Рішення № 17224024, 19.07.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2011 р. Справа № 18/1406/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корріда ЛТД", вул. Карнаухова, буд. 13, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Кременчуцького колективного підприємства залізобетонних виробів № 2, 7-й Хорольський тупик, буд. 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39603

про стягнення 22700,00 грн.

Суддя Безрук Т.М.

Представники :

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився.

Розглядається позовна заява про стягнення 22700,00 грн. заборгованості за послуги охорони згідно договору №25 від 03.10.2007 року централізованого спостереження за допомогою технічних засобів сигналізації, встановлених на об’єкті.

Відповідач в судове засідання не з’явився, витребуваних судом доказів не надав.

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою представника позивача від 07.06.2011р. та його поясненнями від 22.06.2011р., поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду розпоряднику майна відповідача та поштовим повідомленнями про повернення ухвали за закінченням терміну зберігання від відповідача.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В судовому засіданні 19.07.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

03 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корріда ЛТД" (позивачем) та Колективним підприємством залізобетонних виробів № 2 (відповідачем) укладено Договір №25 на централізоване спостереження за допомогою технічних засобів сигналізації, вставлених на об’єкті.

Згідно п.2.1. Договору, відповідач (замовник) доручає, а виконавець (позивач) приймає під спостереження об’єкти внесені до дислокації - розрахунку (додаток №1 до Договору) та позначених у плані (схемі) об’єктів (Додаток №2 до Договору).

За п.2.2. Договору, спостереження на об’єктах, здійснюється у дні і години, вказані у дислокації - розрахунку.

Згідно п.1.3 Договору, сума Договору визначалася сторонами на підставі дислокації - розрахунку, яка є невід’ємним додатком до договору та становила 710,00 грн. в місяць згідно розрахунку, або 8520,00 грн. за рік.

У відповідності до п.3.1, 3.2 договору, відповідач повинен сплачувати кошти за надані послуги з фізичної охорони Позивачу до 5 числа по закінченню облікового місяця на розрахунковий рахунок Позивача.

Позивач у позові посилається на те, що починаючи з серпня 2009р. відповідач не сплачував за надані йому позивачем послуги охорони.

27 жовтня 2009р. за вих. №192 позивачем була надіслана претензія на адресу відповідача з вимогою сплатити заборгованість по охороні централізованого спостереження за допомогою технічних засобів сигналізації, встановлених на об’єкті по договору №25 від 03 жовтня 2007 року в сумі 22700,00 грн.

30.10.2009р. листом за вих. №217 відповідач звернувся до позивача з проханням розстрочити вказану заборгованість за послуги з охорони.

16 листопада 2009р. відповідач та позивач підписали Договір про розстрочення загальної суми заборгованості (за договорами №25 від 03.10.2007р. на централізоване спостереження за допомогою технічних засобів сигналізації, встановлених на об"єкті, № 58 від 01.06.2008р. (ПЦО), №92 від 01.05.2009р. (фіз.охорона), в яку і входила сума заборгованості за договором №25 від 03.10.2007р. Суму заборгованості відповідач за умовами договору про розстрочення боргу, повинен був погашати рівними частинами починаючи з 16.11.2009р. та закінчуючи 28.05.2010р.

Відповідач сплату заборгованості не проводив.

Згідно п.10.3 Договору, визначено, що Договір може бути розірваний достроково за ініціативою однієї із сторін за попереднім письмовим сповіщенням другої сторони про це за 15 діб.

15.06.2010р. позивач звернувся до відповідача про призупинення дії договору до повного погашення дебіторської заборгованості.

Наказом № 28 від 15.06.2010р. ТОВ "Корріда ЛТД" призупинив дію договору №25 від 03.10.2007р. на охорону за допомогою централізованого спостереження за допомогою технічних засобів сигналізації, встановлених на об’єкті КП "ЗБВ-2".

Відповідно до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб’єктом підприємницької діяльності, зобов’язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна зобов’язаний, зокрема, щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

За ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Також, господарським судом встановлено, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.12.2010р. порушено провадження у справі про банкрутство Колективного підприємства залізобетонних виробів № 2 (7-й Хорольський тупик, буд. 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39603, код ЄДРПОУ 05514838).

Згідно довідки господарського суду Полтавської області оголошення про порушення справи про банкрутство Колективного підприємства залізобетонних виробів № 2 розміщено в газеті "Урядовий кур’єр" № 8 від 18.01.2011р.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2011р. затверджений реєстр вимог кредиторів. Вимоги позивача про стягнення боргу за договором охорони в реєстр вимог кредиторів господарським судом не включені.

Позивач листом від 22.06.2011року за №53 повідомив суд, що не звертався до господарського суду Полтавської області з заявою про кредиторські вимоги до КП "ЗБВ-2" у справі про банкуртство № 18/107.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують..

Згідно з ч.2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Вимоги позивача, які є предметом даного спору виникли до порушення справи № 18/107 про банкрутство відповідача, а отже відносяться до конкурсних вимог кредиторів.

Позивач не звертався до суду з кредиторськими вимогами в тридцятиденний строк від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначене також підтверджується ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.06.2011р., якою затверджено реєстр вимог кредиторів, де вимоги позивача відсутні. В п.1 даної ухвали суд встановив, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Оскільки позивач не звернувся до боржника з даними вимогами в процесі справи про банкрутство відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", то вимоги, що є предметом даного позову, є погашеними.

Відповідно до абзацу другого п. 54 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року “Про судову практику в справах про банкрутство” якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє в задоволенні позову на підставі ч. 2 ст. 14 Закону «країни "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Аналогічна правова позиція викладена і в п. 8.13 рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

У позові відмовити повністю.

Суддя Безрук Т. М.

Повне рішення складено та підписано: