Ухвала суду № 17223314, 20.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ УХВАЛА

20.07.11 Справа № 21/93б.

За заявою

кредитора - ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської

області,

до боржника - Сєвєродонецького дочірнього підприємства СУ «Електромонтаж»

№ 448 Акціонерного товариства закритого типу

«Донбаспромелектромонтаж», м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про визнання грошових вимог,

суддя Кривохижа Т.Г.

при секретарі Чорній І.В.,

представники сторін:

від кредитора - не прибув;

від боржника:

- Котов В.П., директор, паспорт НОМЕР_1, виданий Сєвєродонецький МВ УМВС України в

Луганській області;

за участю:

- Віскунова О.В., розпорядника майна боржника, ліцензія АВ № НОМЕР_2 від 13.10.2008,

розглянувши матеріали справи за заявою цього кредитора,

в с т а н о в и в:

- обставини справи: банкрутство, процедура розпорядження майном боржника; розгляд заяви конкурсного кредитора із спірними грошовими вимогами до боржника;

- сторони своєчасно та належним чином повідомлені судом про час та місце проведення цього судового засідання (ухвала суду від 08.06.2011 № 21/93б);

- клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від присутніх не надходило;

- на початку засідання суду наданий лист від 20.07.2011 №342 розпорядником майна боржника Віскуновим О.В., з доданими до нього матеріалами, переліченими у ньому;

- матеріали справи та додатково надані були предметом розгляду у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані, заслухавши пояснення та доводи присутніх, та приймаючи до уваги, що:

- як вбачається із матеріалів справи, у відповідності до приписів ухвали від 15.12.2010 № 21/93б ініціюючий кредитор опублікував оголошення про порушення справи про банкрутство боржника в офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України в газеті ”Урядовий кур`єр” №245 (4396) від 29.12.2010;

- встановлений ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закон) 30-денний строк на подання конкурсними кредиторами заяв із грошовими вимогами до боржника закінчився 28.01.2011;

- у цей строк на адресу суду надійшла заява від 14.01.2011 б/н (вхідний по канцелярії суду від 17.01.2011 № 22) кредитора ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, в порядку ст. 14 Закону про визнання грошових вимог в розмірі 3255 грн. 74 коп. основного боргу (звільнився з роботи 19.07.2010 за наказом № 29к від 19.07.2010) з виплати заробітної плати до боржника Сєвєродонецького Дочірнього підприємства СУ “Електромонтаж” № 448 Акціонерного товариства закритого типу “Донбаспромелектромонтаж”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Заводська, 38, ідентифікаційний код 01416932, з доданням до неї лише довідки від 13.01.2011 № 28 боржника про борг по зарплаті;

- за ухвалою від 17.01.2011 № 21/93б суд зобовязав кредитора ОСОБА_1 надати суду належні докази надіслання на адреси боржника та розпорядника майна боржника копії цієї заяви та доданих до неї документів (оригінали відповідного фіскального чеку, квитанції пошти або реєстрів поштових відправлень тощо), або докази вручення останнім копії даної заяви та доданих до неї документів під розпис, а також копію витяг із паспорту, копію довідки про ідентифікаційний номер та копію трудової книжки - для залучення їх до матеріалів справи;

- згідно з приписами цієї ухвали на адресу суду від кредитора ОСОБА_1 надійшли:

- розписка б/д та б/н боржника про отримання від ОСОБА_1 копії заяви про грошові вимоги до боржника, направленої до суду;

- супровідний лист від 26.01.2011 б/н, з доданням до нього матеріалів згідно з їх переліком у додатку, в тому числі копії витягу із паспорту, копії довідки про ідентифікаційний номер та копії трудової книжки не завірених щодо відповідності їх оригіналам, уточнення грошових вимог до боржника від 26.01.2011 б/н, за якими додатково заявлені грошові вимоги у розмірі 10384 грн. 50 коп. за період з 20.07.2010 по 20.01.2011, що складають середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати згідно із ст. ст. 116, 117 КЗпП України, виходячи із середньоднівної зарплати та середньомісячного числа робочих днів у 21,5 (6 міс. х 21,5 х 80,5 грн. = 10384,5 грн.), без врахування приписів ч. 1 ст. 14 Закону щодо строків виникнення конкурсного боргу, а саме: до 01.10.2010 (по 30.09.2010 включно), тобто дату порушення справи та введення мораторію; з огляду на це розмір грошових вимог підлягає уточненню, бо даний лист надійшов до суду в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 14 Закону, який закінчується по даній справі 28.01.2011;

