Рішення № 17224054, 14.07.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2011 Справа № 18/1759/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “АГРОПРОДУКТ”, 45100, Волинська область, м. Рожище, вул. Куліша, 46

До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “ФАКТОР”, 37500, м. Лубни, Полтавської області, вул. Комсомольська, 24

Про стягнення 121 235, 17 грн., в т.ч. 108 000, 00 грн.. –заборгованість відповідача за отримані матеріальні цінності в розрізі умов договору поставки №04/02/1 від 04.02.2011р., 10 800,00 грн. –штраф відповідно до п. 5.3 договору, 779, 67 грн. –пеня, 1 404, 00 грн. –інфляційних нарахувань та 251, 50 грн. –5% річних,

С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна

Представники:

від позивача Кучма В.Ю. (див. протокол судового засідання)

від відповідача відсутні (див. протокол судового засідання)

В судовому засіданні 14.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення, дотримуючись приписів ст. 85 ГПК України ( в редакції Закону України №2453-ІУ) з залученням її до матеріалів справи.

Суть спору: Стягується 121 235, 17 грн., в т.ч. 108 000, 00 грн.. –заборгованість відповідача за отримані матеріальні цінності в розрізі умов договору поставки №04/02/1 від 04.02.2011р., 10 800,00 грн. –штраф відповідно до п. 5.3 договору, 779, 67 грн. –пеня, 1 404, 00 грн. –інфляційних нарахувань та 251, 50 грн. –5% річних.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, письмових заперечень по суті позову не надав, представництво в судові засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судових засідань в даній справі доказом чого є поштові повідомлення про вручення відповідачу процесуальних документів суду.

Статтею 69 ГПК України передбачено, що господарський спір має бути вирішено у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення даного спору закінчується.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд неодноразово повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судових засідань, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою «Агропродукт»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор»укладений договір поставки № 04/02/1 від 04.02.2011р., згідно умов якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар (м’ясопродукти та ковбасні вироби), а відповідач прийняти та оплатити товар.

За п.п. 1.2 договору товар постачається партіями; згідно п.п. 1.3 –асортимент, кількість та одиниця виміру товару визначаються згідно з видатковими накладними, які є невід’ємною частиною договору.

На виконання вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 122 986,90 грн., що підтверджується наступними документами (копії залучені до матеріалів справи):

- видаткова накладна № РН-0000070 від 14.04.2011р. на суму 14 914,42 грн.,

- видаткова накладна № РН-0000078 від 21.04.2011р. на суму 76 780,73 грн.,

- видаткова накладна № РН-0000084 від 13.05.2011р. на суму 31 291,75 грн.,

із відмітками відповідача про отримання ТМЦ (оригінали видаткових накладних оглянуті в судовому засіданні про що зафіксовано в протоколі судового засідання від 19.07.2011 року).

За видатковою накладною № Ф-36979 від 13.05.2011 року відповідач повернув товар на суму 9 492,16 грн.

За п. 3.1 відповідач взяв на себе зобов’язання по сплаті кожної партії товару, вказану в накладній протягом 14 (чотирнадцяти) днів з дня одержання товару шляхом перерахування коштів на рахунок позивача або готівкою.

Відповідач розрахунки за отриманий товар провів частково в сумі 5 494,74 грн. (копія виписки банку залучена до матеріалів справи), станом на 21.06.2011 року сума основного боргу за договором № 04/02/1 від 04.02.2011р. склала 108 000,00 грн.

Згідно п. 1 та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 5.1 договору у випадку порушення зобов’зання, сторона несе відповідальність, визначену договором та (або) чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі від вартості товарів (робіт, послуг).

З огляду на приписи вищенаведеної останньої норми та відповідно до п. 5.3 договору позивачем правомірно нарахований штраф за порушення умов оплати вартості товару в розмірі 10% від загальної вартості неоплаченої партії товару, що становить 10 800,00 грн. (108 000,00*10%).

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 року, п. 6 ст. 231 ГК України, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Згідно ст. 3 зазначеного вище Закону розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

В п. 5.2 договору передбачено, що за порушення обов’язку щодо оплати товару відповідач зобов’язався сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

З огляду на вищенаведене позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 779,67 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Стаття 625 ЦК України визначає обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.7 договору сторони дійшли згоди, що відповідач-покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами позивача-продавця сплачує на користь останнього 5% за кожен день прострочення.

З дотриманням цих норм, позивачем приведено розрахунок втрат від інфляції за травень 2011 року в розмірі 1 404,00 грн. та 5% річних –251,50 грн. за період 29.05.2011р.-15.06.2011р. (розрахунок в матеріалах справи).

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 121 235,17 грн. (108 000,00 сума основного боргу за договором поставки №04/02/1 від 04.02.2011р., + 10 800,00 грн. штраф відповідно до п. 5.3 договору + 779,67 грн. пеня + 1 404,00 грн. втрати від інфляції + 251,50 грн. 5% річних).

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 78, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор»(37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Комсомольська, 24, код ЄДРПОУ 32464586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Агропродукт»(45100, Волинська область, м. Рожище, вул.. Куліша, 46, код ЄДРПОУ 30457451) - 121 235, 17 грн., в т.ч. 108 000, 00 грн.. –заборгованість відповідача за отримані матеріальні цінності в розрізі умов договору поставки №04/02/1 від 04.02.2011р., 10 800,00 грн. –штраф відповідно до п. 5.3 договору, 779, 67 грн. –пеня, 1 404, 00 грн. –інфляційних нарахувань та 251, 50 грн. –5% річних; 1 212,35 витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат за забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. Копію цього рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.

СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.07.2011 року