Рішення № 17222529, 08.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/22608.06.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтернатива Траст”

До відповідача:Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси”

Про: визнання договору частково недійсним та стягнення боргу 3 671 910 грн. 22 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.02.2011 Відповідача:ОСОБА_2, довіреність № 48 від 25.01.2011 У судовому засіданні 08.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду м. Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю „Альтернатива Траст” до Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси”, про визнання договору частково недійсним та стягнення боргу 3 671 910 грн. 22 коп.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що між сторонами було укладено договір про надання послуг, умовами якого передбачався обовязок відповідача щодо сплати коштів за надані послуги у випадку настання певної обставини затвердження фінансового плану відповідача, відповідні статті якого передбачають фінансування видатків згідно даного договору. Визнання недійсним цієї умови договору про надання послуг, а також стягнення коштів з відповідача і є предметом спору між сторонами у даній судовій справі.

Ухвалою суду від 26.04.2011 порушено провадження у справі № 61/226 та призначено її розгляд на 31.05.2011.

У судове засідання 31.05.2011 зявились представники сторін, відповідачем надано суду документи на виконання вимог ухвали від 26.04.2011. У своєму відзиві відповідач проти позову заперечив та зазначив, що станом на день підписання спірної умови договору сторонами не було порушено вимог чинного законодавства. На підставі ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 08.06.2011.

У судове засідання 08.06.2011 зявилися представники сторін, представник позивача надав додаткові документи, які було долучено судом до матеріалів справи. Сторони надали додаткові пояснення по суті позовних вимог.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2010 між Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” (надалі також відповідачем, замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Альтернатива Траст” (надалі також позивачем, виконавцем) укладено договір № 3/30-09 про надання послуг (надалі також договір).

Згідно з предметом договору (п. 1.1.) замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання в строки, на умовах і в порядку, передбаченому договором, надати замовнику послуги зі збирання, заготівлі та утилізації вторинної сировини.

Замовник зобовязується прийняти послуги, зазначені в п. 1.1. договору, та оплатити їх вартість відповідно до умов договору (п. 1.2.).

Пунктом 2.1. договору визначено, що виконавець зобовязаний надати замовнику послуги, зазначені в п. 1.1. договору, в повному обємі та в строк до 30.06.2011.

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість послуг виконавця за даним договором складає 13137600 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 2189600 грн. 00 коп.

Згідно з п. 3.2. договору, замовник перераховує 35 % від загальної суми договору, що складає 4598160 грн. 00 коп. з ПДВ, у вигляді авансу після затвердження в установленому законодавством порядку фінансового плану замовника (змін, коригувань до нього), відповідні статті якого передбачають фінансування видатків згідно даного договору.

Подальші розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 робочих днів із моменту підписання сторонами акту про надання послуг після затвердження в установленому законодавством порядку фінансового стану замовника (змін, коригувань до нього), відповідні статті якого передбачають фінансування видатків згідно даного договору.

Сума до сплати за фактично надані послуги визначається шляхом віднесення авансового платежу, сплаченого згідно пункту 3.2. договору, пропорційно до вартості наданих послуг відповідно до Акту про надання послуг (п. 3.3.).

Пунктом 4.1. договору встановлюється, що факт надання послуг за цим договором підтверджується Актом про надання послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками.

Підставою для підписання акту про надання послуг є наданий виконавцем оригінал документу за формою, встановленою законодавством (видаткова накладна, акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортна накладна тощо), що підтверджує передачу виконавцем матеріальних цінностей (зібраної вторинної сировини) на підприємство, установу, організацію, що здійснює перероблення (утилізацію) вторинної сировини, з печатками та підписання повноважених представників зазначених сторін (п. 4.2.)

Відповідно до п. 4.4. договору, датою виконання зобовязань виконавця за даним договором є дата підписання замовником Акту (актів) про надання послуг в обсязі, передбаченому пунктом 1.1. цього договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом досліджено, що на виконання умов договору позивач протягом грудня 2010 січня 2011 надав відповідачу послуги загальною вартістю 6702024 грн. 68 коп., що підтверджується актами про надання послуг: Акт № 1 від 22.12.2010 на суму 1192076 грн. 44 коп.; Акт № 2 від 23.12.2010 на суму 1052932 грн. 04 коп.; Акт № 4 від 17.01.2011 на суму 4457016 грн. 20 коп. Зазначені акти, що містяться в матеріалах справи, не підписано представниками сторін.