- заперечення б/д та б/н на відзив боржника від 22.02.2011, за якими кредитор звертає увагу суду на те, що боржником за відзивом не враховане право кредитора ще і на 1 чергу задоволення його вимог та на те, що середній заробіток ним визначений за ст. 117 КЗпП України, тому принцип підрахунку його боржником кредитор до уваги не приймає (а.с. 15-17);

- під час розгляду наданого суду розпорядником майна боржника Віскуновим О.В. реєстру вимог кредиторів виникла необхідність у з`ясуванні обставин щодо документального обгрунтування кредитором заявлених грошових вимог до боржника, тому суд призначив її до розгляду у судовому засіданні на 12 годин 45 хвилин 30.03.2011 з метою зясування обставини по ній;

- у судове засідання 30.03.2011 кредитор ОСОБА_1 не зявився, але передав через ОСОБА_4 уточнений розрахунок від 30.03.2011 б/н заявлених до боржника грошових вимог станом на 01.10.2010, за яким борг по зарплаті за 1 чергою задоволення за ст. 31 Закону складає 2147 грн. 21 коп., борг по зарплаті за 2 чергою задоволення - 4131 грн. 20 коп. та середній заробіток за ст. 117 КЗпП України - 7386 грн. 94 коп., в тому числі за 1 чергою 1108 грн. 53 коп. та за 2 чергою 6278 грн. 41 коп. (а.с. 19), який боржником ще не був розглянутий та на який на той час відзив останнього був відсутній;

- у судове засідання 11.05.2011 кредитор та розпорядник майна боржника Віскунов О.В. не прибули з невідомих суду причин, сторони не виконали вимог за ухвалою суду від 30.03.2011 № 21/93б щодо надання витребуваних додаткових матеріалів;

- у судовому засіданні 08.06.2011 зясувалось, що сторони не виконали приписи ухвали суду від 11.05.2011 № 21/93б щодо надання додаткових матеріалів суду, бо на день розгляду справи вони відсутні; кредитор ОСОБА_1 у судове засідання не зявився з невідомих суду причин;

- в той же час, як свідчать матеріали справи, сторони за заявою і даною справою, на той час ще не досягли згоди щодо врегулювання спірності заявлених до боржника грошових вимог; боржник у засіданні усно пояснив, що йому відомо про те, що Сєвєродонецький міський суд Луганської області розглядав позов кредитора щодо його вимог із зарплати до боржника й прийняв рішення про часткове визнання позовних вимог, але чи оскаржував ОСОБА_1 це рішення до апеляції, йому невідомо;

- за відзивом розпорядника майна від 10.05.2011 №08-320 боржник визнав частково грошові вимоги кредитора у розмірі 5751 грн. 24 коп. заборгованості, в тому числі 3255 грн. 74 коп. основного боргу з виплати зарплати, зокрема 1108 грн. 53 коп. (1 черга) та 2147 грн. 21 коп. (2 черга), і 2495 грн. 50 коп. середнього заробітку в порядку ст. ст. 116, 117 КЗпП України (6 черга), решту вимог відхилив за необґрунтованістю їх предявлення, посилаючись на режим роботи управління (неповна робоча неділя);

- згідно з приписами абзацу 6 ст. 1 Закону кредитором у розумінні цього Закону є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобовязань до боржника, в тому числі і щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника;

- відповідно до п. 4.4. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у вирішенні питання про склад вимог за заробітною платою господарські суди мають враховувати, що Законом це питання не врегульоване, проте згідно ст. 4 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами;

- так, згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці»від 24.03.1995 № 108/95-ВР, із змінами та доповненнями, заробітною платою вважається винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата складається із: основної заробітної плати винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткової заробітної плати винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій; інших заохочувальних та компенсаційних витрат виплат у формі винагород за підсумками роботи за рік, премій за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми;

- згідно зі ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, встановлені ст. 116 цього Кодексу, господарюючий субєкт (підприємство, товариство, організація тощо) повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки і по день фактичного розрахунку; така ситуація має місце, коли між роботодавцем та його колишнім працівником відсутній спір щодо розміру сум середнього заробітку;

