Рішення № 17222985, 07.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/16307.06.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Львів", м. Львів

ДоПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕ Умвельт Україна», м. Львів

про тлумачення умов договору та стягнення страхового відшкодування 210 327,32 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача та третьої особиОСОБА_1. - пред. по довір.

Від відповідачаОСОБА_2. пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про тлумачення п. 2.1.1 Договору добровільного комплексного страхування на транспорті №001328/4002/0000170 від 29.12.2009р. та стягнення 205 841,46 грн. страхового відшкодування, 1 381,62 грн. пені, 1 968,52 грн. збитків внаслідок інфляції, 1135,72 грн. три відсотки річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.05.2011р.

06.05.2011р. через канцелярію суду відповідачем поданий відзив на позовну заяву, в якому він позов не визнає, вважає вимоги позивача безпідставними, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 24.05.2011р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «АВЕ Умвельт Україна».

24.05.2011р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних, в якій позивач уточнив розмір судових витрат та просив суд стягнути з відповідача витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката, всього 22426 грн.

24.05.2011р. від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких третя особа повністю підтримала позицію позивача та просила позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні 24.05.2011р. було оголошено перерву до 24.05.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 24.05.2011р.

Представник відповідача проти задоволення вимог заперечив та просив суд у позові відмовити повністю.

Третя особа позов підтримала повністю та просила вимоги позивача задовольнити.

В судовому засіданні 07.06.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2009 року між ТОВ «АВЕ Умвельт Україна»(третя особа) та ЗАТ «СК «Кредо-Класик», правонаступником якого є ПАТ «СК «Уніка»(відповідач) було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті №001328/4002/0000170, відповідно до умов якого, відповідач виступив страховиком, третя особа страхувальником та вигодонабувачем.

Відповідно до пп.2.1.1 Договору його предметом є в частині добровільного страхування наземного транспорту є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням, зазначеними п.1.2 Договору (Страхування КАСКО).

Відповідно до п.1.4 Договору строк його дії становить з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

16.07.2010р. відповідачем та третьою особою було підписано Додаткову угоду № 6 та внесено зміни до Договору страхування та замість вигодонабувачів було погоджено вважати компанії ТОВ «АВЕ Мукачево», ТОВ «АВЕ Виноградово», ТОВ «АВЕ Львів»(позивач) та ТОВ «Аве Коломия», як додатково застрахованими.

Додатковою угодою № 8 від 16.08.2010р. було додано новий транспортний засіб (додатково застрахований), а саме, автомобіль марки MANTGM 15.240, державний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2, який належить позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія САА №НОМЕР_3.

Вказаний автомобіль було застраховано без урахування зносу, а страхова сума КАСКО становить 1 066 063,73 грн.

Відповідно до пп. 1.3.1 Договору, безумовна франшиза за договором становить 0,5% від страхової суми (не менше 50 євро), тобто 5 330,32 грн.

Відповідно до п.3.1 Договору, страховими випадками по страхуванню КАСКО вважається, зокрема, дорожньо-транспортна пригода (ДТП), в тому числі викид каменів, чи інших твердих фракцій з-під коліс транспорту.

12 грудня 2010року об 11:30 год. застрахований автомобіль марки MANTGM 15.240, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, потрапив в ДТП, внаслідок чого отримав пошкодження переднього бамперу, розбито вітрове скло, розбито праве дзеркало заднього виду, деформовано капот, пошкоджено праву дверку, деформовано праву стійку кабіни, зміщено кабіну та зірвано з кріплень.

Застрахований автомобіль було закріплено Наказом № 018-П від 06.09.2010р. за водієм ОСОБА_4, належним чином засвідчена копія даного наказу долучена до матеріалів справи.

Відповідно до Довідки ВДАІ Жовківського району від 16.12.2010 року ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3., який керував автомобілем марки MAN, державний номер НОМЕР_4. Водій ОСОБА_3. не оцінив дорожньої обстановки та технічний стан транспортного засобу та не обрав безпечної швидкості.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 09.02.2011р. у справі №3-54 2011 рік водія ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу. Вказана постанова не оскаржувалася, набрала законної сили та її копія долучена до матеріалів справи.

20.01.2011р. позивач подав відповідачу заяву щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 302 345,76 грн., згідно рахунку ТОВ «ТРАК СЕРВІС Львів»№2481 від 14.12.2010 року. До заяви були надані всі необхідні документи.

13.01.2011р. судовим експертом Величко А.Д. було проведено дослідження пошкодженого автомобіля та складено Висновок №12/01 експертного автотоварознавчого дослідження. Відповідно до висновку вартість відновлювального ремонту складає 83538,81 грн.

Відповідач визначив матеріальний збиток позивача, з урахуванням зносу, автомобіля у розмірі 83 538,81 грн. Також, відповідач вирахував франшизу в розмірі 5 330,32 грн. та визначив, що позивачу необхідно виплатити страхове відшкодування у розмірі - 78 291,49 грн.

