладними на отримання зазначеного препарату.

Крім того, препарат має паспорт №1021, відповідно до якого препарат «А-Бактерин сухий»відповідає вимогам ФС 42У-200/20-497-99.

Стосовно факту не використання власником знаку торгівельної марки на протязі 3 років, судом було встановлено, що торгівельна марка не використовувалась відповідачем по незалежним від нього обставинам, а саме: в звязку з припиненням випуску лікарського препарату «А-БАКТЕРИН сухий»ЗАТ «БІОЛІК»м. Харкова згідно припису Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів №2539/07-07 від 05.08.2002 року (копія наявна в матеріалах справи).

Згідно з п.4 ст. 18 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»дія свідоцтва може бути припинена з підстав не використання знаку для товарів та послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є: обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством.

Виходячи з того, що відповідач надав суду доказ існування поважної причини, яка перешкоджала використанню знака, дія свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_1 від 15.01.2003 року, не може бути припинена з підстав не використання знаку для товарів та послуг протягом більш ніж трьох років, тому вимоги позивача в цій частині також не підлягають задоволенню.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого обєктивного підтвердження в ході судового засідання та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 33 Закону України «Про винаходи та корисні моделі», ст. 18 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», ст. ст. 10, 11, 58, 60, 209, 212-215 ЦПК, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Віріданс»до ОСОБА_1, третя особа: Державне підприємство «Український інститут промислової власності», про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, патенту на вихід відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення вищевказаних строків, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Є.А. Башмаков