Рішення № 17222411, 06.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/17406.06.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оренда-Буд"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Стомікс Україна"

простягнення 28 863,88 грн. Суддя Бойко Р.В

Представники:

від позивача:Павленко В.Б.

від відповідача:не зявився Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оренда-Буд" (надалі ТОВ "Оренда-Буд") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стомікс Україна" (надалі ТОВ "Стомікс Україна") про стягнення 30656,64грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору оренди обладнання №4 від 11.04.2009 р. передав відповідачу у тимчасове платне користування майно, а відповідач свого зобовязання по сплаті орендних платежів належним чином не виконав, в звязку з чим за останнім виникла заборгованість у розмірі 24 916,64 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 481,67 грн., 3% річних у розмірі 1289,58 грн. та інфляційні у розмірі 3968,75 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.05.2011 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.05.2011 р. у звязку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду від 26.04.2011 р., розгляд справи відкладено до 01.06.2011 р.

Представником позивача в судовому засіданні 01.06.2011 р. подано уточнення позовних вимог згідно тексту якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 24083,31 грн., 3% річних у розмірі 1 264,41 грн. та інфляційні у розмірі 3 516,16 грн.

В судовому засіданні 01.06.2011 р. оголошено перерву до 06.06.2011 р.

В судове засідання 06.06.2011 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги (з урахуванням уточнення позовних вимог) підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 06.06.2011 р. не зявився, надіславши на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено у звязку із наступним.

По-перше, як вбачається із змісту клопотання, яке підписане генеральним директором ТОВ "Стомікс Україна" Савченко В.М. відповідач просить відкласти розгляд справи у звязку із відрядженням останнього. Проте відповідач не був позбавлений можливості направити в судове засідання уповноваженого на підставі довіреності від 16.05.2011 р. представника ОСОБА_1, який брав участь в судовому засіданні 01.06.2011 р.

По-друге, дане судове засідання є третім у справі, а клопотання не містить обставин, які б перешкоджали здійснювати розгляд справи.

Крім того, відповідачем було подано заяву згідно змісту якої останній у звязку із скрутним фінансовим становищем просить розстрочити виконання рішення на шість місяців.

За таких обставин, суд вважає, що матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті, тому на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача (в судовому засіданні 01.06.2011 р.), всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2009 р. між ТОВ «Оренда-Буд»(орендодавець) та ТОВ "Стомікс Україна" (орендар) укладено договір оренди обладнання №4 (надалі «Договір»).

Згідно п. 1.1 Договору орендодавець зобовязується передати орендареві у тимчасове користування наступне майно:

1) колиска ZLP500 2 шт.;

2) колиска з електроприводом ЛЭ-100-300 6 шт.

Вказане в п. 1.1 Договору обладнання повинно бути передане орендареві протягом пяти днів з дня підписання договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору передача обладнання в оренду та повернення його від орендаря, по закінченні строку оренди, проводиться по довіреності через накладну та акт передачі-приймання на території орендодавця.

Згідно п. 1.4 Договору акт приймання-передавання обладнання, технічна документація є невідємною частиною договору.

Початок часу оренди дата підписання акту передачі-приймання (п. 2.3 Договору).

Пунктами 4.1 - 4.3 Договору встановлено, що за користування майном орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 2500,00 грн. за одиницю (в тому числі ПДВ) за місяць, на умовах 100% передплати, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця, не пізніше 31 числа.

На виконання умов договору ТОВ «Оренда-Буд»на підставі актів прийому-передачі обладнання в оренду передало, а ТОВ "Стомікс Україна" прийняло в користування обладнання (колиска ЛЭ-100-300 в кількості 6 шт. та колиска ЛЭ-150-300 в кількості 1 шт.).

Сторонами у липні - серпні 2009 р. було підписано акти здачі-прийомки виконаних робіт (надання послуг) на загальну суму 24916,64 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем за вказаними актами було частково сплачено суму орендної плати в розмірі 833,33 грн. Заборгованість у розмірі 24083,31 грн. станом на момент звернення позивача до суду відповідачем не погашено.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачами зобовязання по сплаті орендних платежів.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується користування відповідачем переданим позивачем обладнанням та наявність у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів.

Позивач листами №24 від 21.10.2009 р. та №15 від 16.03.2010 р. звертався до відповідача з проханням погасити заборгованість по сплаті орендних платежів. Однак, відповідач відповіді на вказані листи не надав, заборгованість в повному обсязі не погасив. Натомість, відповідач у заяві про розстрочку виконання рішення визнав наявність вказаної заборгованості та вказав, що у звязку із скрутним фінансовим становищем не має змоги її погасити.

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обовязків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті орендних платежів у розмірі 24083,31 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобовязання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованостей чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Стомікс Україна" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Оренда-Буд»про стягнення з ТОВ "Стомікс Україна" заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 24083,31 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 264,41 грн. за період з 01.08.2009 р. по 30.04.2011 р. та інфляційні у розмірі 3 516,16 грн. за період з 01.09.2009 р. по 30.04.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками 3% річних та інфляційних, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 1 264,41 грн. та інфляційних у розмірі 3 516,16 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з заявою про розстрочку виконання рішення на шість місяців.

Заява мотивована тим, що підприємство відповідача внаслідок неналежного виконання попереднім керівництвом своїх обовязків та подальшою його зміною знаходиться в скрутному фінансовому становищі, а як наслідок не має змоги сплатити визначену позивачем заборгованість в повному обсязі.

Згідно із п. 6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу Українигосподарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Судом приймаються до уваги викладені відповідачем в заяві обставини, що в подальшому можуть ускладнити виконання відповідачем рішення у справі, а тому суд вважає за можливе розстрочити його виконання на 6 місяців.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Стосовно вимоги позивача про повернення зайво сплаченого державного мита суд відзначає, що норми чинного законодавства не передбачають можливості повернення державного мита у випадку зменшення позивачем суми позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оренда-Буд" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стомікс Україна" (04075, м. Київ, вул. Гамарника, 56, ідентифікаційний код 31810652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оренда-Буд" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 34796903) заборгованість у розмірі 24083 (двадцять чотири тисячі вісімдесят три) грн. 31 коп., 3% річних у розмірі 1264 (одна тисяча двісті шістдесят чотири) грн. 41 коп., інфляційні у розмірі 3516 (три тисячі пятсот шістнадцять) грн. 16 коп., державне мито у розмірі 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., розстрочивши його виконання наступним чином:

до 06 липня 2011 року4898,08 грн.

до 06 серпня 2011 року4898,08 грн.

до 06 вересня 2011 року4898,08 грн.

до 06 жовтня 2011 року4898,08 грн.

до 06 листопада 2011 року4898,08 грн.

до 06 грудня 2011 року4898,12 грн.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 09.06.2011 р.