31.01.2011р. відповідач здійснив страхове відшкодування позивачу шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 78 291,49 грн. на рахунок ТОВ «Трак Сервіс Львів», що підтверджується платіжним дорученням № 003520 від 31.01.2011р., копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідач пояснив розмір страхового відшкодування у листі № 514 від 10.02.2011р. Так, відповідно до листа ТОВ «ТРАК СЕРВІС Львів»№ 1901-1 від 19.01.2011р. автомобіль може бути відновлений двома способами, а саме: заміна окремих елементів кабіни (права частина), або заміна кабіни в цілому, тому відповідач, враховуючи проведене дослідження та вказаний лист вирішив виплатити грошові кошти на ремонт, а не на заміну.

Позивач не погодився із сумою страхового відшкодування та направив відповідачу Заяву вих. №039 від 22.02.2011р. з вимогою доплатити суму страхового відшкодування у розмірі 218 723,95 грн. для можливості замінити кабіну в зборі.

Відповідач направив позивачу лист № 1135 від 21.03.2011р. та повідомив, що вимога щодо виплати страхового відшкодування за повну заміну кабіни в зборі є безпідставною, оскільки відповідно до пункту 4.1.2 Договору страхування, страховик не відшкодовує витрати за заміну, замість ремонту, деталей, вузлів та агрегатів ТЗ за бажанням страхувальника або через відсутність їх комплектуючих деталей на ремонтних підприємствах або через неспроможність СТО здійснити такий ремонт (за умови, що такий ремонт передбачений виробником ТЗ). З приводу визначення розміру виплати страхового відшкодування, відповідач зазначив, що розмір виплати страхового відшкодування визначався на підставі Висновку № 73/03 від 10.03.2011 року експертного автотоварознавчого дослідження експерта Величка А.Д., яке проводилося згідно методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів з врахуванням вартості складових та нормо-годин гарантійного СТО.

22.03.2011р. відповідач доплатив позивачу грошові кошти в розмірі 12 882,49 грн. шляхом їх перерахування ТОВ «Трак Сервіс Львів», що підтверджується платіжним доручення № 009619 від 22.03.2011р., належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

Позивачем, як доказ по справі, надано лист офіційного дилера компанії МАN - ТОВ «МАН Трак енд Бас Юкрейн» № 01-1232 від 09.03.2011 року, що належний позивачу на праві власності автомобіль марки MANTGM 15.240, державний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2, знаходиться в гарантійному періоді з 27.08.2010 року по 26.08.2012 року. Вказаний автомобіль знаходиться на обслуговуванні в ТОВ «Трак Сервіс Львів», що є дилером ТОВ «МАН Трак енд Бас Юкрейн», що підтверджується Договором № 10/02 на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт від 10.02.2000р.

ТОВ «ТРАК СЕРВІС Львів»листом №1901-1 від 19.01.2011 року повідомив, що автомобіль може бути відновлений двома способами, а саме: заміна окремих елементів кабіни (права частина), або заміна кабіни в цілому.

24.01.2011р. ТОВ «ТРАК СЕРВІС Львів»надіслав лист № 2401/11-01, в якому зазначив, що товариство не володіє повним комплексом необхідних засобів для проведення діагностики геометрії та посадок кабіни, а тому здійснити ремонт не може.

Листом №3103/11-01 від 31.03.2011р. ТОВ «ТРАК СЕРВІС Львів»повідомив позивача, що сервіс в м. Києві, який зазначений в листі №1901-1 від 19.01.2011 року є єдиним відомим з усім необхідним обладнанням, однак вказаний сервіс не є сервіс-партнером ТОВ «МАН Трак енд Бас Юкрейн»(не входить в мережу офіційних сервісів МАN в Україні). Крім цього, ТОВ «ТРАК СЕРВІС Львів»зазначив, що на сьогоднішній день він не володіє інформацією щодо наявності необхідного для перевірки та відновлення геометрії та посадок кабіни обладнання на жодному із офіційних сервісів МАN в Україні.

Відповідно до листа ТОВ «МАН Трак енд Бас Юкрейн»№ 01-1245 від 18.03.2011 року гарантія на автомобіль та запчастини зберігається тільки в тому випадку, якщо для ремонту використовуються нові, оригінальні запчастини МАN, а також гарантія на автомобіль МАN збережеться, якщо, ремонтні роботи будуть виконані на офіційному СТО МАN і з використанням оригінальних запчастин МАN.

Згідно п. 9 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або заміни дорожнього транспортного засобу, затвердженого Наказом Мінпромполітики України №721 від 29.12.2004 року виробник ТЗ забезпечує свою сервісну мережу пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту ДТЗ запасними частинами в необхідних обсягах і номенклатурі, технологічною документацією на обслуговування і ремонт ДТЗ, необхідним спеціалізованим інструментом і устаткуванням, організує навчання персоналу Виконавця.

