Рішення № 17223567, 19.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.11 Справа№ 5015/2192/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) «Український промисловий банк», м. Київ,

до відповідача Закритого акціонерного товариства (надалі –ЗАТ) «Калина-ЛТД», м. Червоноград,

про стягнення 26283 грн.

За участю представників:

від позивача - Сало А.І. - представник,

від відповідача – не з»явився.

Суть спору: ТзОВ «Український промисловий банк», м. Київ, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ЗАТ «Калина-ЛТД», м. Червоноград, 26283 грн., перерахованих позивачем відповідачу в рахунок оплати бензину, який станом на день звернення з позовом до суду відповідачем поставлений не був.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні, 19.05.2011 р., проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачу було передано бланки-дозволи на отримання бензину.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах суду. У судових засіданнях оголошувались перерви.

Відповідач вимог суду не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду, призначене на 19.07.2011 р., не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про поважність причин невиконання вимог суду не повідомив. Враховуючи наведене, а також відсутність клопотань відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач платіжними дорученнями № 13024 від 7 квітня 2010 р., № 35594 від 28 квітня 2010 р., № 925 від 22 лютого 2010 р. перерахував відповідачу 36802 грн. в якості оплати бензину. 07.02.2011 р. позивач звернувся до відповідача з листом за № 1211, який отримано відповідачем 07.02.2011 р., вхідний № 5. У цьому листі позивач просив відповідача виконати свої зобов»язання з поставки пального або повернути на рахунок ТОВ «Укрпромбанк»26283 грн., перерахованих за бензин. Враховуючи, що пальне у строки, встановлені ч. 2 ст. 530 ЦК України, поставлене не було, позивач 22.02.2011 р. звернувся до відповідача з вимогою за № 1901 від 21.02.2011 р., в якій просив повернути оплату за пальне в сумі 26283 грн. У матеріалах справи відсутні та сторонами суду не подані докази того, що станом на день вирішення справи судом відповідачем поставлено позивачу бензин А-95, або перераховано на рахунок позивача 26283 грн.

Згідно з ст.ст. 670, 693, 1212 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Вказані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вказані положення застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. З аналізу норм статей 177 та 190 ЦК України вбачається, що гроші є речами і вважаються майном. Відтак, 26283 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на лист ТзОВ «Український промисловий банк»за № 1457 від 11.02.2011 р., як на доказ поставки позивачу бензину А-95 на суму 26283 грн. Цей лист не підтверджує факту поставки пального. У ньому лише йдеться про видачу бланків дозволів на пальне, якими позивач не може скористатись в зв»язку з відсутністю палива на АЗС відповідача. Крім цього, факт отримання бланків дозволів від відповідача представником позивача в судовому засіданні заперечено. Про те, що згадані бланки дозволи видані не були, а бензин не отримано, йдеться у листах позивача № 1211 від 07.02.2011 р. та № 1901 від 21.02.2011 р. Крім цього, відповідачем на неодноразові вимоги суду не надано доказів передачі позивачу бланків дозволів на пальне, доказів поставки бензину та оригіналу листа позивача № 1457 від 11.02.2011 р.. За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Калина-ЛТД»(80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Будівельна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33724094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) 26283 грн. за непоставлений бензин, 262,83 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.