Рішення № 17223882, 18.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2011 р.Справа № 3/17-2032-2011 За позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Строіс"

про стягнення 7375,26 грн.

Суддя Дяченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси” звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, у якій з урахуванням уточнень від 06.07.2011р. просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строіс" заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 7375,26 грн.

Представник відповідача у судові засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, видана станом на 07.06.2011 року. З огляду на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01 жовтня 2004 року між Комунальним підприємством "Одестеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Строіс" (Споживач) укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 2440, відповідно до умов якого Енергопостачальна організація взяла на себе зобовязання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, споживач зобовязується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими договором.

За умовами п. 2.1 договору теплова енергія постачається Споживачу на обєкт по вул. Дніпропетровська дорога, 130 на опалювання в період опалювального сезону.

Відповідно до п. 3.2.2 договору Споживач прийняв на себе зобовязання виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені договором.

Згідно п. 5.1. договору, облік споживання теплової енергії проводиться: по обєктах, на яких встановлені прилади обліку теплової енергії - по цих приладах обліку, по обєктах, які не мають приладів обліку, - розрахунковим способом.

Відповідно до п. п. 6.1, 6.3 договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Положеннями п. 6.4, 6.5 договору встановлено, що Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період; Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості годин роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 25го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Умовами п.10.1 договору передбачався строк його дії з „01” жовтня 2004 року по „30” вересня 2005 року.

Згідно до умов п. 10.4, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, дія договору неодноразово продовжувалась, за відсутності заперечень жодної із сторін в порядку п. 10.4 договору.

Згідно положень статуту Комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” та рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. за №101-V, підприємство створене шляхом злиття комунального підприємства “Одесатеплокомуненерго” та комунального підприємства “Одесатеплоенрго” та є їх правонаступником.

Відповідно до відомостей обліку обсягів спожитої теплової енергії, підписаних представниками сторін, за період з жовтня 2010р. по квітень 2011р. та розрахунку позивача, вартість фактично спожитих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "Строіс" сплачена не у повному обсязі, станом на момент звернення з позовними вимогами за відповідачем рахувалась заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 9533,06 грн. Під час розгляду справи відповідачем частково погашено наявну заборгованість платежами від 26.05.2011р. та від 23.06.2011р. на загальну суму 2157,80 грн., у звязку з чим позивач уточнив позовні вимоги.

Уточнені позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов Договору відповідачем щодо сплати вартості фактично спожитих послуг та направлені на стягнення наявної заборгованості у сумі 7375,26 грн., яка виникла за період з жовтня 2010р. по квітень 2011р.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 40 „Правил користування тепловою енергією” затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач зобовязаний дотримуватись вимог договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 7375,26 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача7375,26 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строіс" (65037, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 130, код 13898729; р/р 260005225 АППБ „Аваль”, МФО 328351) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-б, код 34674102; р/р 26004150000764 в ПАТ „ВіЕйБі Банк” м. Київ, МФО 380537) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 7375 (сім тисяч триста сімдесят пять) грн. 26 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2011 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.