До матеріалів справи залучені копії листів всіх офіційних СТО МАN в України, які повідомили позивача, що не можуть здійснити ремонт пошкодженого автомобіля, оскільки, не володіють необхідним обладнанням (листи № 01-1257 від 04.04.2011р., № 27-А/03-079 від 11.04.2011р., № 29 від 05.05.2011р., № 13/04-1 від 13.04.2011р., № 27-А/03-079 від 29.04.2011р., № 2401/11-01 від 24.01.2011р., № 115 від 28.04.2011р., № 4 від 19.04.2011р.).

12.05.2011р. ТОВ «ТРАК СЕРВІС Львів»надіслало позивачу лист № 1205/11-01, в якому повідомив, що не може здійснити ремонт із збереженням гарантійних зобовязань, а тому може здійснити лише заміну кабіни в зборі.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що відповідач повинен доплатити 205 841,46 грн. грошових коштів, які необхідні для проведення заміни кабіни.

Відповідно до ч. 1 ст. 213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

Частиною 2 ст. 213 ЦК України визначено, що на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Правила тлумачення змісту правочину визначені в частинах 3, 4 ст. 213 ЦК України, згідно з якими при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими ч. 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

З ст. 213 ЦК України чітко вбачається, що з вимогою про тлумачення умов правочину може звернутися лише його сторона.

Відповідно до ст. 984 ЦК України сторонами договору страхування є страховик та страхувальник.

Сторонами Договору від 29.12.2009р. є відповідач і третя особа, тому саме вони мають право звертатися до суду з позовними заявами щодо тлумачення його змісту.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку щодо відмови у задоволенні вимог позивача щодо тлумачення умов договору, оскільки, вони є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст. 980 ЦК України).

Ст. 9 Закону України «Про страхування»визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до пп. 2.1.1. Договору сторони погодили, що його предметом, в частині добровільного страхування наземного транспорту, є майнові інтереси, які не суперечать закону, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом (далі за текстом - ТЗ) та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням, зазначеним п. 1.2 Договору (страхування КАСКО).

Для позивача необхідною умовою для належного користування автомобілем є збереження гарантії.

Наданими суду доказами підтверджується той факт, що здійснити ремонт пошкодженого автомобіля із збереженням гарантійних зобовязань неможливо.

Наданий позивачем розрахунок страхового відшкодування є обґрунтованим, оскільки, при його здійсненні, позивач керувався пп. 10.1.14.2.1. Договору.

Відповідно до пп. 10.1.14.2.1. Договору сторони погодили, що розрахунок страхового відшкодування здійснюється на підставі розрахунку страховика із застосуванням для ТЗ, на який поширюються гарантійні зобовязання виробника/імпортера/дилера, - цін на запасні частини та вартості нормо-години СТО, яка підтримує гарантійні зобовязання щодо ТЗ, а також рекомендованих виробником ТЗ нормативів трудоємності ремонтних робіт.

Суд погоджується з доводами позивача та вважає позовні вимоги щодо стягнення страхового відшкодування обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Порушення зобовязань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до п. 12.3 Договору страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені у розмірі 0,01% від суми страхового відшкодування за кожен день прострочення, але не більше ніж у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період. Позивач нарахував пеню у розмірі 1381,62 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, на суму боргу позивач нараховує трьох відсотків річних у розмірі 1135,72 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1968,52 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Між позивачем та адвокатом ОСОБА_5. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1332) 15.03.2011р. укладено Договір № 5 про надання правової допомоги з підготовки та проведення господарської справи, за умовами якого адвокат взяв на себе зобовязання по захисту інтересів підприємства при розгляді в Господарському суді міста Києва справи щодо стягнення з ПАТ «СК «Уніка»грошових коштів, а позивач зобовязався оплатити надані послуги у розмірі 20 000 грн. (п. 3.1. Договору).

Квитанцією до прибуткового касового ордеру № 33 від 16.05.2011р. позивач сплатив адвокату ОСОБА_5. 20 000 грн. за надання адвокатських послуг. Проте, суд вважає наведений розрахунок таким, що значно перебільшує суму позовних вимог, а тому суд, дослідивши вищевказані документи, вважає, вимоги позивача щодо стягнення адвокатських послуг обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме, у розмірі 10000 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті державного мита та оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись Законом України «Про страхування», ст.ст. 979, 980 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01601, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ Львів»(юридична адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 18, фактична адреса: 79024, м. Львів, вул. Волинська, 9, код ЄДРПОУ 33951598), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 205 841 (двісті п'ять тисяч вісімсот сорок одну) грн. 46 коп., пеню у розмірі - 1381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 62 коп., збитки внаслідок інфляції у розмірі - 1968 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 52 коп., три відсотки річних у розмірі - 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 72 коп., витрати на послуги адвоката у розмірі 10000 (десять тисяч) грн., витрати щодо сплати державного мита у розмірі 2103 (дві тисячі сто три) грн. 27 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяО.М.Ярмак

Повне рішення складено 14 червня 2011 року.