- заходи, що встановлені за КЗпП України, законодавцем визначаються, як відповідальність, тобто це один із різновидів матеріальної (юридичної, правової) відповідальності власника (роботодавця) господарюючого субєкта перед працівником, яка не враховується як різновид заробітної плати за ст.ст. 1, 2, 12, 15, 28, 33, 34 Закону про оплату праці;

- ст. 36 цього Закону встановлює відповідальність за порушення законодавства про оплату праці, якою може бути дисциплінарна, матеріальна, адміністративна та кримінальна; зокрема, ст. 117 КЗпП і передбачає один із видів такої відповідальності, як санкцію щодо винної сторони роботодавця (підприємства);

- отже, при наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум середнього заробітку за час затримки виплати зарплати, його розмір визначає суд;

- відповідно до приписів постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»судам при розгляді спорів відносно оплати праці слід враховувати загальні положення статей 1 та 2 Закону України «Про оплату праці»(далі Закон № 108/95-ВР) щодо структури заробітної плати основної, додаткової, заохочувальних та компенсаційних виплат (п. 6 постанови); за правовою концепцією Верховного Суду України, викладеною у п. 20 цієї постанови, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку з ним роботодавця (підприємства), якщо останній не доведе у суді відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності; отже, і вищий юрисдикційний орган стверджує, що оплата середнього заробітку в межах дії ст. 117 КЗпП є відповідальність роботодавця за порушення умов договірних трудових правовідносин; що кореспондується і з нормою п. 25 постанови, якою встановлено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо у цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП; згідно з приписом п. 27 цієї постанови порушення справи про банкрутство юридичної особи не позбавляє її працівника права звернутися із заявою в органи по розгляду трудових спорів, в тому числі в районний (міський) суд;

- відповідно до положень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати працівникам боржника, випливають із трудових правовідносин сторін і згідно зі ст. 28 Закону України «Про оплату праці»у разі банкрутства підприємства виконуються відповідно до цього Закону; тобто склад та розмір вимог із заробітної плати у справі про банкрутство мають визначатися відповідно до положень Закону України «Про оплату праці»;

- відповідно до ст. ст. 1, 4-1 ГПК України, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим Кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Аналогічна норма міститься у ст. 4 цього Закону;

- питання щодо розгляду трудових спорів, зокрема, щодо перебування у трудових відносинах, наявності чи відсутності заборгованості по заробітній платі, затримки видачі трудової книжки чи у виплаті заробітної плати тощо, в тому числі якщо однією із сторін є громадянин, здійснюються відповідно до вимог КЗпП України та Цивільно-процесуального кодексу України і не підвідомчі господарському суду, в тому числі в межах провадження у справах про банкрутство;

- отже, системний аналіз положень законодавства України та підзаконних актів свідчить про те, що по-перше, трудові спори з будь-якого предмету спору непідвідомчі господарському суду, по-друге, вони за правовою природою (підвідомчістю та підсудністю) відносяться до вирішення місцевими судами (районного чи міського); по-третє, за структурою заробітної плати середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні не входить до поняття «заробітна плата», і за своєю правовою природою є санкцією щодо підприємства (роботодавця), а тому не підпадає задоволенню ні в першу, ні в другу чергу за ст. 31 Закону про банкрутство і, як санкція, включаються аж до шостої черги задоволення; по-четверте, ця кредиторська вимога згідно із приписами ч. 2 ст. 16 цього Закону не впливає на кількість голосів кредиторів, які будуть брати участь у зборах чи засіданні комітету кредиторів, по-пяте, суд звертає увагу кредитора працівника (в тому числі колишнього) на те, що у разі вирішення трудового спору на його користь, останній має право звернутися до арбітражного керуючого з вимогою щодо включення частини його кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів;

- втім, в межах провадження у справі про банкрутство, суд вправі розглянути заяву будь-якого кредитора працівника (і колишнього теж), якщо його грошові вимоги підтверджені належними документами, які не оспорюються боржником, чи виконавчими документами, тобто, якщо ці вимоги на кінець розгляду заяви є безспірними для сторін за цією заявою (підстави: постанова Вищого господарського суду України від 14.12.2005 у справі №Б15/49/04-21, від 02.02.2005 у справі №Б-11/283 та інші);

- за приписами ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

- відповідно до приписів ст. 117 КЗпП України передбачена сплата працівникові роботодавцем (підприємством тощо) середнього заробітку за весь час затримки оплати праці;

