Ухвала суду № 17223144, 21.07.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області

УХВАЛА

"21" липня 2011 р. справа № 5013/1003/11

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі № 5013/1003/11

за позовом: приватного підприємства "Андроль", м. Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО", м. Кіровоград

про розірвання договору поставки та про зобов'язання повернути майно вартість якого 135 117,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Андроль" звернулося до господарського суду з позовною заявою про розірвання договору поставки № ТС-М10 від 07.04.2010 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" та приватним підприємством "Андроль"; про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" повернути позивачеві поставлений згідно договору поставки № ТС-М10 від 07.04.2010 року товар на суму 135117,00 грн, а якщо це неможливо - стягнути з відповідача його вартість у сумі 135 117,00 грн; про стягнення з відповідача судових витрат.

Ухвалою суду від 06.07.2011 року відкладено розгляд справи № 5013/1003/11 на 20.07.2011 року.

Представник позивача через загальний відділ господарського суду подав до суду заяву від 20.07.2011 року про забезпечення позову приватного підприємства "Андроль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" про розірвання договору поставки та про повернення безпідставно набутого майна на суму 135 117,00 грн, шляхом накладення арешту на майно, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" (код ЄДРПОУ 36919562), в межах ціни позову та судових витрат - 136789,17 грн.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до положень ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, покладено на особу, яка подала заяву про їх вжиття.

Виходячи з правил статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Позивачем не подано доказів, які б підтверджували доводи необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 12.12.2006 року № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову".

Крім того, вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Так, у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладання арешту на кошти. Арешт на майно треба застосовувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів неможливо.

Заява позивача та додані до матеріалів справи документи не містять фактичних даних, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" (код ЄДРПОУ 36919562), в межах ціни позову та судових витрат - 136789,17 грн не підлягає задоволенню, оскільки в зазначеній заяві та в матеріалах справи відсутні будь-які докази які б підтверджували, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а також не подані документи, що підтверджують відсутність грошових коштів у відповідача.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача від 20.07.2011 року про забезпечення позову приватного підприємства "Андроль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" про розірвання договору поставки та про повернення безпідставно набутого майна на суму 135 117,00 грн, шляхом накладення арешту на майно, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" (код ЄДРПОУ 36919562), в межах ціни позову та судових витрат - 136789,17 грн - відмовити.

Примірники ухвали направити сторонам у справі.

Ухвалу господарського суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Суддя Т. В. Макаренко