Проте, згідно листів відповідача від 18.01.2011 та від 21.01.2011 повідомляється, що ДП „Укрекоресурси” розглянуло лист ТОВ „Альтернатива - Траст” № 58 від 22.12.2010 з додатками у вигляді Акту про надання послуг № 1 від 22.12.2010 та лист № 4 від 17.01.2011 з додатками у вигляді Акту про надання послуг № 4 від 17.01.2011 та накладними, наданими згідно договору. Відповідачем визнано, що в зазначених документах в повній мірі викладена підтверджуюча інформація щодо обсягів наданих послуг, але відповідач змушений повідомити про неможливість їх оформлення через відсутність затвердженого в установленому порядку фінансового плану.

Отже, відповідачем було визнано факт надання послуг позивачем на суму 6702024 грн. 68 коп., в процесі розгляду цієї справи цю обставину не заперечено, окрім того 13.01.2011 здійснено часткову оплату послуг, наданих позивачем згідно Акту № 2 від 23.12.2010 на суму 684405 грн. 83 коп., що становить 1052932 грн. 04 коп. за мінусом 35 % сплаченого авансового платежу.

Позивач вважає, що пункти 3.2., 3.3. договору в частині умови оплатити послуги виконавця „після затвердження в установленому законом порядку фінансового плану замовника (змін, коригувань до нього), відповідні статті якого передбачають фінансування видатків згідно даного договору” не відповідають чинному законодавству, а отже підлягають визнанню недійсним, що обґрунтовується наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Суд не може погодитись з посиланням відповідача на те, що пп. 3.2, 3.3 договору сторони передбачили відкладальну умову виконання зобовязання, оскільки відкладальна обставина, яка, виходячи зі змісту ст. 212 ЦК України, передбачає обставину, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, суперечить вимогам ст. 530 ЦК України щодо строку (терміну) виконання зобовязання.

Відповідно до п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Судом також береться до уваги факт часткового виконання відповідачем свого договірного обовязку, чому не стало на заваді відсутність затвердження в установленому законом порядку фінансового плану відповідача. На думку суду, з цього слід зробити висновок, що відсутність затвердженого фінансового плану є наслідком недобросовісного ухилення відповідача від виконання свого обовязку зі сплати вартості послуг у повному обсязі.

Частиною 3 ст. 212 ЦК України передбачено, якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобовязань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобовязання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 ГК України).

Згідно статті 75 ГК України передбачається, що державне комерційне підприємство зобовязане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому:

підприємств, що є субєктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, - Кабінетом Міністрів України; інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони входять.

Відповідно до ст. 511 ЦК України зобовязання не створює обовязку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобовязання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст.217 ЦК України).

Таким чином, вимога позивача про визнання недійсним пп. 3.2. та 3.3. договору в частині умови оплатити послуги виконавця „після затвердження в установленому законом порядку фінансового плану замовника (змін, коригувань до нього), відповідні статті якого передбачають фінансування видатків згідно даного договору” є правомірною, відповідає чинному законодавству, а тому підлягає задоволенню.

У своєму позові позивач обґрунтовує заборгованість відповідача зі сплати вартості наданих послуг в сумі 3 671 910 грн. 22 коп., 3 % річних в розмірі 25339 грн. 82 коп., пені за весь час прострочення в розмірі 136089 грн. 10 коп., наступним.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем умов договору щодо сплати вартості послуг у повному обсязі, вимога про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті за надані послуги в розмірі 3 671 910 грн. 22 коп., розрахунок якої міститься у поясненнях від 03.06.2011, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до п. 5.2. договору, замовник несе відповідальність за своєчасність оплати виконавцю наданих послуг за цим договором і в разі прострочення сплю чає виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань врегульовані Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який не перевищує розмір, встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума, встановлена п. 5.2. договору в розрахунку позивача та в розмірі 136089 грн. 10 коп.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення сплати вартості послуг, суд погоджується з розрахунком суми 3% річних у розмірі 25339 грн. 82 коп. і вважає його обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в розмірі 25500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати частково недійсними пп. 3.2., 3.3. укладеного Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-Траст»договору про надання послуг № 3/30-09 від 24.09.2010 в частині слів „після затвердження в установленому законом порядку фінансового плану замовника (змін, коригувань до нього), відповідні статті якого передбачають фінансування видатків згідно даного Договору”.

3. Стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ДП „Укрекоресурси”) (02090, м. Київ, вул. Лобачевского, 23-В, код ЄДРПОУ 20077743) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтернатива Траст” (76018, м. Івано-Франківськ, вул. І.Левинського, буд. 3а, код ЄДРПОУ 36997310) суму основного боргу в розмірі 3 671 910 (три мільйони шістсот сімдесят одну тисячу девятсот десять) грн. 22 коп., 3 % річних в розмірі 25339 (двадцять пять тисяч триста тридцять девять) грн. 82 коп., пені за весь час прострочення в розмірі 136089 (сто тридцять шість тисяч вісімдесят девять) грн. 10 коп., 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 14.06.2011