- відповідно до приписів ст. 225 КЗпП України у разі наявності трудового спору працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком;

- за наданим відзивом розпорядника майна від 20.07.2011 №01-379 боржник визнав частково грошові вимоги кредитора у розмірі 6663 грн. 34 коп. заборгованості, в тому числі 3255 грн. 74 коп. основного боргу з виплати зарплати, в тому числі 1108 грн. 53 коп. основного боргу (1 черга) та 2147 грн. 21 коп. основного боргу (2 черга), та 3407 грн. 60 коп. середнього заробітку в порядку ст. ст. 116, 117 КЗпП України (6 черга), з посиланням на рішення від 19.04.2011 по справі №2-1305/11 Сєвєродонецького міського суду Луганської області про стягнення 3407 грн. 60 коп. з боржника - Сєвєродонецького Дочірнього підприємства СУ “Електромонтаж” № 448 Акціонерного товариства закритого типу “Донбаспромелектромонтаж”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, на користь ОСОБА_1, та ухвалу від 14.06.2011 по справі апеляційного суду Луганської області про залишення рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.04.2011 без змін, тобто з урахуванням преюдиційності (підстави: ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 4 ст. 35 ГПК України);

- отже, за відзивом від 20.07.2011 № 01-379 розпорядника майна боржника Віскунова О.В. та боржника, визнані грошові вимоги кредитора у розмірі 6663 грн. 34 коп. заборгованості, в тому числі 3255 грн. 74 коп. основного боргу з виплати зарплати, із якого 1108 грн. 53 коп. основного боргу (1 черга) та 2147 грн. 21 коп. основного боргу (2 черга), та 3407 грн. 60 коп. середнього заробітку (6 черга); позиція кредитора щодо цього рішення кредитора суду невідома;

- тому суд розглядає заяву кредитора на загальних підставах в порядку ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами;

- суд, розглянувши, дослідивши та оцінивши наявні докази у справі та обставини по ній у сукупності, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 75, 86 ГПК України, ст. ст. 1, 14, 15 Закону, вважає правомірним і справедливим задовольнити частково заяву кредитора, а саме:

- визнати обґрунтованими заявлені грошові вимоги кредитора ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, до боржника - Сєвєродонецького Дочірнього підприємства СУ “Електромонтаж” № 448 Акціонерного товариства закритого типу “Донбаспромелектромонтаж”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Заводська, 38, ідентифікаційний код 01416932, у розмірі 6663 грн. 34 коп. заборгованості, в тому числі 3255 грн. 74 коп. основного боргу з виплати зарплати, з якого 1108 грн. 53 коп. основного боргу (1 черга) та 2147 грн. 21 коп. основного боргу (2 черга) та 3407 грн. 60 коп. середнього заробітку, згідно з рішенням від 19.07.2011 по справі № 2-1305/11 Сєвєродонецького міського суду Луганської області, які є безспірними та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів. Решту заявлених грошових вимог відхилити за відсутності правових підстав для задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 75, 77, 86, 87 ГПК України, ст. ст. 1, 31, 13, 14, 15, 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд

у х в а л и в:

1. Визнати обґрунтованими та безспірними заявлені кредитором ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, до боржника Сєвєродонецького Дочірнього підприємства СУ “Електромонтаж” № 448 Акціонерного товариства закритого типу “Донбаспромелектромонтаж”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Заводська, 38, ідентифікаційний код 01416932, грошові вимоги у розмірі 6663 грн. 34 коп. заборгованості, в тому числі 3255 грн. 74 коп. основного боргу з виплати зарплати, з якого 1108 грн. 53 коп. основного боргу (1 черга) та 2147 грн. 21 коп. основного боргу (2 черга) та 3407 грн. 60 коп. середнього заробітку (6 черга). Решту заявлених грошових вимог відхилити за відсутності правових підстав для задоволення.

2. Ухвалу надіслати: кредитору ОСОБА_1 (АДРЕСА_1); боржнику; розпоряднику майна Віскунову О.В. (АДРЕСА_2).

Суддя Т.Г. Кривохижа

Надр. 4 прим.:

1 - до справи;

2 - кредитору ОСОБА_1 (АДРЕСА_1);

3 - боржнику;

4 - розпоряднику майна Віскунову О.В. (АДРЕСА_2).

Вих. №

3 прим